Ухвала суду № 88927391, 22.04.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

22.04.2020м. ДніпроСправа № 904/4933/15

за позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича, м. Кривий Ріг Дніпропетровська області

про повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості в сумі 217 623, 86 грн.

Без участі представників сторін.

Суддя Мельниченко І.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про повернення земельної ділянки площею 0,6480 га, вартістю - 973 555, 20 грн. по вул. Гутовскього біля житлових будинків № 41 та № 57 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222); стягнення 217 623, 86 грн., що складають суму заборгованості за Договором оренди земельної ділянки № б/н від 14.08.09 року.

Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави, яке полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою за відсутності її волі як власника та всупереч встановленого законом порядку.

Ухвалою від 13.09.2016 господарським судом зупинено провадження у справі № 904/4933/15 до вирішення в установленому законом порядку адміністративної справи № 212/2276/16-а, що перебуває в провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", відповідно до якого Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Згідно пункту дев`ять частини першої Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції від 07.01.2018, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17.03.2020 на адресу суду від Криворізької міської ради надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, до якого додано копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 212/2276/16-а, відповідно до якої, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича задоволено частково, ухвалу Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2019 в адміністративній справі №212/2276/16-а (2а/216/75/19) скасувано та прийнято нову постанову. Закрито провадження у справі №212/2276/16-а (2а/216/75/19) за позовом фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 23.03.2020 провадження у справі № 904/4933/15 поновлено. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.04.2020.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин, та з огляду на те, що листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 рекомендовано встановити особливий режим роботи судів.

Враховуючи викладене, підготовче засідання 22.04.2020 не відбулося.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.

ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 цього Закону встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, обов`язком прокурора є обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави, а обов`язком суду - з`ясування наявності у прокурора таких підстав.

Ключовими у цьому сенсі в межах справи, що розглядається, є питання щодо:

- наявності факту порушення або загрози порушення інтересів держави (для з`ясування наявності предмету захисту);

- наявності у позивача, як органу державної влади, повноважень у сфері земельних правовідносин, у тому числі права щодо судового захисту порушених прав й охоронюваних законом інтересів;

- встановлення факту не здійснення або неналежного здійснення позивачем, як органом державної влади, захисту інтересів держави.

Зазначені обставини і є предметом доказування для підтвердження чи спростування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Криворізької міської ради у цій справі.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України обставини (факти), які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

За загальнодоступною інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн.

Ухвалою колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа передана разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому колегія суддів вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання, посилаючись на постанови Верховного Суду у справах № 922/2901/17, № 927/246/18, № 925/650/18, № 923/560/18, №913/299/18, № 915/242/18, № 0440/6738/18, № 802/4083/15-а, № 924/1237/17, № 906/240/18, № 910/18770/17, № 924/1256/17, № 201/5279/16, № 372/1688/17-ц, № 448/764/17, №910/3486/18, № 441/702/19, № 441/821/19, № 626/482/19-ц, № 910/3486/18, № 924/1237/17, № 906/240/18.

Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань. Зокрема, на постанови Верховного Суду № 927/246/18, № 916/2914/18, № 912/2529/18, № 916/641/18, №916/2914/18, 909/63/18, № 920//284/18 № 925/226/18, у яких позов прокурора був залишений без розгляду та № 923/560/18, № 909/569/18, № 924/1256/17, у яких у позові прокурора було відмовлено.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором та ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у цьому випадку зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин, з метою врахування позиції Великої Палати Верховного Суду щодо подібних правовідносин під час розгляду справи № 904/4933/15, суд знаходить достатньо правових підстав для зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, 232 - 235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 904/4933/15 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.

Зобов`язати сторони повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 904/4933/15, на підтвердження чого подати належні докази.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 цього кодексу з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 27.04.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко