Рішення № 88927442, 27.04.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2020м. ДніпроСправа № 904/1045/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.

за позовом Колективного підприємства "ПРОМРЕМОНТ", м. Констянтинівка, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО", сільрада Любимівська, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 40 688,41 грн. за договором поставки № 2112-17 від 21.12.2017 року.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ПРОЦЕДУРА

Колективне підприємство "ПРОМРЕМОНТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско" заборгованість у розмірі 40 688,41 грн. за договором поставки № 2112-17 від 21.12.2017 року, з яких:

- основний борг у розмірі 30 472,00 грн.;

- пеня у розмірі 10 216,41 грн..

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (40 688,41 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 26.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було встановлено строк ухвалою суду від 26.02.2020 для надання відзиву на позовну заяву, однак останній не виконав вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020, відзив на позов не надав.

При цьому, в матеріалах справи міститься поштове повідомлення № 4930011122061, яке повернулось до господарського суду з відміткою „вручено 12.03.2020", тобто відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та строк для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 2112-17 від 21.12.2017 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, в порядку та на умовах передбачених п.п. 2.3., 4.3. договору.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525-526, 530, 611 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія договору поставки № 2112-17 від 21.12.2017;

- копія претензії № 1 від 10.04.2018;

- копія претензії № 2 від 12.12.2018;

- копія специфікації № 1 від 21.12.2017;

- копія рахунку на передоплату № 423 від 21.12.2017;

- копія видаткової накладної № 417 від 23.12.2017.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Колективним підприємством "ПРОМРЕМОНТ" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 2112-17 від 21.12.2017 року.

На умовах, викладених в розділах цього Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Продукцію, а Покупець зобов`язався своєчасно прийняти і сплатити Продукцію в порядку і на умовах, обумовлених в цьому Договорі (п. 1.1. договору).

Згідно п. 4.1. договору постачальник здійснює поставку Продукції у термін, визначений сторонами у відповідній специфікації, згідно пунктів 2.2-2.3 даного Договору.

У відповідності до п. 4.2. договору постачальник здійснює поставку Продукції на умовах доставки на склад покупця, згідно адреси зазначеної у специфікації.

Датою поставки продукції вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (п. 4.3. договору).

Видаткова накладна № 417 від 23.12.2017 була підписана представниками сторін 23.12.2017. Тобто днем поставки є 23.12.2017.

Враховуючи наявність святкових (неробочих днів) у грудні та січні, строк оплати - 10.01.2018 (включно).

При цьому, враховуючи, що фактично було поставлено більшу кількість товару, у видатковій накладній № 417 від 23.12.2017 зазначено вартість товару - 176 472,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. договору покупець здійснює оплату за Продукцію банківським переказом на поточний рахунок Постачальника після отримання продукції на склад Покупця згідно строкам вказаних в Специфікації.

Відповідно до Специфікації № 1 від 21.12.2017 вартість товару (ки слота сірчана, 38, 6 т.) становить 176 016,00 грн.

Пунктом 3 даної Спе цифікації встановлено, що оплата здійснюється протягом десяти банків ських днів з моменту поставки.

Дата поставки згідно пункту 5 Специфі кації - 22.12.2017.

Таким чином, відповідач у строк до 10.01.2018 (включно) повинен був сплатити 176 472, 00 грн. за поставлений йому товар.

Проте, в порушення умов договору відповідач розрахувався за поставлений товар частково у розмірі 146 000,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями № 1 від 10.04.2018, № 2 від 12.12.2018 з вимогами погасити заборгованість.

Однак, відповіді на вищевикладені претензії відповідач не надав, вимоги не виконав.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх обов`язків в частині своєчасної оплати за отриманий товар згідно Договору поставки № 2112-17 від 21.12.2017 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 30 472,00 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем докази сплати суми заборгованості за спірним договором не надано. Отже, сума основного боргу підлягає стягненню в розмірі, заявленому позивачем, а саме, 30 472,00 грн.

Щодо суми пені

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному об`ємі оплати Покупцем Продукції, поставленої згідно Специфі кації, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але у будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 16.02.2019 по 19.02.2020 у розмірі 10 216,41 грн.

Перевіривши правильність розрахунку пені, виконаного позивачем, суд прийшов до висновку, що позивачем невірно визначений період прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що зобов`язання мало бути виконано 10.01.2018, відповідно нарахування пені починається з 11.01.2018 та враховуючи частину 6 статті 232 Господарського кодексу України закінчується 11.07.2018.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що період нарахування, який заявляє позивач виходить за межі періоду передбаченого чинним законодавством.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 16.02.2019 по 19.02.2020, що суперечить зазначеним вище нормам Закону.

Відтак, вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 10 216,41 грн. за період з 16.02.2019 по 19.02.2020 не підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, сільрада Любимівська, вул. Чаплинська, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 39964141) на користь Колективного підприємства "ПРОМРЕМОНТ" (85104, Донецька область, м. Костянтинівка, просп. Ломоносова, буд. 125, корпус А, код ЄДРПОУ 25607335) - 30 472,00 грн. - основного боргу та 1 574,21 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2020

Суддя В.Г. Бєлік