Ухвала суду № 88918557, 24.04.2020, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2020 р. Справа № 597/387/19

Номер провадження1-кп/608/33/2020

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

прокурора Смередчука О. В.,

представника потерпілої Данильчука Н. Б.,

захисника Іжука Б. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018210000000408 від 08 серпня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, направлене до суду згідно ухвали Тернопільського апеляційного суду від 20 березня 2019 року.

Прокурор надав суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до 60 днів без визначення розміру застави. В своєму клопотанні прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 194 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелік яких наведено у реєстрі матеріалів досудового розслідування. Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 березня 2020 року строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено до 03 травня 2020 року включно без визначення розміру застави. Завершити судове провадження у вказаний термін неможливо, оскільки, в судовому засіданні не допитані потерпіла, свідки, не досліджені письмові та інші докази. Метою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , згідно з вимогами ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_1 засуджений вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 06 червня 2006 року за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти, а тому є всі підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_1 знайомий зі свідками у вказаному кримінальному провадженні. Цим підтверджується ризик впливу на свідків. Крім того, обвинувачений неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до протиправної поведінки та існує ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень. Крім того, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, внаслідок якого загинула людина, що у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України є підставою не визначати розмір застави при продовженні строку тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав наведених у ньому, просив його задоволити та відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Представник потерпілої Данильчук Н. Б. підтримав клопотання прокурора, в задоволенні клопотання обвинуваченого просив відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав своє клопотання. Просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання його тітки ОСОБА_2 в с. Дунів Заліщицького району Тернопільської області. При цьому зазначив, що він двадцять років хворіє туберкульозом, що в свою чергу підвищує ризик зараження коронавірусом. Вказав, що кримінальне провадження щодо нього є сфабрикованим, не підтвердженим належними та допустимими доказами, злочинів він не вчиняв, а тому у нього не має підстав скриватися від суду. Заперечує щодо задоволення клопотання прокурора.

Захисник Іжук Б. В. підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись, крім іншого і на те, що ОСОБА_1 вже тривалий час перебуває під вартою. Розглянувши заявлені клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього кодексу.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч.2 ст.115, ч. 2 ст. 194 КК України, за які законом передбачено, зокрема, покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 березня 2020 року строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено до 03 травня 2020 року.

У відповідності до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 діянь, як вони сформульовані у обвинуваченні, у тому числі у вчиненні тяжкого насильницького кримінального правопорушення у вигляді незаконного позбавлення волі, беручи до уваги, що на даному етапі розгляду справи, коли судовий розгляд провадження не закінчено та не допитані потерпіла та свідки, суд дійшов висновку про те, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання здійсненню правосуддя.

Крім того, стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція, передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Викладене у сукупності з суворістю можливого покарання дає підстави для висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, беручи до уваги необхідність враховувати не лише інтереси конкретної особи, а й загально суспільний інтерес, який у даному випадку стосується результату розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене та обставини провадження, суд вважає, що у кримінальному провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. У той же час, суд оцінює суворість можливого покарання та визнає за реальну небезпеку можливість ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Таким чином, в задовленні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Іжука Б. В. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт, слід відмовити.

Також, суду не надано відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України

Відповідно п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки, він обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Смередчука Л. В. задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто до 22 червня 2020 року включно, без визначення суми застави.

В клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Іжука Б. В. відмовити.

Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_1 , начальнику ДУ «Чортківська УВП № 26».

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя /підпис/

Копія вірна:

Ухвала набрала законної сили « » року.

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи №597/387/19, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Головуючий суддя: Н. З. Коломієць

Копія ухвали видано " " року

Секретар: