Рішення № 88917909, 03.04.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4705/19

Номер провадження 2/585/199/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої - судді Машини І.М.

за участю секретаря – Шемчук І.С.,

представника відповідача – Симоненка В.Г.,

представника третьої особи – Симоненка В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут», про зобов`язання здійснити перерахунок об`ємів природного газу,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та доповненням до нього від 15.01.2020 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», в якому просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок об`ємів природного газу по квартирі АДРЕСА_1 з серпня місяця 2018 р. за нормою споживання 5,39 м. куб. у місяць на одну людину та приєднати до програми безкоштовного встановлення лічильника газу до 01.01.2021.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач з серпня місяця 2018 року здійснює розрахунок плати за спожитий природний газ у вищевказаній квартирі за обсягом споживання згідно показників загальнобудинкового лічильника, що таким чином ставить його у нерівне положення поряд з іншими споживачами. На його неодноразові прохання здійснити перерахунок об`ємів природного газу з серпня місяця 2018 року за нормою споживання 5,39 м.куб у місяць на одну людину відповідач надсилає лише відмову. Оскільки згідно чинного законодавства надання житлово-комунальних послуг здійснюється на договірних засадах, він, як споживач, приєднався до Типового договору розподілу природного газу, який є публічним договором, оскільки щомісячно споживає природний газ та щомісячно сплачує за на нього кошти. Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору відповідач взяв на себе зобов`язання постачати природний газ споживачу в необхідних об`ємах (обсягах), а він взяв на себе зобов`язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 року у справі № 529/613/17-ц по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Закон України «Про ринок природного газу», Главу 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, Тимчасове положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620 (далі Тимчасове положення), Типовий договорів розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 та Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, якими регулюється порядок та підстави забезпечення населення приладами обліку природного газу. Так, згідно з пунктом 4 Тимчасового положення, ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і операторгазорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем.У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.Відповідно до положень статей 2-6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, зокрема для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі - з 01 січня 2018 року.Виконавцями робіт із встановлення вузлів обліку природного газу є суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, які зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року. Позивач на підставі вищеназваних положень вважає, що відповідач мав забезпечити встановлення йому лічильника з обліку природного газу та при цьому посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року (справа № 214/2435/17), згідно якої споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу. Тобто, законом визначено обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об`єм спожитого (розподіленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 15 до цього Кодексу.Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2018 року в справі № 826/1413/17, визнано незаконним, таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили та визнано нечинним в окремій частині Кодексу газорозподільних систем, а саме в частині слів «... або загальнобудинковим», які містяться в абзаці сьомому пункту З глави 4 розділу IX цього кодексу. Позивач стверджує, що загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Він, неодноразово звертався до відповідача із вимогою про встановлення йому самеіндивідуального лічильника газу. Відповідно до ч. 2 Глави 5 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, у разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об`єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об`єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населеннюпослуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620.Відповідно до п. 5 вказаного Тимчасового положення, обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються:у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні;будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу:для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні. Однак, оскільки вказане не узгоджується із приписами ст. 18 Закону Про ринок природного газу, то побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу". Таким чином з 09.08.2018 року підлягає застосуванню постанова Кабінету міністрів України № 63 від 30.01.2019 року, згідно з якою нормою споживання є 5,39 куб. м., на 1 людину за 1 місяць, яка була змінена постановою Кабінету міністрів Україна від 27 лютого 2019 р. № 143, яка набула чинності з 07.03.2019 року, однак, норма споживання газу, фактично, не змінена і становить 5,39 куб. м., на 1 людину за 1 місяць. Таким чином, враховуючи все вищевказане, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про перерахунок об`ємів природного газу відповідно до зазначених норм споживання, оскільки вважає встановлення загальнобудинкового лічильника природного газу незаконним.

19 грудня 2019 року Роменським міськрайонним судом Сумської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

11 лютого 2020 року підготовче провадження по цивільній справі судом закрите та справа призначена до судового розгляду по суті.

17 січня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив, в якому він заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та в обґрунтування зазначає, що АТ «Сумигаз» виконує функції Оператора ГРМ. Пунктом 2 гл. 1 Розділу VІ Кодексу ГРМ передбачено, що доступу споживачів, у тому чисті побутових споживачів, до газорозподільної мережі для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається та формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 № 2498. Договірні відносини з розподілу природного газу між позивачем ОСОБА_1 та АТ «Сумигаз» існують з 01.03.2016 і послуга з розподілу природного газу надається за наступними персоніфікованими даними: помешкання устатковане газовою плитою - 1шт., встановлений загальнобудинковий лічильник газу в G40 № 5858017, зареєстровані дві особи, споживачу присвоєний персоніфікований ЕІС-код 56ХМ30D04889899R, що підтверджується копією підписаної споживачем заяви – приєднання, що додається. Від побутового споживача ОСОБА_1 в період з 01.03.2016 року і по сьогоднішній день не надходило заяв про внесення змін до персоніфікованих даних споживача або переукладення договору розподілу природного газу з новим власником/користувачем, Оператор ГРМ забезпечував цілодобовий доступ об`єкта споживання до газорозподільної системи, таким чином здійснюючи фізичну доставку природного газу, належного споживачу, що свідчить про те, що споживач приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу (акцептування договору).Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» є суб`єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на території Сумської області та села МойкаКраснокутського району Харківської області та був зобов`язаний в термін до 01.01.2018 для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу, як індивідуальних так і загальнобудинкових, що забезпечило б 100 % облік спожитого природного газу населенню.З метою недопущення зростання тарифів на розподіл природного газу Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» з 01.05.2016 проводило заходи, щодо забезпечення споживачів обліком природного газу, зокрема, в частині запровадження будинкового обліку природного газу, що потребує значно менше коштів у порівнянні із встановленням індивідуальних лічильників газу.Постановою НКРЕКП від 31.03.2016 року № 549 (в редакції постанови НКРЕКП від 15.12.2016р. №2247) були внесені зміни до затвердженого «План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Сумигаз» на 2016-2025 роки», зокрема у розділ І «Інвестиційна програма газорозподільного підприємства ПАТ «Сумигаз» на 2016 рік» (далі - Інвестиційна програма) та виділено 11309,03тис. грн. на проектування, придбання та встановлення будинкових лічильників газу населенню. Розділом IV Інвестиційної програми затверджено пооб`єктний перелік багатоквартирних будинків, які необхідно обладнати будинковими лічильниками газу (в даний перелік також входить будинок АДРЕСА_2 - пункт 362). Враховуючи зазначене та на виконання вимог Закону, працівниками АТ «Сумигаз», в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , було встановлено будинковий вузол обліку газу G 40ltron № 5858017, що підтверджується копією акта на встановлення вузла обліку газу від 24.05.2017р., який має підписи як представника ПАТ «Сумигаз» так і представника балансоутримувача будинку - Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради, в особі начальника управління Губка М.М. та підписаним Договором про встановлення, здійснення експлуатації будинкового вузла обліку, зняття показань будинкового вузла обліку природного газу, установлених у квартирі (за їх наявності), з урахуванням протоколу розбіжностей від 18.10.2016, які мають підписи як представника АТ «Сумигаз» так і підписи балансоутримувача будинку - Управління ЖКГ Роменської міської ради та житлово-експлуатаційної організації - Комунальне підприємство «Житло-Експлуатація». 22.06.2017 будинковий вузол обліку газу G 40ltron № 5858017, що був встановлений за адресою АДРЕСА_2 , у присутності представника балансоутримувача, головного спеціаліста-енергоменеджера Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради Гавриленко О.Г., був опломбований. З серпня 2017 розрахунки за спожитий природний газ мешканці вищевказаного будинку почали здійснювати з урахуванням приписів Тимчасового положення за показанням будинкового вузла обліку.Позивач не обґрунтував свої вимоги, зокрема, нормами Закону «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» чи Кодексом ГРМ, в редакції яка діяла на момент встановлення будинкового лічильника, в частині необхідності отримання згоди співвласників на встановлення загальнобудинкового вузла обліку, на укладення відповідних договорів з окремими мешканцями (власниками квартир, не обладнаних індивідуальними лічильниками газу) щодо проведення оплати за показниками такого лічильника.Отже, передбачене договірне врегулювання було здійснено з відповіднимбалансоутримувачем багатоквартирного будинку, що підтверджується укладеними договорами на проведення монтажних робіт, здійснення експлуатації (обслуговування) та про зняття показань з встановленого будинкового вузла обліку природного газу.АТ «Сумигаз» розпочало встановлення загальнобудинкових лічильників газу у багатоквартирних будинках міста Суми та Сумської області з метою запровадження приладового обліку природного газу з 2016 року, на той час редакція Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року № 3533-УІ не містила вимогу до суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, оснащувати споживачів природного газу - фізичних осіб індивідуальними лічильниками газу.Тому, дії відповідача, щодо оснащення споживача - фізичної особи будинковими лічильником газу не можна визнати неправомірними, таким чином дії АТ «Сумигаз», як Оператора ГРМ, по встановленню будинкового вузла обліку газу G 40ltron № 5858017за адресою вул АДРЕСА_2 , буд,12 А в м. Ромни, цілком і повністю узгоджуються з нормами законодавства України, і як наслідок, такі дії були спрямовані на забезпечення обліку природного газу за об`єктами споживання природного газу побутових споживачів, з метою недопущення припинення розподілу природного газу останнім.Аналогічна правова позиція Касаційного цивільного суду Верховного Суду викладена в постанові від 08.08.2018р., провадження № 61-10770 св18. Отже, враховуючи недоведеність позивачем своїх позовних вимог, представник відповідача просить суд відмовити в їх задоволенні.

30.01.2020 та 10.02.2020 ОСОБА_1 подав суду доповнення на відзив АТ «Сумигаз», в якому зазначає, що організаторами інвестиційної програми по встановленню безкоштовного лічильника газу до 01.01.2018 згідно ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», він та багато інших споживачів поставлені в нерівні умови з тими, кому на виконання вищевказаного закону були встановлені безкоштовно лічильники. Крім того, про укладення балансоутримувачем будинку з АТ «Сумигаз» договору на встановлення загальнобудинкового лічильника ніхто з мешканців будинку не знав, а тому за загальним правилом, норми, які не доведені до відома населення вважаються такими, що не набули чинності. Звідси і договір на встановлення загально будинкового лічильника є нечинним, а встановлення такого лічильника на весь будинок є незаконним. 30.11.2017 в період дії програми по встановленню лічильників газу до 01.01.2018 позивач неодноразово звертався з заявою до Роменського відділення ПАТ «Сумигаз» на встановлення індивідуального лічильника. В зв`язку зі вступом 20.01.2018 в дію Постанови ВР України від 21.12.2017 за № 2260-VIII, якою внесені зміни зокрема до ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо обов`язковості згоди власників будинку на встановлення загальнобудинкового лічильника, то з 20.01.2018 нарахування споживачам плати за послуги газопостачання за показниками загальнобудинкових лічильників є незаконним, а тому відповідачем мав бути здійснений перерахунок в квартирі позивача газу по тарифу в 5,4 куб. м. на людину. На підставі зазначеного, позивач переконаний, що дії відповідача порушують його права як споживача послуг на вільний вибір продукції та нав`язують йому невигідні умови надання послуг по газопостачанню.

19.03.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву з урахуванням доповнення від 10.02.2020, в якому вказує на те, що постачання природного газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, здійснюється за умови його комерційного обліку. Суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу, зокрема, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року. Фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів операторів ГРМ на відповідній території; коштів відповідного бюджету, крім коштів місцевих бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством.Виконавцями робіт із встановлення лічильників газу є оператори ГРМ або інші суб`єкти господарювання, які отримали відповідні дозволи для виконання робіт із встановлення вузлів обліку природного газу.У разі не встановлення населенню лічильників газу в термін до 01.01.2021з вини операторів ГРМ на відповідній території припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України (положення частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (зі змінами від 21.12.2017).Тобто, закон зобов`язує Оператора ГРМ за рахунок власних коштів (або коштів відповідного бюджету, крім коштів місцевого бюджету, інших джерел, незаборонених законодавством) забезпечити встановлення лічильників газу, зокрема, в помешканні де газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021. В той же час, позивач вважає, що Оператор ГРМ, в межах виконання вказаного закону, повинен встановити останньому виключно індивідуальний прилад обліку (лічильник газу), посилаючись при цьому на нову частину статті 2, яка доповнена згідно із Законом № 2260-VIII від 21.12.2017 та має наступний зміст: « 2. З метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". З зазначеного вбачається, що позивач не враховує те, що лічильник газу був встановлений 24.05.2017, а норми закону, які передбачали встановлення загальнобудинкового лічильника газу лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку набрали чинності лише через з 20.01.2018. Відповідач встановлював загальнобудинковий лічильник газу в період дії тих норм закону, які були чинними на той час і не міг порушити норми, які змінили порядок встановлення загальнобудинкового лічильника газу у майбутньому.

