Ухвала суду № 88917981, 18.03.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 579/2175/19

Провадження № 1-кп/589/458/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Прачук О. В.,

з участю:

секретаря судового засідання Антошко Т. А.,

прокурора Акуленко Н.О.,

захисника - Мороко С.О.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченої ОСОБА_1 , закінчується 20 березня 2020 року.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , мотивуючи вказане клопотання тим, що існують ризики вчинення обвинуваченою іншого злочину, впливу на потерпілих та свідків.

Обвинувачена заперечила проти клопотання прокурора та просила застосувати до неї більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначила, що має стабільний дохід – пенсію по інвалідності, постійне житло та міцні соціальні зв`язки – рідних дядька та тітку. Також послалась на наявність ряду захворювань та погіршення самопочуття в умовах СІЗО.

Захисник підтримав думку своєї підзахисної, посилаючись на наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Заслухавши прокурора, обвинувачену, захисника суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п.5 ч. 2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд бере до уваги, що відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик переховування від органів досудового розслідування і суду, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інших чинників.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої тяжкості та тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років.

Також встановлено, що обвинувачена раніше судима за вчинення корисливого злочину проти власності, до взяття під варту офіційно не працювала.

За таких обставин є обґрунтованими доводи клопотання прокурора про наявність істотних ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченої, яка може вчинити інший злочин.

Також слід зазначити, що відсутні достатні підстави вважати, що наявність у обвинуваченої рідних дядька та тіток зможе виступити превентивним засобом у її поведінці. До того ж доказів взяття вказаними особами на себе обов`язку та їх можливості по забезпеченню обвинуваченої під час її перебування під домашнім арештом та можливостей контролю за її поведінкою, як і доказів підтвердження близьких родинних стосунків між ними та обвинуваченою, суду не надано.

При цьому наявність у обвинуваченої постійного доходу у вигляді пенсії (розмір якої не значний) не є, з урахуванням інших даних про її особу: раніше судима, відсутнє будь-яке домашнє господарство, достатньою гарантією її належної поведінки.

За таких обставин є обґрунтованими доводи клопотання прокурора про наявність істотних ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченої, яка може ухилитися від суду, та вчинити інший злочин.

Вказане свідчить про наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи і вимагає застосування щодо обвинуваченого відповідного запобіжного заходу. (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії», та інші).

Зважаючи на викладене, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть достатніми та дієвими заходами у даному кримінальному провадженні, які зможуть запобігти доведеним ризикам.

Застосування більш м`яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів, на думку суду, може не забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої, не сприятиме повному та об`єктивному розгляду кримінального провадження.

Що стосується посилань обвинуваченої на незадовільний стан здоров`я, то слід зауважити, що наявність озвучених захворювань, не знижує ступінь встановлених ризиків і не виключає можливість перебування особи під вартою.

Таким чином, з метою перешкодити вчиненню інших кримінальних правопорушень та ухилення від суду, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - до 24 -00 год. 16 травня 2020 року .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 183, 194, 331, 369, 385 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити строк застосованого до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 год 16 травня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення, а для особи, яка тримається під вартою, з моменту її отримання в той же строк.

Повний текст ухвали виготовлено 23 березня 2020 року.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук