Ухвала суду № 88920525, 15.04.2020, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1726/16-ц

Номер провадження 2-во/530/49/19

УХВАЛА

іменем України

15.04.2020 року Зіньківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Должко С.Р., секретаря Стрілець Л.Г., розглянувши заяву про відвід судді за заявою приватного підприємства "Агроекологія" про додаткове рішення до рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 14.08.2018 р. у справі № 530/1726/16-ц за позовом

ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія» третя особа Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за заявою Приватного підприємства "Агроекологія" про додаткове рішення до рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 14.08.2018 р. у справі № 530/1726/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія» третя особа Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі про визнання правочину недійсним.

Від представника Приватного підприємства "Агроекологія" надійшла заява про відвід головуючому судді Должку С.Р..

В судове засідання, належним чином повідомлений заявник, Приватне підприємство "Агроекологія", в судове засідання не з"явився. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення про вручення поштового відправлення Укрпошти вказано причину повернення по закінченню встановленого строку зберігання.

Відповідно до Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19, постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211», рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, доручення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій №3/2020 від 13 березня 2020 року, рішення ради суддів України від 17.03.2020 року № 19 встановлено обмеження.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 16.03.2020 року рекомендовано громадянам та іншим учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їх відсутності за наявними в справі матеріалами.

Суд, вивчивши заяву представника ПП «Агроекологія», за довіреністю Мельникова Д.О. про відвід головуючого судді та дослідивши наявні матеріали справи приходить до висновку.

Відповідно до ч. 8,11 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участь у справі і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.2 ст.39 ЦПК України, з підстав зазначених у ст. 36,37,38 цього Кодексу, судді… може бути заявлено відвід особами учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Представником ПП «Агроекологія» за довіреністю Мельниковим Д.О., безпідставно подано заяву про відвід, відвід є немотивованим, а зазначені у ньому обставини нічим не підтверджуються і мають явно надуманий характер, спростовуються матеріалами справи і ніяким чином не порушують права учасників справи.

Суд також бере до уваги, що судове рішення по цивільній справі № 530/1726/16-ц прийнято 14.08.2018 року.

Відповідно до до ч.ч. 2,3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 5 ст. 40 ЦПК України визначено, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частини третьої та четвертої цієї статті не застосовується.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Хаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У справі «Преда і Дардарі проти Італії», суд вказав, що метою норми ст. 17 Конвенції є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зловживанням правом визнається і така діяльність, яка фактично не спричинила шкоди, однак мала своєю метою у майбутньому використати певне право для порушення прав інших осіб.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Враховуючи викладене та наведені представником ПП "Агроекологія" за довіреністю Мельниковим Д.О. підстави для відводу головуючого судді жодним чином не вмотивовані, безпідставні, жодних об`єктивних підстав для відводу не заявлено, доказів необ`єктивності чи упередженості судді не надано.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, заявлення завідомо безпідставного відводу.

За таких обставин, заява про відвід головуючого судді є безпідставною і необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладено, керуючись ст.36, 39,40, 247, 258, ,259, 260 ЦПК України, суд,- У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника скаржника ПП "Агроекологія" за довіреністю Мельникова Д.О. про відвід головуючому по справі судді Должку С.Р. у справі за заявою Приватного підприємства "Агроекологія" про додаткове рішення до рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 14.08.2018 р. у справі № 530/1726/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія» третя особа Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі про визнання правочину недійсним – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області С.Р. Должко