Постанова № 8892377, 10.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 р. Справа № 2-а-1135/09/1801

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретареві Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 09 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області про поновлення строку звернення до суду та перерахунок і стягнення заборгованості по виплатам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, -

В с т а н о в и л а:

У лютому 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, яким просить поновити строк звернення до адміністративного суду та стягнути з відповідача управління праці на соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації (подалі УПСЗН Білопільської РДА) суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною донькою до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з січня 2007 року по листопад 2008 року.

Позивачка зазначає, що відповідач при нарахуванні та виплаті їй в 2007 та 2008 роках щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992 року № 2811-XII з наступними змінами (подалі Закон № 2811-ХП), виплати здійснював не в розмірі, встановленому Законом.

Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 09 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Позивачці поновлений строк звернення до адміністративного суду.

Визнані неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та невиплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

УПСЗН Білопільської РДА зобовязане здійснити перерахунок та виплатити позивачці допомогу по догляду за дитиною - донькою ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку.

В задоволені позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнено з УПСЗН Білопільської РДА на користь позивачки у відшкодування витрат по сплаті судового збору 1,70 грн.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, в апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Білопільської РДА, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 202 ч. 1 п. 4 КАС України, слід скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 185 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_2, перебувала з 2007 року на обліку в УПСЗН Білопільської РДА, яким позивачці призначена виплата грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При визначенні в 2007 році розміру зазначеної допомоги відповідач виходив з положень ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік” і постанов Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 та від 16.01.2007 року № 32; в 2008 році ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП в редакції станом на 01.01.2008 року, постанови Кабінету Міністрів України 27.12.2001 року № 1751 з наступними змінами “Про затвердження “Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 2811-ХП, - громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 2811-XII (в редакції Закону України від 22.03.2001 року № 2334-Ш) визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію ч. 1 зазначеної статті на 2007 рік зупинено згідно із Законом України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Абзацом 3 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зупинення дії частини першої статті 15 на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 та положення абзацу 3 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” фактично змінені положення ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-XII, який діяв у часі раніше, пріоритетними (до часу визнання їх неконституційними) є положення статей Закону Про Державний бюджет України.

Таким чином, з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, нараховувати та здійснювати позивачці відповідні виплати в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (подалі - Закон № 107-У1)” редакція ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу УШ “Прикінцеві положення” Закону № 2811-ХП викладені наступним чином, відповідно,

- “допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень”;

- “допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”.

Дані положення Закону № 107-У1 в встановленому порядку такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнані.

Статтею 58 Закону № 107-У1 затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі, зокрема, для працездатних осіб: з 1 січня - 633 гривні, з 1 квітня - 647 гривень, з 1 липня - 649 гривень, з 1 жовтня - 669 гривень.

Визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 року N 486/202/524/455/3370, зареєстрованим Мінюстом України 07.02.2001 року № 112/6400, затверджена Методика обчислення сукупного доходу сімї для всіх видів соціальної допомоги.

Пунктом 1.5 даної методики визначений порядок обчислення сукупного доходу сімї при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 з наступними змінами “Про затвердження “Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми” визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення. Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами (п. 18).

Відповідно до п. 19 цієї Постанови, - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

Пунктом 20 Постанови визначений перелік документів, який подається до органів праці та соціального захисту населення особою, яка бажає отримувати допомогу.

Згідно з абзацом 3 п. 23 Постанови, - для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

Про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення (п. 43).

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви (п. 44).

Пункт 22 даної Постанови (редакція з 28.02.2008 року) щодо розмірів зазначеної допомоги кореспондується з положеннями Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Оскільки здійснення перерахунку раніш призначеною допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, а саме, - в розмірі більшому ніж мінімальний, можливо лише в результаті обчислення сукупного доходу сімї позивачки при поданні нею кожного півріччя до УПСЗН Білопільської РДА відповідних документів, а таких документів (довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан) позивачка до відповідача не подавала, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплат за 2008 рік.

Відповідно до положень ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, річного строку, встановленого цим Кодексом, або іншими законами, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Колегія суддів не приймає твердження позивачки про поважність причин пропуску річного строку для звернення до суду, оскільки жодних доказів в обґрунтування своїх тверджень, за винятком відомого факту знаходження в відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, судам першої та апеляційної інстанції позивачка не надала.

Починаючи з січня 2007 року позивачка щомісячно отримувала конкретні суми виплат - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір яких її фактично влаштовував бо до суду за захистом своїх прав на протязі 2007 2008 років позивачка не зверталася.

Посилання на необізнаність в діючому законодавстві не можу бути підставою для визнання поважності причин пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду та, з урахуванням визначеного відповідачем про перебіг цього строку(а.с. 12), приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в звязку з пропуском строку звернення до суду, оскільки на цьому наполягає відповідач.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 6 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуждає всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо судове рішення ухвалено на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуждає з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позовів задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Якщо суд апеляційної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів приймає рішення щодо зарахування до бюджету місцевого самоврядування судовий збір у сумі 3,40 грн. (а.с. 1), сплачений позивачкою при зверненні до адміністративного суду.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “З” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з УПСЗН Білопольської РДА судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Пільг щодо сплати судового збору в даному випадку, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має, оскільки відповідно до п. 7 ст. 4 цього Декрету, від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 89, 94, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч. 1 п.3, 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області задовольнити частково, а постанову Білопільського районного суду Сумської області від 09 квітня 2009 року скасувати в частині поновлення ОСОБА_1 процесуального строку для звернення з позовом до адміністративного суду, визнання неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобовязання управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму дітей відповідного віку, з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 09 квітня 2009 року скасувати в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області на користь ОСОБА_1 1,70 грн., судових витрат понесених нею при зверненні з позовом до суду.

Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” зарахувати до бюджету місцевого самоврядування - міста Білопілля Сумської області судовий збір у сумі 3,40 грн., сплачений ОСОБА_1 при зверненні до адміністративного суду.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

В іншій частині постанову Білопільського районного суду Сумської області від 09 квітня 2009 року залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді(підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 листопада 2009 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОММельнікова Л.В.