Ухвала суду № 88921405, 24.04.2020, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер 614/233/20

Номер провадження 1-кп/618/42/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Рябенко Л. В., прокурора – Вождаєвої Н. О., обвинуваченого – ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в смт Дворічна матеріали кримінального провадження № 12020220230000023 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Борова Борівського району Харківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 04 квітня 2019 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, за вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2019 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, за вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 26 березня 2020 року до покарання у виді 3 років позбавлення волі, перебуваючого під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор»,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

В провадженні Дворічанського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2020 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , закінчується 24 квітня 2020 року, однак судовий розгляд по даному провадженню не закінчено і потребує часу.

Прокурор у судовому засіданні вважала за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, визнав, не заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Суд,заслухавши позицію обвинуваченого, думку прокурора, дослідивши документи та матеріали кримінального провадження, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого розглядається питання щодо продовження строку запобіжного заходу, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Приймаючи до уваги, що ухвала слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2020 року про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 24 квітня 2020 року, а судове провадження не завершене, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів.

Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, максимальна санкція якого за ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Суд вважає встановленим існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробі переховування від суду. Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину; відсутнє постійне місце роботи чи місце навчання, тобто відсутність стримуючих факторів для запобігання спроб ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, негативну репутацію підозрюваного, що свідчить про не бажання останнього жити з дотриманням норм чинного законодавства.

В свою чергу, оцінюючи обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених ризиків у даному провадженні, таких як можливість переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, суд, з урахуванням позиції ЄСПЛ в частині наявності певного ризику/ризиків, зокрема ризику переховуватися від органів досудового слідства та суду, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) вважає, що у даному конкретному випадку встановлені ризики, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами.

А тому, на підставі викладеного, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, та які надано до суду з метою обґрунтування вказаного злочину; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, – це покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років; відсутність у підозрюваного утриманців, постійного місця роботи чи місця навчання, тобто відсутність стримуючих факторів для запобігання спроб ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, негативну репутацію підозрюваного, що свідчить про небажання останнього жити з дотриманням норм чинного законодавства; та враховуючи доведеність обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає, що продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим.

Доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає тримання його під вартою суду не надано.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Таким чином, враховуючи існування зазначеного ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, приймаючи до уваги, що обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, – це покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років; відсутність у підозрюваного утриманців, постійного місця роботи чи місця навчання, тобто відсутність стримуючих факторів для запобігання спроб ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, негативну репутацію підозрюваного, що свідчить про не бажання останнього жити з дотриманням норм чинного законодавства; та враховуючи доведеність стороною обвинувачення обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зв`язку з чим суддя продовжує застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам та буде належною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ухвали Боорівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2020 року слідчим суддею було визначено заставу відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 105 100 (сто пять тисяч сто ) грн. Суд при продовженні строку тримання під вартою визначає суму застави у тому ж розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177, 178, 182, 183, 331, 369, 370, 372 КПК України, суд

постановив:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , на 60 (шістдесят) днів, з 24 квітня 2020 року до 22 червня 2020 року включно в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Визначити заставу, як запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 105 100 (сто пять тисяч сто ) грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на такі реквізити: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у справі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня ї проголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя Ю.М. Гніздилов

Копію ухвали отримав: «_____»___ 2020 року о ___ год __ хв __ ОСОБА_1 ОСОБА_2