Ухвала суду № 88917965, 21.01.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 579/2175/19

Провадження № 1-кп/589/458/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Прачук О. В.,

з участю: секретаря судового засідання Антошко Т. А.,

прокурора Акуленко Н.О.,

захисника - Сомок О.А.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України.

У підготовчому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосовування щодо обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначені ризики, на думку прокурора, підтверджуються тими обставинами, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні невеликої тяжкості та тяжкого злочину, раніше судима, може ухилитись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також існує ризик вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачена заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати до неї більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначила, що має стабільний дохід – пенсію по інвалідності, постійне житло та міцні соціальні зв`язки – дядька.

Захисник підтримала думку свої підзахисної, посилаючись на наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п.5 ч. 2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд бере до уваги, що відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик переховування від органів досудового розслідування і суду, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інших чинників.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої тяжкості та тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років.

Також встановлено, що обвинувачена раніше судима за вчинення корисливого злочину проти власності, до взяття під варту офіційно не працювала.

Окрім вказаного, слід зазначити, що відсутні достатні підстави вважати, що наявність у обвинуваченої дядька зможе виступити превентивним засобом у її поведінці. До того ж доказів взяття іншими особами на себе обов`язку та їх можливості по забезпеченню обвинуваченої під час її цілодобового перебування під домашнім арештом суду не надано.

При цьому наявність у обвинуваченої постійного доходу у вигляді пенсії не є, з урахуванням інших даних про її особу, достатньою гарантією її належної поведінки.

За таких обставин є обґрунтованими доводи клопотання прокурора про наявність істотних ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченої, яка може ухилитися від суду та вчинити інший злочин.

Вказане свідчить про наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи і вимагає застосування щодо обвинуваченого відповідного запобіжного заходу. (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії», та інші).

Викладені обставини в повному обсязі свідчать про те, що у кримінальному провадженні застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання доведеним ризикам, що виключає можливість обрання відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами клопотання прокурора та вважає, що його слід задовольнити та застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 березня 2020 року включно.

Одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає, що обвинуваченій необхідно визначити заставу у розмірі згідно ст. 182 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 315, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 год. 00 хв. 20 березня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 42 040 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого строком на 2 місяці наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме: с. Майорівка, Кролевецького району, Сумської області, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання ;

3) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

4) здати на зберігання до суду свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності).

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення, а для особи, яка тримається під вартою, з моменту її отримання в той же строк.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук