Ухвала суду № 88919823, 24.04.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/13021/19

УХВАЛА

іменем України

24 квітня 2020 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання – Вітер І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Встановив:

Позивач - Акціонерне Товариство комерційний банк «Приватбанк», звернулися до Сватівського районного суду Луганської області з позовною заявою про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , в якій просять стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 125213,86 гривень за кредитним договором № б/н від 05.08.2007 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 , а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив, що АТ КБ «Приватбанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку (а.с. 6).

15 квітня 2020 року на адресу Сватівського районного суду Луганської області надійшло клопотання спадкоємця ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 1281 ЦК України строк для пред`явлення вимог кредитором спадкодавця, є присічними, преклюзивними. Оскільки зі смертю боржника ОСОБА_1 зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1281 та 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора, недотримання кредитором передбачених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення вимог позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Ухвалою судді Сватівського районного суду Луганської області від 13 грудня 2019 року провадження у справі було відкрито (а.с.64).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 17 грудня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті:Луганська області, Сватівський район, м. Сватове, на підтвердження факту смерті було видано 04.01.2016 року свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.70).

Отже на час відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_1 померла.

Відповідно до положень статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно ч.1 статті 26 ЦК України, усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

При цьому норма 255 ЦПК України є імперативною, тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові від 20 червня 2019 року Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 185/998/16-ц, провадження № 61-33766сво18, згідно якої: «якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі».

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що, відкрите провадження у справі потребує закриття на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 26 ЦК України, ст.ст. 46-48, 255, 258, 260-261, 263 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.С.Река