Ухвала суду № 88925209, 13.03.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/25724/19

Провадження № 2/760/2535/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до відповідача - ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.10.2013 у розмірі 119899,63 грн. станом на 10.07.2019 та судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено 12.09.2019 та передано в провадження головуючому судді Усатовій Ірині Анатоліївні.

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, суддя, вивчивши матеріали справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшла до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства можна зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

За статтею 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Звертаючись із позовом до суду, позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Солом`янського районного суду міста Києва.

Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до ч. 8 цієї ж статті суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запити до Відділу з питань місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області.

12.11.2019 на адресу суду надійшла відповідь від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, згідно якої, ОСОБА_1 зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 не значиться.

29.11.2019 на адресу суду надійшла відповідь Відділу з питань місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, згідно якої, за відомостями відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та інформацією з Реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 незареєстрований.

Крім того, суддею подано запит до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

10.03.2020 на адресу суду від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь №104-1964 від 02.03.2020, згідно якої ОСОБА_1 був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 у період з 09.06.2000 по 28.11.2013.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Оскільки, останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Оболонського району міста Києва, суддя вважає, що вказаний позов не може розглядатися Солом`янським районним судом міста Києва.

Крім того, суддя звертає увагу на те, що вказана адреса зазначена і в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 21.10.2013, як адреса реєстрації, а адреса: АДРЕСА_1 - зазначена як проживання ОСОБА_1 .

Даних, які б свідчили, що адреса: АДРЕСА_1 , є адресою реєстрації відповідача або ж останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання, матеріали справи не містять.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку про передачу вказаної позовної заяви до Оболонського районного суду міста Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 27,28, 260, 353, 354 ЦПК України -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передати за підсудністю на розгляд до Оболонського районного суду міста Києва (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 2-Є).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: