Ухвала суду № 88919326, 23.04.2020, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/182/20

провадження № 1-кс/399/82/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року слідчий суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шуліка О.О., за участю секретаря Бобрик І.О., прокурора Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області – Мазуренка Д.С., ст. слідчого СВ Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області – Онипсенка А.А., захисника підозрюваного – адвоката Охрименка В.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Онуфріївка клопотання старшого слідчого СВ Онуфріївського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Онипсенка А.А., погоджене прокурором Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області Приліпко Г.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Павлиш, Онуфріївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, не працюючого, невійськовозобов`язаного, не одруженого, який має на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України №000785216, виданий 27.07.2017 року Онуфріївським РС УДМС України в Кіровоградській області, раніше судимого:

13.06.2019 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений від призначеного судом покарання на підставі ст.. 75 КК України з випробуванням іспитовим строком на 1 рік;

ВСТАНОВИВ:

23.04.2020 року до суду звернувся старший слідчий СВ Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції Онипсенко А.А. з клопотанням, погодженим з прокурором Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області Приліпко Г.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 02 березня 2020 року, приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 з метою таємного викрадення майна ОСОБА_3 прийшов до території домоволодіння останньої, розташованого по АДРЕСА_2 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 шляхом вільного доступу через незачинені двері проник в приміщення житлового будинку вказаного домоволодіння, звідки потворно таємно викрав належні ОСОБА_3 інвекторний зварювального апарат марки Tesla, модель MIG/MAG/MMA 300, вартістю з урахуванням зносу 7 572 грн. 26 коп., ноутбук марки Compaq Presario, модель CQ57, укомплектований зарядним пристроєм марки HP, модель PPP009D, вартістю з урахуванням зносу 2750 грн., пару звукових колонок до ноутбуку марки Genius, модель SP-U150, вартістю з урахуванням зносу 176 грн. 67 коп., маніпулятор «мишку» марки Іnterlink, модель ІMS-688, вартістю з урахуванням зносу 75 грн., а також речі, які не становлять матеріальної цінності потерпілому: шкатулку оздоблену (обшиту), два ланцюжки, три пари сережок, дві брошки жіночі, 7 перснів, заколку, два кулони, прикрасу у формі серця, три сережки, 1 пошкоджене срібне кільце, 4 буси, із якими зник із місця вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 10 573 грн. 93 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 , повторно таємно викравши чуже майно за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.

У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець сел. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1 , не працюючий, не одружений, раніше судимий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 13.06.2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від призначеного йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробуванням іспитовим строк 1 рік, має малолітнього сина, участь у бойових діях не брав, урядових нагород не має, паспорт громадянина України №000785216, виданий 27.07.2017 року Онуфріївським РС УДМС України в Кіровоградській області, невійськовозобов`язаний як раніше судимий за вчинення тяжких злочинів.

22 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується зібраними по провадженню доказами, а саме:

- оглядом місця події від 02.03.2020 року – домоволодіння АДРЕСА_2 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_3 , ході якого було виявлено факт крадіжки майна ОСОБА_3 ;

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до яких 02.03.2020 року в період часу з 17:00 до 21:30 години невстановлена особа шляхом вільного доступу через не замкнені вхідні двері поникла до приміщенні житлового будинку домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_3 , звідки таємно викрала належне їй майно;

- оглядом місця події від 03.03.2020 року - ділянки місцевості по вул. Героїв Небесної Сотні в м. Кременчук Полтавської області біля будівлі № 6/20, в ході якого виявлено та вилучено автомобіль марки ЗАЗ, модель TF699P, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- обшуком автомобіля марки ЗАЗ, модель TF699P, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 04.03.2020 року в ході якого у багажному відділенні вказаного автомобіля було виявлено та вилучено: електрозварювальний апарат марки Tesla, модель MIG/MAG/MMA 300, у корпусі синього кольору, серійний номер N60974-1:2005; ноутбук марки Compaq Presario, модель CQ57, серійний номер 5СВ1390RR5; шкатулку оздоблену (обшиту) синтетичним матеріалом червоного кольору шкіри, схожим на шкірозамінник, у якій знаходилися: один ланцюжок, виготовлений із металу жовтого кольору, дві сережки круглі, виготовлені із металу сірого кольору; пара сережок, виготовлені із металу жовтого кольору, оздоблені камінням білого кольору; пара сережок, виготовлені із металу сірого кольору оздоблені каменями білого кольору; ланцюжок, виготовлений із металу сірого кольору; брошка жіноча овальної форми, виготовлена із металу жовтого кольору, оздоблена каменями синього кольору; жіноча брошка, виготовлена із металу сірого кольору, оздоблена каменями коричневого кольору; 2 персня, виготовлені із металу жовтого кольору, оздоблені каменями білого кольору; 3 персні, виготовлені із металу сірого кольору, оздоблені каменями білого кольору; перстень, виготовлений із металу сірого кольору, оздоблений каменем синього кольору; заколка та кулон, виготовлені із металу сірого кольору, оздоблені каменями білого кольору; кулон круглої форми, виготовлений із металу жовтого кольору, оздоблений камінням білого кольору; прикраса у формі серця, оздоблена камінням білого кольору; перстень, виготовлений із металу сірого кольору, оздоблений прозорим камінням; сережка, виготовлена із металу білого кольору у формі серця; сережка, виготовлена із металу жовтого кольору у формі кола; 1 пошкоджений предмет, виготовлений із металу сірого кольору; 4 предмети круглої форми білого кольору, три із яких схожі на буси, 1- на сережку; зарядний пристрій до ноутбука марки HP, модель PPP009D, серійний номер 608425-003; маніпулятор «мишку» марки Іnterlink, модель ІMS-688; пару колонок марки Genius, модель SP-U150;

- показаннями свідка ОСОБА_4 від 03.03.2020 року, який повідомив, що речі, вилучені 04.03.020 року в ході обшуку належного йому автомобіля марки ЗАЗ, модель TF699P, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до багажного відділення вказаного автомобіля поклали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- додатковими показаннями потерпілого ОСОБА_3 від 05.03.2020 року, відповідно до яких оглянувши речі, вилучені 04.03.2020 року в ході обшуку автомобіля марки ЗАЗ, модель TF699P, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вона у них впізнала речі, викрадені 02.03.2020 року із приміщення житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_2 , та вказала індивідуальні ознаки, за якими вона впізнала викрадене;

- висновком експерта № 738 від 13.03.2020 року, відповідно до якого загальна вартість викраденого 02.03.2020 року із приміщення житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_2 майна становить 10 573 грн. 93 коп.;

- тимчасовим доступом до речей і документів, які перебувають у володінні ОСОБА_5 , від 01.04..2020 року, в ході якого вилучено DVD-R диск із копією відеозапису камер спостереження, встановлених на будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого по АДРЕСА_3 , що проводять відеозапис території, прилеглої до вказаної будівлі, в період часу з 19.00 години до 21.00 години 02.03.2020 року за Київським часом, та в період часу з 20.00 години до 22.00 години 02.03.2020 року згідно налаштувань відео реєстратора;

- оглядом предметів від 01.04.2020 року - DVD-R диску із копією відеозапису камер спостереження, встановлених на будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого по АДРЕСА_3 , в ході якого при перегляду файлу під назвою відео скорочене.JwiSP.mp4, на якому мається відеозапис 02.03.2020 року в період часу з 20:10:31 години по 20:10:37 години дві особи чоловічої статті проходять повз магазин «Околиця», що розташований по АДРЕСА_3 , в напрямку від перехрестя вул. Квітнева та вул. А. Комара в сел. Онуфріївка Кіровоградської області до перехрестя вул. Квітнева та вул. Жуланова в сел. Онуфріївка Кіровоградської області, тобто в напрямку від домоволодіння ОСОБА_3 до гаража ОСОБА_1 . Перша особа одягнена в шапку темного кольору, куртку сірого кольору, штани спортивні сірого кольору та кросівки темного кольору, яка в руках переносить предмет ззовні схожий на зварювальний апарат. Друга особа одягнена в темну куртку з капюшоном, спортивні штани темного кольору та кросівки темного кольору із білими вставками по боках, яка в руці переносить предмет ззовні схожий на ноутбук. Інших осіб у даний проміжок часу на камері відео спостереження не виявлено;

- обшуком приміщення квартири АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_1 , від 22.04.2020 року, в ході якого виявлено та вилучено дві пари кросівок чорного кольору із білими вставками по боках та куртку чорного кольору із капюшоном.

Сукупно аналізуючи обставини злочину та особистість підозрюваного, можна дійти до висновку, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, не працює і не навчається, за місцем проживання характеризується посередньо як особа, що раніше судима та ніде не працює, раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість за вчинення тяжкого злочину, не одружений, вчинив умисний злочин повторно, в період іспитового строку, системно вчиняв злочини, має злочинні зв`язки, 26.09.2016 року оголошувався у державний розшук як підозрюваний у кримінальному провадженні №12016120100000330 від 18 серпня 2016 року в зв`язку із чим 22.11.2016 року щодо ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою, та 26.02.2018 року оголошувався у державний розшук як підозрюваний у кримінальному провадженні №12018120100000096 від 26 лютого 2018 року, незважаючи на зібрані у кримінальному провадженні докази вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 , свою вину у вчиненому не визнає та з метою уникнення кримінальної відповідальності надає неправдиві показання.

В сукупності, викладене свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 продовжує свою злочинну діяльність шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду шляхом неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою перешкоджання встановлення істини в справі та схилити їх вчинити дії на свою користь, а тому є необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що неможливо досягти застосувавши щодо ОСОБА_1 більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою.

Тому слідчий просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з мотивів, що викладені в ньому. За наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які характеризують особу, просили застосувати щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним в клопотанні ризикам.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Охріменко В.Б. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою. Стверджував, що відсутні ризики, встановлені в ст.177 КПК України, для застосування щодо підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу. Прохав відмовити в задоволенні клопотання, оскільки відсутня обґрунтована підозра, що дійсно ОСОБА_1 вчинив дане кримінальне правопорушення. Зазначив, що має фактичне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, а також з ним проживає мати пенсійного віку, яка потребує догляду.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав свою причетність до інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, вважав пред`явлену йому підозру необґрунтованою. Заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Стверджував, що відсутні ризики, встановлені в ст.177 КПК України, для застосування щодо нього найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що 03.03.2020 року до ЄРДР за №12020120100000071 внесено відомості про злочин за ознаками ч.3 ст.185 КК України наступного змісту: «02.03.2020 року в період часу з 17.00 до 21.30 години невстановлена особа шляхом вільного доступу через незамкнені вхідні двері проникла до приміщення житлового будинку домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_3 , звідки таємно викрала належне останній майно, завдавши матеріальної шкоди на суму близько 10 000 грн.».

22.04.2020 року за вказаним фактом ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у повторному таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло.

Згідно положень ст. 129 Конституції України проголошено, що однією з основних засад судочинства є законність.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду, і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Тримання особи під вартою може бути застосовано лише як тимчасовий запобіжний захід у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи припинити його.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.

Ухвала судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178, 183 КПК України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

На даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Під час розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний встановити обґрунтованість підозри, а також проаналізувати наявність конкретних ризиків, які обумовлюють обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому відповідні ризики повинні бути належним чином доведені, викладені в матеріалах кримінального провадження та свідчать про необхідність в обранні саме цього запобіжного заходу.

Чинним законодавством в якості доречних та достатніх ризиків які необхідні для утримання особи під вартою визначені ризики: можливої втечі; порушення громадського порядку; перешкоди встановлення істини в справі та можливості скоєння аналогічного злочину.

При винесенні рішення про обрання запобіжного заходу суд повинен враховувати, що навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність реальної підстави або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» ). Відповідно до п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Установленою практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення, при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, обов`язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини.

Досудовим слідством зібрані докази на підтвердження причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КПК України, в якому він підозрюється. А саме: оглядом місця події від 02.03.2020 року – домоволодіння АДРЕСА_2 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_3 , ході якого було виявлено факт крадіжки майна ОСОБА_3 ; показаннями потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до яких 02.03.2020 року в період часу з 17:00 до 21:30 години невстановлена особа шляхом вільного доступу через не замкнені вхідні двері поникла до приміщенні житлового будинку домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_3 , звідки таємно викрала належне їй майно; оглядом місця події від 03.03.2020 року - ділянки місцевості по вул. Героїв Небесної Сотні в м. Кременчук Полтавської області біля будівлі № 6/20, в ході якого виявлено та вилучено автомобіль марки ЗАЗ, модель TF699P, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; обшуком автомобіля марки ЗАЗ, модель TF699P, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 04.03.2020 року в ході якого у багажному відділенні вказаного автомобіля було виявлено та вилучено: електрозварювальний апарат марки Tesla, модель MIG/MAG/MMA 300, у корпусі синього кольору, серійний номер N60974-1:2005; ноутбук марки Compaq Presario, модель CQ57, серійний номер 5СВ1390RR5; шкатулку оздоблену (обшиту) синтетичним матеріалом червоного кольору шкіри, схожим на шкірозамінник, у якій знаходилися: один ланцюжок, виготовлений із металу жовтого кольору, дві сережки круглі, виготовлені із металу сірого кольору; пара сережок, виготовлені із металу жовтого кольору, оздоблені камінням білого кольору; пара сережок, виготовлені із металу сірого кольору оздоблені каменями білого кольору; ланцюжок, виготовлений із металу сірого кольору; брошка жіноча овальної форми, виготовлена із металу жовтого кольору, оздоблена каменями синього кольору; жіноча брошка, виготовлена із металу сірого кольору, оздоблена каменями коричневого кольору; 2 персня, виготовлені із металу жовтого кольору, оздоблені каменями білого кольору; 3 персні, виготовлені із металу сірого кольору, оздоблені каменями білого кольору; перстень, виготовлений із металу сірого кольору, оздоблений каменем синього кольору; заколка та кулон, виготовлені із металу сірого кольору, оздоблені каменями білого кольору; кулон круглої форми, виготовлений із металу жовтого кольору, оздоблений камінням білого кольору; прикраса у формі серця, оздоблена камінням білого кольору; перстень, виготовлений із металу сірого кольору, оздоблений прозорим камінням; сережка, виготовлена із металу білого кольору у формі серця; сережка, виготовлена із металу жовтого кольору у формі кола; 1 пошкоджений предмет, виготовлений із металу сірого кольору; 4 предмети круглої форми білого кольору, три із яких схожі на буси, 1- на сережку; зарядний пристрій до ноутбука марки HP, модель PPP009D, серійний номер 608425-003; маніпулятор «мишку» марки Іnterlink, модель ІMS-688; пару колонок марки Genius, модель SP-U150; показаннями свідка ОСОБА_4 від 03.03.2020 року, який повідомив, що речі, вилучені 04.03.020 року в ході обшуку належного йому автомобіля марки ЗАЗ, модель TF699P, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до багажного відділення вказаного автомобіля поклали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; додатковими показаннями потерпілого ОСОБА_3 від 05.03.2020 року, відповідно до яких оглянувши речі, вилучені 04.03.2020 року в ході обшуку автомобіля марки ЗАЗ, модель TF699P, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вона у них впізнала речі, викрадені 02.03.2020 року із приміщення житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_2 , та вказала індивідуальні ознаки, за якими вона впізнала викрадене; висновком експерта № 738 від 13.03.2020 року, відповідно до якого загальна вартість викраденого 02.03.2020 року із приміщення житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_2 майна становить 10 573 грн. 93 коп.; тимчасовим доступом до речей і документів, які перебувають у володінні ОСОБА_5 , від 01.04..2020 року, в ході якого вилучено DVD-R диск із копією відеозапису камер спостереження, встановлених на будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого по АДРЕСА_3 , що проводять відеозапис території, прилеглої до вказаної будівлі, в період часу з 19.00 години до 21.00 години 02.03.2020 року за Київським часом, та в період часу з 20.00 години до 22.00 години 02.03.2020 року згідно налаштувань відео реєстратора; оглядом предметів від 01.04.2020 року - DVD-R диску із копією відеозапису камер спостереження, встановлених на будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого по АДРЕСА_3 , в ході якого при перегляду файлу під назвою відео скорочене.JwiSP.mp4, на якому мається відеозапис 02.03.2020 року в період часу з 20:10:31 години по 20:10:37 години дві особи чоловічої статті проходять повз магазин «Околиця», що розташований по АДРЕСА_3 , в напрямку від перехрестя вул. Квітнева та вул. А. Комара в сел. Онуфріївка Кіровоградської області до перехрестя вул. Квітнева та вул. Жуланова в сел. Онуфріївка Кіровоградської області, тобто в напрямку від домоволодіння ОСОБА_3 до гаража ОСОБА_1 . Перша особа одягнена в шапку темного кольору, куртку сірого кольору, штани спортивні сірого кольору та кросівки темного кольору, яка в руках переносить предмет ззовні схожий на зварювальний апарат. Друга особа одягнена в темну куртку з капюшоном, спортивні штани темного кольору та кросівки темного кольору із білими вставками по боках, яка в руці переносить предмет ззовні схожий на ноутбук. Інших осіб у даний проміжок часу на камері відео спостереження не виявлено; обшуком приміщення квартири АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_1 , від 22.04.2020 року, в ході якого виявлено та вилучено дві пари кросівок чорного кольору із білими вставками по боках та куртку чорного кольору із капюшоном.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація дій, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч.2 ст.177 КПК України крім обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, є також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий у своєму клопотанні посилається на ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке санкцією ч.3 ст.185 КК України передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, не працює і не навчається, за місцем проживання характеризується посередньо як особа, що раніше судима та ніде не працює, раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість за вчинення тяжкого злочину, не одружений, вчинив умисний злочин повторно, в період іспитового строку, системно вчиняв злочини, має злочинні зв`язки, 26.09.2016 року оголошувався у державний розшук як підозрюваний у кримінальному провадженні №12016120100000330 від 18 серпня 2016 року в зв`язку із чим 22.11.2016 року щодо ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою, та 26.02.2018 року оголошувався у державний розшук як підозрюваний у кримінальному провадженні №12018120100000096 від 26 лютого 2018 року, незважаючи на зібрані у кримінальному провадженні докази вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 , свою вину у вчиненому не визнає та з метою уникнення кримінальної відповідальності надає неправдиві показання, а тому на підставі даної обставини йому слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Проте, дана позиція сторони обвинувачення суперечить сталій практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно положень ст.5 Конвенції, та правової позиції ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «... тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою...».

В ст. 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення з-під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При вирішенні питання щодо обрання підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя з дотриманням положень ст.178 КПК України враховує особу підозрюваного ОСОБА_1 ,

Підозрюваний ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 . Відсутні відомості, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в наркологічному чи психіатричному диспансері, має малолітню дитину, що підтверджується довідкою з сільської ради та не заперечувалось учасниками судового засідання.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, спростовують доводи захисту про відсутність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурором та слідчим не наведено обґрунтованих підстав вважати неможливим застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, щодо даних про його особу, в їх сукупності.

В ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, доведеного в судовому засіданні.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного постійного проживання, оскільки прокурор, слідчий не довели недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишити житло цілодобово або у певний період. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя вважає, що запобігання встановленому під час розгляду клопотання ризику можливе не лише при умові тримання ОСОБА_1 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, а саме, - цілодобовий домашній арешт за зареєстрованим місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, на строк 1 місяць 28 днів, до 19.06.2020 року включно, з покладанням обов`язків, передбачених в ст. 194 КПК України.

На підставі ст.194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного заборонити залишати місце постійного проживання цілодобово; у разі необхідності за дозволом слідчого або прокурора відвідувати медичні установи для проходження лікування або обстеження; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із будь-якими особами, визначеними слідчим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну у разі їх наявності; носити електронний засіб контролю.

На переконання слідчого судді, саме такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт та обсяг покладених на підозрюваного обов`язків зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, зазначених в ст. 177 КПК України.

Таким чином слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 198, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області – Онипсенка А.А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування строком на 1 місяць 28 днів, тобто до 19.06.2020 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на підставі ч.5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- заборонити залишати місце постійного проживання цілодобово;

- у разі необхідності за дозволом слідчого або прокурора відвідувати медичні установи для проходження лікування та обстеження;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із сел. Онуфріївка, Онуфріївського району, Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну у разі їх наявності;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло за адресою: АДРЕСА_1 , вимагати від нього надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 невідкладно прибути до місця свого проживання, яке йому заборонено залишати цілодобово.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання Онуфріївському ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; організацію її виконання покласти на процесуального прокурора Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області.

Строк дії ухвали до 19.06.2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 23.04.2020 року.

Слідчий суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області Шуліка О.О.