Рішення № 88923727, 23.04.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2906/19

Провадження № 2/697/123/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді – Льон О.М.

за участю секретаря с/з – Дрянової Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Каневі Черкаської області цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.05.2016 року близько о 23 год. 20 хв. на автодорозі Миронівка-Канів-Софіївка сталася ДТП за участю транспортних засобів: «ВАЗ-21013». д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та «Sсania-P380», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом FFB КІР 40.3, д.р.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що належить ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп та комбікормів». Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль «Sсania-P380», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом FFB КІР 40.3, д.р.з. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження. Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.06.2016 відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП. На момент вчинення ДТП між ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп та комбікормів» та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №К070516 від 08.12.2015, за яким застраховано майнові інтереси пов`язані з використанням ТЗ причіп FFB КІР 40.3, д.н.з. НОМЕР_3 . Па підставі повідомлення про випадок від 01.06.2016, рахунку-накладної №РС-00000690 від 05.07.2016, складеного страхового акту №16000071598 від 01.02.2017 з відповідним розрахунком суми страхового відшкодування, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатила потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 51069,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування №ЗР008480 від 09.02.2017. На підставі звіту №70 від 23.09.2016, складеного страхового акту №16000071591 від 02.02.2017 з відповідним розрахунком суми страхового відшкодування, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатила потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 6032,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування №3P008157 від 08.02.2017.

На момент вчинення ДТП між відповідачем та позивачем діяв укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/5543046 від 11.12.2015, після виплати суми страхового відшкодування, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулась до ПрАТ «СГ «ТАС» з вимогою про повернення сплачених коштів. Після чого на підставі заяви (претензії) про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) №16000071598 від 01.03.2017 та заяви №16000071591 від 01.03.2017 було складено страховий акт №7609Р/34/17 від 03.04.2017 з розрахунком суми страхового відшкодування та страховий акт №7597Р/34/17 від 31.03.2017 з розрахунком суми страхового відшкодування та виплачено ПрАТ «УСК «Княжа Віенна Іншуранс Груп» суму страхового відшкодування у розмірі 29364,66 грн. та 3562, 46 грн. Вважає, що оскільки відповідача було визнано винуватцем вчиненого ДТП, то відповідальною особою за завдані збитки є саме ОСОБА_1 . Просить суд стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 32927,12 грн. та судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 1921 грн.

У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 28.11.2019, призначено судове засідання на 09.01.2020, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.01.2020 позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, на виконання якої 17.01.2020 представником позивача надано суду копії документів належної якості.

Представник позивача Приватного Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - адвокат Сечко С.В., який діє на підставі довіреності №ГО-19/143 від 05.12.2019 (а.с.80,89) в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву по розгляд справи за його відсутності (а.с.88,116), позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі, щодо прийняття заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Блажієвський М.І., який діє на підставі ордеру серії ЧК №104390 від 08.01.2020 (а.с.54) в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та розписка (а.с.111,113). Повідомлення про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши усі наявні матеріали справи, встановивши наявність обставин, яким обґрунтовуються позовні вимоги, визнавши щодо виниклих правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовані ці правовідносини, приходить до наступного.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ВАЗ-21013». д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до Полісу №АЕ/5543046 діючого на 27.05.2016, була застрахована за АТ «СГ «ТАС» (а.с.8).

Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 92557203 від 13.01.2017 (а.с.64,65) вбачається, що 27.05.2016 о 23 год. 28 хв. на автодорозі Миронівка-Канів-Софіївка сталася ДТП за участю транспортних засобів: «ВАЗ-21013». д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та «Sсania-P380», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом FFB КІР 40.3, д.р.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що належить ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп та комбікормів». Внаслідок зазначеного дані транспортні засоби отримав механічні пошкодження.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.06.2016 відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.66-67).

Із змісту вказаної постанови вбачається, що 27.05.2016 о 23.20 год. на а/д Миронівка-Канів-Софіївка, відповідач ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем ВАЗ-21013, державний номерний знак НОМЕР_4 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою алкотесту «Драгер» - 2.00%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Він же, ОСОБА_1 згідно протоколу серії АП1 № 215876 від 28.05.2016, на а/д Миронівка-Канів-Софіївка керував транспортним засобом – автомобілем ВАЗ-21013, державний номерний знак НОМЕР_4 , не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху і здійснив зіткнення з транспортним засобом SCAHIA-P380 AI 0519 AI з напівпричепом FFB–KIP AI 43-43 ХХ під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Судом встановлено, що вище зазначену постанову суду відповідач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржував, постанова набрала законної сили.

З Договору добровільного страхування транспортного засобу №06/02-40К-070515 від 24.11.2015 (а.с.68-73), вбачається, що між ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп та комбікормів» та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу «Sсania-P380», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом FFB КІР 40.3, д.р.з. НОМЕР_3 ., на підставі якого, ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» прийняло під страховий захист майнові інтереси Страхувальника, період страхування з 09.12.2015 по 09.12.2016.

01.06.2016 ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп та комбікормів» звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та 13.10.2017 з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.12).

З повідомлення про випадок від 01.06.2016, рахунку-накладної №РС-00000690 від 05.07.2016, страхового акту №16000071598 від 01.02.2017 з відповідним розрахунком суми страхового відшкодування (а.с.13,74,75), вбачається, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатила потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 51069,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування №ЗР008480 від 09.02.2017 (а.с.16).

Зі звіту №70 від 23.09.2016, страхового акту №16000071591 від 02.02.2017 з відповідним розрахунком суми страхового відшкодування (а.с.17,27) вбачається, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатила потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 6032,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування №3P008157 від 08.02.2017 (а.с.28).

Ч. 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, в питанні, чи мали місце ці дії, (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже у даній справі є належні та допустимі докази, які підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, а також докази того, що саме відповідач, як особа яка на відповідній правовій підставі володіла джерелом підвищеної небезпеки, є завдавачем шкоди у вищевказаній ДТП.

Ст. 982 ЦК України передбачені істотні умови договору страхування, зокрема істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 25 ЗУ «Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування провадиться згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника ( його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката) який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком».

З заяви (претензії) про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) №16000071598 від 01.03.2017, заяви №16000071591 від 01.03.2017, страхового акту №7609Р/34/17 від 03.04.2017 з розрахунком суми страхового відшкодування та страхового акту №7597Р/34/17 від 03.04.2017 з розрахунком суми страхового відшкодування (а.с.31,32,) вбачається, що позивачем виплачено ПрАТ «УСК «Княжа Віенна Іншуранс Груп» суму страхового відшкодування у розмірі 29364,66 грн. та 3562, 46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №14892, №14980 від 14.04.2017 (а.с.35,36).

Відповідно до ст.27 ЗУ «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Відповідно до ст.38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 страховик після виплати страхового відшкодування має право подати в порядку регресу позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду :

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З листа №2209ТАС; 2210ТАС від 10.09.2017 (а.с.37) вбачається, що позивач звертався до відповідача ОСОБА_1 з заявою про погашення понесених матеріальних збитків в добровільному порядку, проте відповідач залишив зазначену заяву без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

П.2 ст. ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення в порядку регресу з відповідача ОСОБА_1 частково сплаченого страхового відшкодування у розмірі 32927,12 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності з ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

З платіжного доручення №2158 від 15.04.2019 (а.с.1) вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн., а тому дані витрати також підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 259, 265,268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст., 1187, 1188, 1191 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного Акціонерного товариства 'Страхова група 'ТАС' до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, прос. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 301 15243, р/р НОМЕР_6 в ПАТ "ПРИВАТБАНК", м. Київ. МФО 380269) суму страхового відшкодування в розмірі 32927 (тридцять дві тисячі дев`ятсот двадцять сім) грн., 12 коп. та сплачений судовий збір в сумі 1921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Головуючий О . М . Льон