Рішення № 88919942, 06.11.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7618/19

Провадження № 2/428/1238/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» про розірвання трудового договору, третя особа – Державне підприємство «Луганськвугілля»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Відокремленого підрозділу шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» про розірвання трудового договору, третя особа – Державне підприємство «Луганськвугілля».

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 05 січня 1998 року розпочав свою трудову діяльність у ДХК «Луганськвугілля», у дочірньому підприємстві шахтоуправління «Луганське», на посаді підземного прохідника 4-го розряду. Після працював на різних посадах на даному підприємстві. З 05.09.2003 року позивача переведено підземним машиністом гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним робочим днем під землею, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 22.06.1993 року.

У зв`язку з проведенням у 2014 році активних бойових дій та проведенням АТО (ООС) на території Луганської області позивач був змушений покинути своє постійне місце проживання та основне місце роботи.

Отже, фактично наприкінці 2014 року трудові відносини між позивачем та роботодавцем були припинені.

Трудову книжку, яку позивач свого часу встиг забрати у відділі кадрів підприємства, колишнім працедавцем не було дотримано порядку заповнення трудової книжки при звільненні (п.п. 2.26, 2.29 Інструкції № 58).

Згідно з відкритими відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за даними Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) відокремлений підрозділ шахтоуправління «Луганське» (код ЄДРПОУ 26410557) перереєстровано та має юридичну адресу на території, підконтрольній владі України - АДРЕСА_1 . Київ, Святошинський район АДРЕСА_2 . Приладний, буд. 2-а, але за вказаною адресою фактичне місцезнаходження роботодавця не встановлено.

Згідно з даними виписки з індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) вбачається, що з серпня 2014 року у позивача відсутні суми заробітку для нарахування пенсії, що підтверджує фактичне припинення трудових відносин.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду і просить розірвати безстроковий трудовий договір, укладений між сторонами, за ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з неможливістю продовжувати роботу з 01 серпня 2014 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача Відокремленого підрозділу шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомила, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Представник третьої особи ДП «Луганськвугілля» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 05.01.1998 року був працевлаштований у ДП «Луганське» ДХК «Луганськвугілля», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Згідно з інформацією наданою Пенсійним фондом України щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу від 30.05.2019, з січня 1998 року Пенсійному фонду України Відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» надавались відомості про заробітну плату ОСОБА_1 для нарахування пенсії, з серпня 2014 року вказані дані не надавались.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем своїх трудових прав. Вказані правовідносини регулюються нормами трудового законодавства.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до п. 4 ст. 36 КЗпП України, підставою для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.06.2001 за № 554/5745, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються з фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», на території м. Луганська Луганської області органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Отже, судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» було укладено безстроковий трудовий договір. У зв`язку з проведенням антитерористичної операції у Луганській області позивач ОСОБА_1 не мав можливості розірвати безстроковий трудовий договір, оскільки м. Луганськ не підконтрольне українській владі. Як наслідок, позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості зняти трудовий договір з реєстрації з метою працевлаштуватися на іншу роботу. Оскільки в трудовій книжці позивача не зроблено запис, згідно з яким останній звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» про розірвання трудового договору, третя особа – Державне підприємство «Луганськвугілля», підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, а суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 768, 40 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» про розірвання трудового договору, третя особа – Державне підприємство «Луганськвугілля», задовольнити.

Розірвати трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та Відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», з 01.08.2014 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Стягнути з Відокремленого підрозділу шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» на користь держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач: Відокремлений підрозділ шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», місцезнаходження: 03680, м. Київ, Святошинський район, пров. Приладний, буд. 2-а;

- третя особа: Державне підприємство «Луганськвугілля», місцезнаходження: 03680, м. Київ, Святошинський район, пров. Приладний, буд. 2-а.

Суддя І. С. Посохов