Доповнюючи свій позов вимогою «здійснити перерахунок та приєднати до програми встановлення безкоштовного індивідуального лічильника газу до 1 січня 2021р.» та аргументуючи підстави задоволення позову, позивач посилається на норми закону, які набрали чинності після встановлення загальнобудинкового лічильника газу, тому, застосовування їх до вказаних правовідносин є неможливим.Доводи позивача що він має право на безкоштовне встановлення за рахунок оператора ГРМ індивідуального лічильника природного газу та на перерахунок спожитого природного газу за нормою 5,39 м. куб. на людину є помилковими, оскільки він не відноситься до числа споживачів газу, які не забезпечені обліком природного газу, з урахуванням того, що встановлення загальнобудинкового лічильника 24.05.2017 відбувалось у повній відповідності із приписами чинного на той час законодавства.Тому підстав для задоволення позову немає.

В судовому засіданні 11.02.2020 позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимог та наполягав на їх задоволенні. 03.04.2020 позивач до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача та представник третьої особи Симоненко В. ОСОБА_3 заперечував в судовому засідання проти позову, посилаючись на обставини, викладені у відзивах на позовну заяву та доповнення до неї.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Договору № 2 про встановлення, здійснення експлуатації будинкового вузла обліку, зняття показань будинкового вузла обліку природного газу та лічильників газу, установлених у квартирі (за їх наявності) укладеного між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (надалі – Сторона1), як оператором газорозподільної системи та Управлінням житлово-комунального господарства Роменської міської ради (далі – Сторона2), як балансоутримувачем будинку в особі начальника ОСОБА_4 за даним договором Сторона1 зобов`язується власними силами або залученими силами за власні кошти встановити будинковий вузол обліку, здійснювати його експлуатацію для визначення обсягів спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, установлених у квартирі (за їх наявності), за адресами, які зазначені у Додатку № 1 до даного Договору, що є його невід`ємною частиною, а Сторона 2 зобов`язується не чинити перешкод у встановленні будинкового лічильника, прийняття його в експлуатацію та сприяти Стороні1 в знятті показань будинкових вузлів облік і лічильників газу, установлених у квартирі (за їх наявності) (п. 2.1). Сторона 1 зобов`язана встановити будинковий вузол обліку у відповідності до Правил безпеки систем газопостачання, ДБН В 2.5-20-2001 «Газопостачання» (п. 5.3.1). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 (п. 9.1) (а.с. 20-22).

Відповідно до Переліку об`єктів (адрес), по яким оператор ГРМ здійснює встановлення, здійснення експлуатації будинкового вузла обліку, зняття показань будинкового вузла обліку природного газу та лічильників газу, установлених у квартирі (за їх наявності), який як Додаток № 1 є невід`ємною частиною вищевказаного договору, до списку об`єктів, на які поширюється дія Договору включена адреса: АДРЕСА_2 (а.с. 109).

На виконання умов зазначеного Договору за адресою: АДРЕСА_2 в будинку був встановлений будинковий вузол обліку газу найменування G 40 ВОГ № 5858017 фірми «ltron», дата виготовлення – ІІІ квартал 2016 р., про що складений Акт на встановлення вузла обліку газу від 24.05.2017 за підписами представника ПАТ «Сумигаз» головного інженера Роменського відділення Довгалюк О.М. та начальника управління ЖКГ Роменської міської ради як власника будинку ОСОБА_4 (а.с. 107).

12.06.2017 представником споживача Головного управління міського господарства Гавриленко О.Г. та представником облікової організації Роменського відділення ПАТ «Сумигаз» Костяненко О.В. був складений та підписаний акт пломбування комерційного вузла обліку – лічильника ltron G 40 ВОГ № 5858017 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 111).

Позивач на адресу відповідача звертався з заявами від 30.11.2017, 28.08.2018, 22.03.2019 та 29.06.2019 про безкоштовне встановлення індивідуального лічильника газу до 01.01.2018 та до 01.01.2021 (а.с. 83-86). А відповідно до заяв від 22.03.2019 та 08.10.2019, направлений начальнику Роменського відділення АТ «Сумигаз» ОСОБА_5 Г. просить перевести його на нову норму споживання природного газу по тарифу 5,39 м. куб. на одну особу, посилаючись в заявах на незаконність встановлення загально будинкового лічильника за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14,15).

Як вбачається з заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 14.12.2018 ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі - Договір), приєднався до умов зазначеного Договору з такими персональними даними: ЕІС-код 56ХМ30D04889899R, адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , параметри лічильника НОМЕР_1 G 40 № 5858017, група споживання – 2, перелік газових приладів – плита газова, кількість зареєстрованих осіб – 2 (а.с. 162).

Листами від 20.08.2019 та 09.10.2019 Роменське відділення АТ «Сумигаз» повідомило ОСОБА_1 про те, що взаємовідносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами природного газу регулюються Кодексом газорозподільних систем,затвердженим постановою НКРЕКП України від 30.09.2015 року №2494, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1379/27824, відповідно до п. 3 глави 4 розділу IX якого, визначення фактичного об`єму спожитого (розподіленого)природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць за нормами споживання, встановленими Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 30.01 2019 можливе за умови, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу. Відповідно до роз`яснень Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у разі забезпечення споживачів загальнобудинковим вузлом обліку природного газу, порядок обліку та розрахунків природного газу споживачам, що проживають у такому будинку, повинен здійснюватися з урахуванням норм Тимчасового положення. У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти. Інше чинним законодавством не передбачено. В той же час п. 2 ст. 3 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», із змінами, внесеними згідно із Законом №2260-VIII від 21.12.2017, передбачено подальшу компенсацію таких витрат у порядку і розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення), які встановлять лічильники протягом 2018 року, відповідна компенсація здійснюється протягом 12 місяців. Однак, як зазначається в листі,на сьогодні Порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку газу урядом не встановлено (а.с. 16, 17).

Особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», який визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», чинного на момент виникнення даних правовідносин, встановлено, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку: 1) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року; 2) для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

Крім того, ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»,чинного на момент виникнення даних правовідносин, у разі відмови населення від встановлення суб`єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній, території, лічильників газу розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», чинного на момент виникнення даних правовідносин, суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані: забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Враховуючи викладене, відповідач, являючись суб`єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язаний був в термін до 01.01.2018 р. для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу, як індивідуальних так і загальнобудинкових, щоб забезпечити 100% облік спожитого природного газу населенням.

При цьому, у разі не встановлення населенню у строки, зазначені у ч. 1 ст. 6 Закону, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України (положення ч. 1 ст. 6 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

На сьогодні фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів газорозподільних підприємств, що передбачені в структурі тарифу на послуги розподілу природного газу, а не за рахунок виділених бюджетних коштів на встановлення індивідуальних лічильників газу.

Запровадження індивідуального обліку у абонентів тільки з газовою плитою потребує значних коштів у зв`язку з високою загальною вартістю встановлення індивідуального обліку та тривалих термінів встановлення індивідуального обліку, а Закон зобов`язував забезпечити 100% облік до 01.01.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення зростання тарифів на розподіл природного газу, відповідачем з 01.05.2016 проводилися заходи щодо забезпечення споживачів обліком природного газу, зокрема, в частині запровадження масштабного встановлення будинкового обліку природного газу, що потребує значно менше коштів.

Законом України «Про забезпечення комерційного обліку газу», який був чинний на момент виникнення даних правовідносин, був визначений строк виконання зобов`язання по забезпеченню населення комерційним обліком газу до 01 січня 2018 р. (на даний час – до 01.01.2021).

Крім того, статтею 3 Закону визначено перелік джерел фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення. Тому, аналогічний обов`язок в частині встановлення лічильників газу, в тому числі і індивідуальних, перед населенням мають бюджети всіх рівнів та саме ж населення.

В той же час законодавством не встановлено визначення порядку черговості безкоштовного встановлення лічильників. Черговість безкоштовного встановлення лічильників залежить від багатьох факторів, законодавством визначено лише строк до якого має бути встановлено лічильники.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних мереж (надалі - Кодекс ГРМ), у цьому Кодексі терміни вживаються у таких значеннях: Оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Зі змісту п. 1 глави 5 розділу IX Кодексу ГРМ, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Згідно вищевказаних вимог законодавства України АТ «Сумигаз» було встановлено ЗВОГ, з огляду на те, що з 01 січня 2018 р. у випадку не забезпечення обліку природного газу у побутових споживачів, ПАТ «Сумигаз» будучи Оператором ГРМ, був би змушений припинити розподіл природного газу, як це визначено ст. 5 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно з п. 5 Правил постачання природного газу, постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, побутовий споживач, це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Постачальник із спеціальними обов`язками, це суб`єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу.

Відповідно до п. 1 розділу III Правил № 2496, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків.

Постановою від 30.09.2015 № 2500 НКРЕКП затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам. Як вбачається зі змісту п. 1.1 Договору, цей Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником. В п. 4.4 Договору вказано, що об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижче наведених способів: за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або між опалювальний період. Якщо об`єми (обсяги) постачання та споживання природного газу будуть визначатись за плановими величинами, їх значення не можуть використовуватися Постачальником при здійсненні балансування газотранспортної системи України. При цьому Постачальник зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об`єму (обсягу) споживання природного газу за даними Оператора ГРМ та проводити відповідний перерахунок Споживачу. За відхилення нарахованих сум за плановими величинами та величинами фактичного споживання за даними Оператора ГРМ пеня не стягується.

Згідно з п. 2 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою від 16.05.2002 № 620 Кабінету Міністрів України (Тимчасове положення № 620), дія порядку проведення розрахунків, передбаченого цим Тимчасовим положенням, поширюється на всіх суб`єктів (учасників) ринку природного газу.

В п. 5 Тимчасового положення № 620 передбачено, що обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються: 1) у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні; 2) у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу: для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.

Згідно з п. 1 постанови від 23.03.2016 № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», чинної на момент виникнення правовідносин, затверджено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників згідно з додатком.

Таким чином, дані норми не можуть застосовуватись, коли за об`єктом споживання побутового споживача, забезпечено облік природного газу, як шляхом встановлення індивідуального лічильника природного газу, так і ЗВОГ.

Таким чином, АТ «Сумигаз», будучи Оператором ГРМ, здійснив встановлення ЗВОГ, що узгоджується з нормами законодавства України, і як наслідок, такі дії спрямовані виключно на забезпечення обліку природного газу за об`єктами споживання природного газу побутових споживачів, з метою не допущення припинення розподілу природного газу останнім.

Позивачем не наведено в позовній заяві належних та допустимих доказів порушена відповідачем норм законодавства при встановленні ЗВОГ.

Відповідно до пп.7 п.4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань: установлює: роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення.

Перевіряючи твердження позивача щодо не дотримання відповідачем при встановлені загальнобудинкових лічильників вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» в частині отримання згоди співвласників на встановлення загальнобудинкових вузлів обліку, суд дійшов наступного.

Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», чинний на момент виникнення даних правовідносин, не передбачає необхідність отримання згоди співвласників на встановлення ЗВОГ. При цьому, за ч.1 ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Згідно з абзацами п`ять-шість п.4 Тимчасового положення № 620, власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі не врегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства. У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

З огляду на вищевикладене, передбачене договірне врегулювання було здійснено з відповідним балансоутримувачем багатоквартирного будинку, що підтверджується укладеним договором.

Твердження позивача про те, що нарахування об`єму та обсягу, а також вартості спожитого газу має здійснюватись виключно на підставі норм споживання, встановлених постановами КМУ від 23.03.2016 року № 203 та від 30.01.2019 № 63, суд суд визнає необґрунтованим, оскільки нормами чинного законодавства передбачена можливість обліку природного газу за об`єктами газопостачання побутових споживачів, п`яти способами, а саме: 1) індивідуальний лічильник природного газу (абзац третій п.1 глава 4 розділ IX Кодексу ГРМ); 2) ЗВОГ (п.2 глава 5 розділ IX Кодексу ГРМ); 3) норми споживання (абзац перший п.3 глава 4 розділ IX Кодексу ГРМ); 4) граничними об`ємами споживання природного газу населенням, згідно з додатку № 15 Кодексу ГРМ (абзац перший п.1 глава 3 розділ XI Кодексу ГРМ); 5) зміна встановленого режиму нарахування об`ємів (обсягів) природного газу споживачу (п. 2 глава 2 розділ XI Кодексу ГРМ).

При цьому, суд враховує, що відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 203, затверджено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників згідно з додатком.

