Ухвала суду № 88921555, 24.04.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1068/20

Номер провадження 1-кс/623/388/2020

У Х В А Л А

іменем України

22 квітня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - слідчого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Курила Д.І.,

прокурора Гузенко І.О.,

слідчого Лагоші С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лагоші С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Липчанівка, Ізюмського району, Харківської області, українця, громадянина України, судимого: 21 січня 2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 297, частиною 1 статті 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000264 від 21 березня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 297 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2020 року слідчий Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лагоша С.О. звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи засуджений вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 січня 2020 року за вчинення злочинів проти моральності, на шлях виправлення не став та скоїв аналогічний злочин, в період іспитового строку при наступних обставинах.

19 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. №4768, що розташований за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігають за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 життя, звідки таємно з-під бетонної надгробної плити викрали металеву опорну балку у вигляді труби, чим саме здійснили наругу і осквернення могили. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

21 березня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000264 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Крім того, 19 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. № 4768, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігають за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могил ОСОБА_4 , 17.05.1995-22.05.1995 роки життя, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 життя, де ОСОБА_1 спостерігав за тим, щоб їх дії не були помічені сторонніми особами, а ОСОБА_2 пересунула бетонні пам`ятник та надгробну плиту з встановленого місця на могилі ОСОБА_5 , а також бетонний пам`ятник з встановленого місця на могилі ОСОБА_4 , з метою пошуку металевих предметів, які ними виявлені не були, чим саме здійснили наругу і осквернення могили, після чого, не виявивши металевих виробів, з місця злочину зникли.

17 квітня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000330 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Крім того, 19 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. № 4768, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могил ОСОБА_6 , 21.03.1891-11.05.1989 роки життя, ОСОБА_7 , 1895-23.04.1943 роки життя, та ОСОБА_8 , 1991 рік смерті, які розташовані поряд, де ОСОБА_2 спостерігала за тим, щоб їх дії не були помічені сторонніми особами, а ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів турнув бетонну тумбу з могили ОСОБА_8 , після чого з під бетонних пам`ятників могил ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 витягнув, тим самим викрав металевий швелер, який поклав поряд з могилами, чим саме здійснили наругу і осквернення могили. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

17 квітня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000331 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Крім того, 19 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. № 4768, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могили ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 життя, де ОСОБА_2 спостерігала за тим, щоб їх дії не були помічені сторонніми особами, а ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів повалив бетонний пам`ятник з встановленого місця на могилі, чим саме здійснили наругу і осквернення могили, після чого не виявивши металевих виробів, з місця злочину зникли.

17 квітня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220320000332 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Крім того, 19 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. № 4768, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могили ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 життя, де ОСОБА_2 спостерігала за тим, щоб їх дії не були помічені сторонніми особами, а ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів повалив бетонний пам`ятник з встановленого місця на могилі, пошкодивши його, та з-під пам`ятника вирив, тим самим таємно викрав металеву опорну балку у вигляді труби, чим саме здійснили наругу і осквернення могили.

Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

17 квітня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000333 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Крім того, 21 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. № 4768, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могили ОСОБА_11 , 1913-29.09.1992 роки життя, де ОСОБА_2 спостерігала за тим, щоб їх дії не були помічені сторонніми особами, а ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів повалив бетонний пам`ятник з встановленого місця на могилі, пошкодивши його, та з-під пам`ятника вирив, тим самим таємно викрав металеву опорну балку у вигляді труби, чим саме здійснили наругу і осквернення могили.

Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

17 квітня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000334 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Крім того, 21 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. № 4768, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могил ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 життя, та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 життя, які розташовані поряд, де ОСОБА_2 спостерігала за тим, щоб їх дії не були помічені сторонніми особами, а ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів повалив бетонні пам`ятники з могил ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , після чого з під бетонної надгробної плити могили ОСОБА_13 витягнув, тим самим викрав металеву опорну балку у вигляді труби, чим саме здійснили наругу і осквернення могили.

Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

17 квітня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000335 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Крім того, 21 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. № 4768, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могили ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 життя, де ОСОБА_2 спостерігала за тим, щоб їх дії не були помічені сторонніми особами, а ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів повалив бетонний пам`ятник з встановленого місця на могилі, пошкодивши його, та з-під пам`ятника вирив, тим самим таємно викрав дві металеві опорні балки у вигляді кутків, чим саме здійснили наругу і осквернення могили.

Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

17 квітня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000336 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Крім того, 21 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. № 4768, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могили ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 життя, де ОСОБА_2 спостерігала за тим, щоб їх дії не були помічені сторонніми особами, а ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів повалив бетонний пам`ятник з встановленого місця на могилі, пошкодивши його, та з-під пам`ятника вирив, тим самим таємно викрав металеву опорну балку у вигляді труби, чим саме здійснили наругу і осквернення могили.

Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

17 квітня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000337 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Крім того, 21 березня 2020 року, у денний час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , перебуваючи на кладовищі інв. № 4768, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Некрасова, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими виробами, що знаходяться на могилі, переслідуючи при цьому корисливий мотив та нехтуючи етичними засадами суспільства в частині пошани до померлих, а також місць їх поховання, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, достовірно усвідомлюючи, що їх умисні дії можуть негативно відобразитись на психічному стані родичів похованих померлих, ігноруючи дані обставини, переконавшись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за їх діями, шляхом вільного доступу пройшли до місця поховання і могили ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 життя, де ОСОБА_2 спостерігала за тим, щоб їх дії не були помічені сторонніми особами, а ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів повалив бетонний пам`ятник з встановленого місця на могилі, пошкодивши його, та з-під пам`ятника вирив, тим самим таємно викрав металеву опорну балку у вигляді труби, чим саме здійснили наругу і осквернення могили.

Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

17 квітня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000338 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Постановою прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Гузенко І.О. від 17 квітня 2020 року кримінальні провадження за №12020220320000264, №12020220320000330, №12020220320000331, №12020№12020220320000332, №12020220320000333, №12020220320000334, №12020220320000335, №12020220320000336, №12020220320000337 та №12020220320000338 об`єднані в одне кримінальне провадження під №12020220320000264 за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 297 КК України.

У вчиненні даних кримінальних правопорушень – злочинів підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених частиною 3 статті 297 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою вину у інкримінованих йому злочинах визнав повністю, вищевказані обставини підтвердив.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальну провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 21 березня 2020 року, протоколом допиту свідків: ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , протоколами допиту представника потерпілої сторони Савіна О.С., протоколами допиту потерпілих: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , речовими доказами у вигляді чотирьох металевих труб та двох металевих кутків, протоколом огляду речей від 24 березня 2020 року за участю свідка ОСОБА_18 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкі корисливі злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, на даний час не працює, не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, таким чином, наявні ризики, передбачені пунктом 1, пунктом 3, пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень - злочинів, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, у вчиненні яких підозрюється, слідчий вважає наявними правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, проти задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу не заперечував.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрюваного ОСОБА_1 , який визнав себе винуватим, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інший злочин.

Прокурор в судовому засіданні не надав належного обґрунтування наявності ризику щодо незаконного перешкоджання підозрюваним ОСОБА_1 правосуддю шляхом впливу на свідків.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною 1 статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 297 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, для запобігання обґрунтованим ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується вік та стан здоров`я підозрюваного, те, що підозрюваний формально нейтрально характеризується за місцем проживання, раніше судимий, обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів в період іспитового строку, має судимість за скоєння злочинів за ч.3 ст. 297 КК України, що свідчить про високий рівень криміногенної поведінки, є вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 297 КК України, які є тяжкими злочинами та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років, підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, відсутнє офіційне працевлаштування, постійний дохід, а тому слідчий суддя вважає що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

З урахуванням вищевикладеного необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні підозрюваним не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання підозрюваного у місцях позбавлення волі.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, визначається застава, достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 63 060 гривень (2102 х 30 = 63 060 гривень).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,–

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лагоші С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з 15 години 15 хвилин 22 квітня 2020 року по 15 годину 15 хвилин 20 червня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ua208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; застава згідно КПК по справі № 623/1068/20; провадження № 1-кс/623/388/2020.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до сплину терміну тримання під вартою внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 червня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 24 квітня 2020 року о 09 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя М.П. Одарюк