Рішення № 88920088, 27.02.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6521/19

Провадження № 2/428/1260/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гребенар Олексій Володимирович звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_2 . Після смерті матері позивача залишилось спадкове майно, яке складається з 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та вкладів у філії «Ощадний банк України» № 7854/09 м. Сєвєродонецька. Після смерті матері позивач звернулась до Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

На підставі заяви позивача про прийняття спадщини, їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові внески, а свідоцтво про право власності на частку квартири позивачем не було оформлено одразу після смерті матері.

При зверненні до державного нотаріуса у 2018 році позивачка отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 18.09.2018 року, в якій зазначено, що державний нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що спадкова справа була передана на зберігання до обласного архіву і знаходиться на окупованій території Луганської області.

У зв`язку з чим позивач звернулася до суду за захистом своїх прав з даним позовом та просила визнати за нею право власності по праву спадкування за законом на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала матері позивача ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, до суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Шарнікова І.І. в судове засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з копією Витягу з акту про народження № 462 від 15.12.1945 року ОСОБА_4 (російською мовою), народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Головльово Мценського району Орловської області Російської Федерації. Батьком якої записаний – ОСОБА_5 (російською), матір`ю - ОСОБА_6 (російською).

Згідно з копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 11.06.1960 року Сєвєродонецьким бюро ЗАГС Лисичанського району Луганської області, ОСОБА_7 (російською) та ОСОБА_4 (російською) одружились 11.06.1960 року, актовий запис 311. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_8 , дружини – ОСОБА_8 .

Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло від 27.07.1993 року, виданого Житлово-комунальною конторою концерну «Луганськбуд», квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної сумісної власності « ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 » (російською мовою).

Згідно з копією довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 31221 від 14.08.2018, станом на 30.10.1998 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 31.10.1998 Сєвєродонецьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сєвєродонецьк Луганської області, актовий запис № 1065.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 від 20.05.1999 року, виданого державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори, спадкоємицею майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з: грошових внесків в філії ощадного банку № 7854/09 м. Сєвєродонецька на рахунках № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , з процентами та компенсаціями, належних померлій ОСОБА_2 на підставі ощадних книжок.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 звернулась до Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_2 .

Згідно з копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 565/02-31 від 18.09.2018, державний нотаріус Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області Сергієнко А.С. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

Свою відмову нотаріус обґрунтувала наступним. При перевірці у Спадковому реєстрі щодо наявності заведеної спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було встановлено, що спадкова справа щодо майна померлої була заведена в Першій Сєвєродонецькій нотаріальній конторі Луганської області та передана за терміном зберігання до Луганського обласного державного нотаріального архіву і знаходиться на окупованій території в м. Луганську, у зв`язку з чим неможливо витребувати зазначену спадкову справу для видачі додаткового свідоцтва про право на спадщину.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом після смерті її матері. Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України визначає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З наведених матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернулася до державного нотаріуса Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно через неможливість витребувати вже заведену спадкову справу, яка знаходиться на окупованій території в м. Луганську, для видачі додаткового свідоцтва про право на спадщину.

Проте, суд вважає, що право позивача, у зв`язку з тим, що остання вчинила всі передбачені законом дії для прийняття спадщини, підлягає захисту, а тому позивач має право на звернення до суду з позовними вимогами про визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування.

Як вбачається з письмових доказів наведених судом вище, а саме з копії свідоцтва про право власності на житло від 27.07.1993, право власності на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 .

За таких обставин суд доходить висновку, що право власності на частку зазначеної вище квартири виникло у спадкодавця на підставі свідоцтва про право власності на житло. Вказане право власності спадкодавця ОСОБА_2 ні ким не оспорювалось за її життя та не оспорюється на час розгляду цієї справи, а незаконність набуття права власності не встановлена судом, у зв`язку з чим суд вважає його набутим правомірно, а отже таким, що може перейти від ОСОБА_2 до її спадкоємців.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлої ОСОБА_2 , має право на спадкування за законом спадкового майна, яке залишилось після смерті останньої, оскільки окрім позивача з заявами про прийняття спадщини за законом або за заповітом до нотаріальної контори інші спадкоємці не звертались, а позивачка прийняла належну їй спадщину за законом, оскільки у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк звернулася до Сєвєродонецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що обставини, викладені представником позивача у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, є достовірними, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, у зв`язку з чим позовні вимоги адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивачки, якою судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме на 1/3 частку квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

- відповідач: Сєвєродонецька міська рада Луганської області, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, б. 32, код ЄДРПОУ 26204220.

Суддя І. С. Посохов