Таким чином, посилання позивача на вищеназвані постанови Кабінету Міністрів України, є безпідставними.

Відповідно до п. 2 глави 1 Розділу VI Кодексу ГРМ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498.

Згідно п.п. 4 та 5 глави 3 Розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ може надати споживачу підписану його уповноваженою особою письмову форму договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків, зокрема мають містити: присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку; величину річної замовленої потужності об`єкта споживача (для споживача, що не є побутовим) на період до завершення першого повного газового року споживання природного газу ; перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).

Відповідно до п. 7 глави 3 Розділу VI Кодексу фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до абзацу другого п. 4 Правил постачання природного газу, постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, за відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.

Як встановлено судом, на час розгляду справи позивач має з відповідачем договірні правовідносини, як Оператором ГРМ, предметом яких є розподіл природного газу та які не розірвані в установленому законом порядку.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача приєднати його до програми безкоштовного встановлення лічильника газу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 2,3 глави 1 розділу IV Кодексу ГРМ, проектування та будівництво об`єктів ГРМ здійснюється відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності з урахуванням плану розвитку газорозподільної системи та вимог цього Кодексу. Фінансування заходів з проектування та будівництва об`єктів газорозподільної системи здійснюється на підставі плану розвитку газорозподільної системи Оператора ГРМ, схваленого Регулятором, за рахунок коштів, передбачених у тарифах на послуги розподілу природного газу, плати за потужність, плати за приєднання, поворотної фінансової допомоги замовників, банківських кредитів, коштів, залучених з інших джерел, не заборонених законодавством.

Постановою від 15.12.2016 № 2247 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2016 № 549», Додаток до постанови НКРЕКП від 31 березня 2016 № 549 «Про затвердження Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Сумигаз» на 2016-2025 року» викладено в новій редакції.

Так, згідно І розділ Плану розвитку газорозподільної системи на 2016-2025 роки Інвестиційна програма газорозподільного підприємства ПАТ «Сумигаз» на 2016 рік передбачала проектування, придбання та встановлення будинкових лічильників газу населення, зокрема за адресою: АДРЕСА_4 .

Тобто на виконання вимог Кодексу ГРМ планом розвитку газорозподільної системи на період з 2016 по 2025 передбачалося встановлення за вищевказаною адресою саме загальнобудинкового лічильника.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про забезпечення комерційного природного газу, зі змінами, внесеними Законом України № 2260-VIII від 21.12.2017, на яку посилається позивач, зметою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Однак, на момент реалізації АТ «Сумигаз» заплановах заходів будівництва об`єктів ГРМ (G40) за адресою: АДРЕСА_2 , діяла редакція ЗУ «Про забезпечення комерційного природного газу», від 01.10.2015, якою не передбачалося встановлення індивідуальних лічильнів газу та обов`язкової згоди співвласників багатоквартирного будинку на встановлення загальнобудинкового лічильника.

Оскілки, позивач, доповнюючи свій позов вимогою про здійснення перерахунку та приєднання до програми встановлення безкоштовного індивідуального лічильника газу до 01.01.2021, посилається на норми закону які набрали чинності після встановлення загальнобудинкового лічильника газу, то застосування вказаних норм закону до даних правовідносин суд вважає неможливим.

За таких обставин, враховуючи, що позивач не надав суду належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували факт протиправності дій відповідача щодо встановлення загальнобудинкового лічильника природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , та під час розгляду справи не встановлено законних підстав для здійснення позивачу перерахунку об`ємів природного газу за нормами споживання, визначеними законом, а зазначені у позові обставини не можуть бути підставою для застосування саме такого способу захисту порушеного права, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про здійснення перерахунку об`ємів природного газу та приєднання до програми безкоштовного встановлення лічильника газу до 01 січня 2021 р.

На підставі викладеного та положень ст.ст. 2, 3, 5, 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», ст.ст. 9, 115, 124, 129, п. 6 перехідних положень Конституції України, п. 4 гл. 1 роз. І, п. 1 глави 5 розділу IX Кодексу ГРМ, п. 2, п. 5 Тимчасового положення № 620, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», ст.ст. 10, 11, 27, 31, 57-59, 60, 61, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут», про зобов`язання здійснити перерахунок об`ємів природного газу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 22.04.2020.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина