Ухвала суду № 88927496, 27.04.2020, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"27" квітня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/419/20

Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю" Управляюча Компанія Нерухомістю-5" за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Арена" заборгованості за договором суборенди №104-Ж від 01.10.2018 в розмірі 117522,14 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю" Управляюча Компанія Нерухомістю-5" подано заяву про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Арена" заборгованості за договором суборенди №104-Ж від 01.10.2018 в розмірі 117522,14 грн.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та подані заявником докази, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 1, 4 ст.147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Зі змісту заяви ТОВ "Управляюча Компанія Нерухомістю-5" про видачу судового наказу вбачається, що останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Арена" 117522,14 грн заборгованості за договором суборенди №104-Ж від 01.10.2018.

За приписами п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, зважаючи на положення ст. 12 ГПК України, а також п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, при поданні заяви в порядку розділу ІІ ГПК України, заявнику слід довести належними та допустимим доказами не тільки факт існування договірних відносин між сторонами, а й обставини щодо виконання чи невиконання сторонами своїх договірних зобов`язань, з яких суд міг би дійти висновку про існування грошової заборгованості та відсутність спору. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВСКГС від 24.07.2018 у справі №903/125/18.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, заявник вказує, що орендар (боржник) не здійснив остаточні розрахунки за користування приміщеннями відповідно до умов Договору, внаслідок чого станом на дань складання заяви про видачу судового наказу сума боргу по Договору суборенди склала 117522,14грн. При цьому, заявник на обґрунтування вказаної суми лише вказує, що для зручності надає суду Акт звірки взаємних розрахунків, в якому зазначено рахунки, оплати та яким чином сформувалась заборгованість боржника по Договору.

Разом з тим, подані заявником заява про видачу судового наказу та вищевказаний Акт звірки взаємних розрахунків не містять інформації щодо періоду, за який заявлена до стягнення сума заборгованості. Також з поданих документів неможливо встановити які саме суми увійшли до заборгованості, оскільки, як вбачається з п. 3.1. Договору суборенди №104-Ж від 01.10.2018, сторони погодились, що у відповідності з умовами даного договору суборендар виплачує орендарю наступні платежі: - орендна плата; - експлуатаційно-сервісні послуги; - комунальні послуги; - гарантійний платіж; рекламні послуги. При цьому порядок та строки проведення розрахунків по вказаним платежам, згідно умов договору, мають свої особливості.

Зі змісту поданої заяви про видачу судового наказу та поданого Акту звірки розрахунків неможливо встановити які саме платежі увійшли до заявленої заявником суми заборгованості у розмірі 117522,14грн. До того ж, поданий заявником Акт звірки взаємних розрахунків відповідачем не підписаний та документально не підтверджений.

Надаючи правову оцінку вказаному акту, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.19. у справі № 910/1389/18, яка полягає в наступному. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

Тобто, доданими до заяви документами не підтверджено факт існування на дату звернення із заявою про видачу судового наказу, заявленої до стягнення грошової заборгованості у розмірі 117522,14грн, оскільки заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження підстав, які призвели до виникнення у боржника обов`язку щодо проведення розрахунків по Договору суборенди №104-Ж від 01.10.2018 у заявленій сумі. Вказане також свідчить про недоведеність порушення права заявника у цій частині.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Зважаючи на вищевказане, у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 153 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою відмова у видачі судового наказу лише з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча Компанія Нерухомістю-5" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 25, ід. код 38234726) у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Арена" (10024, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 9-А, ід. код 42019946) 117522,14 грн заборгованості за договором суборенди №104-Ж від 01.10.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 27.04.2020

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- до справаи; 2- заявнику (рек.).