Рішення № 8891752, 14.04.2010, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-266\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2010р м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд у складі головуючого судді Іжевської Н.Г., при секретарі Сіненко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, військового радгоспу МОУ «Дніпровський» до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобовязання знести обєкти самочинного будівництва; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до військового радгоспу МОУ «Дніпровський», Міністерства оборони України, територіальної громади міста Запоріжжя в особі Шевченківської районної адміністрації, орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно, визнання права користування земельною ділянкою та закріплення її норми

В с т а н о в и в:

До суду звернувся військовий прокурор Запорізького гарнізону в інтересах міністерства оборони України, військового радгоспу МОУ «Дніпровський» до ОСОБА_1, у якому зазначив, що рішенням виконавчим комітетом Запорізької міської ради № 375 від 15.09.1993 року земельна ділянка 64 га була вилучена з земель військового аеродрому «Мокре» та передано для використання радгоспу «Дніпровський». Прокурорською перевіркою встановлено, що відповідач без будь яких підстав самовільно зайняв земельну ділянку площею 50,63 х 54,25 кв. м. та здійснив самочинне будівництво житлового будинку , гаражу, літню кухню, котельну, вбиральню, навіс, теплиці за адресою АДРЕСА_1.

У звязку з тим, що земельна ділянка, яка зайнята відповідачем відноситься до земель оборони, знаходження самочинних будівель порушує інтереси держави в особі військового радгоспу «Дніпровський» , позивач просить зобовязати відповідача знести самочинні будівлі, повернути самовільно зайняту земельну ділянку військовому радгоспу «Дніпровський».

Відповідач заперечує проти позову та звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому зазначив, що у 1992 році він звернувся до керівництва військового радгоспу «Дніпровський» з питанням виділення йому земельної ділянки для індивідуального будівництва будинку. Рішенням зборів ради трудового колективу радгоспу, за погодженням з профспілковим комітетом, йому було надано земельну ділянку площею 10 соток за № НОМЕР_3 відповідно до схеми. Після отримання даної земельної ділянки він почав будівництво будинку та господарських будівель, і з того часу він постійно проживає в даному будинку, підвів до нього за власні кошти комунікації, уклав договори на постачання комунальних послуг газопостачання, користування електроенергією, водопостачання. За час проживання він сплачує земельний податок за земельну ділянку. У звязку з чим він вважає себе добросовісним користувачем земельної ділянки.

Відповідач просить задовольнити зустрічний позов, визнати його користувачем земельної ділянки, визнати за ним право власності на житловий будинок літ. А-2, гараж літ. Б, літню кухню літ В, сарай літ. Г, котельню літ. Д, фундаменти теплиць літ. Е,Ж, навіси літ З,М,О, вбиральню літ И, недобудований навіс літ К, ДУ літ. Л, вольєр літ Н., зливну яму № 11, погріб літ пг, водопровід № 10, замощення літ І, пракани №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,12,13; встановити норму використання земельної ділянки 0,1 га.. та зобовязати ОП ЗМБТІ зареєструвати за ним право власності на вказаний житловий будинок та господарські споруди.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заперечував проти позову, підтримав зустрічні позовні вимоги, пояснив, що земельна ділянка не була самовільно зайнята, а була надана в користування для будівництва житла, де ОСОБА_1 збудував житловий будинок та господарські споруди

Представник позивача, представник радгоспу «Дніпровський» та представник ОП ЗМБТІ в судове засідання повторно не зявились, суд вважає можливим розгляд справи за їхньою відсутністю на підставі доказів, що є в матеріалах справи. Представник Запорізької міської ради надав суду заяву, за якою він проти позову не заперечує, просить розглянути справу за відсутністю представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобовязання зносу житлового будинку та господарський споруд не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

23.07.1993 р. на імя ОСОБА_1 виданий лист, який знаходиться в матеріалах справи (а.с.68) за підписами голови та членів трудового колективу, з погодженням з головою профспілкового комітету, відповідно до якого ОСОБА_1 виділена земельна ділянка площею 10 соток за № НОМЕР_3, ряд НОМЕР_4 відповідно до схеми (а.с.69).

Відповідно до листа заступника начальника Запорізького обласного управління земельних ресурсів спірна земельна ділянка на даний час належить до фонду земель Запорізької міської ради (а.с.67).

Факт оплати відповідачем за користування земельною ділянкою підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордера (а.с.55-56).

З пояснювальній записки заступника голови Шевченківської районної адміністрації вбачається, що до адміністрації надійшло колективне звернення забудовників нової вулиці на території радгоспу «Дніпровський», де зазначено, що робітникам радгоспу та іншим громадянам були надані 48 земельних ділянок для забудови житла. У звязку зі скрутним фінансовим становищем та знаходження в стадії банкрутства, керівництво радгоспу не закінчило відведення земель, на теперішній час 17 забудовників побудували будинки, в 15 з яких постійно проживають мешканці. За власні кошти забудовники виконали геодезичну зйомку земельних ділянок та проект вулиці без назви. На даний час Шевченківська райадміністрація підготовила проект рішення «Про найменування вулиці Затишна на території Шевченківського району». (а.с.54), проект рішення - а.с. 53.

На житловий будинок є технічний паспорт (а.с.42-44), який в 2009 р. уточнений (а.с.33-44).. ОСОБА_1 уклав договори: про надання послуг з газопостачання, водопостачання 14.12.2002 р. (а.с.45-48), про користування електричною енергією 4.02.2008р ( а.с.49-50).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що в 1993 році дійсно радгосп «Дніпровський» виділив земельні ділянки під забудову житлових будинків 15 забудовникам, яки не були членами радгоспу. Йому також була надана земельна ділянка. Вони провели газ, світло, воду, зробили технічні паспорти. Міськрадою вирішується питання про надання вулиці назви «Затишна». Земельні ділянки, яки були надані їм під житлові будинки, відносяться до земель міста Запоріжжя.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1226 від 5.03.2010р. при будівництві спірного будинку порушень діючих державних будівельних норм України по своїм конструктивним характеристикам, використання матеріалів не виявлено. Дані будівлі не надають негативний вплив на близько розташовані будівлі.

ч.3 ст. 5 ЗК України в редакції 1990 року передбачалось, що розпорядження земельними ділянками, що перебували у колективній власності громадян, здійснювалось за рішенням загальних зборів колективу, яким у 1993 році був трудовий колектив військового радгоспу «Дніпровський»

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не займав самочинно спірну земельну ділянку, а отримав у встановленому порядку, як і всі інші забудовники вулиці, і являється добросовісним користувачем земельної ділянки, не ущемляє прав будь яких осіб, а також не порушує інтересів держави.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб у відповідності до ч.5 ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ст.. 392 ЦК України власник майна (титульний володілець) може предявити позов про визнання за ним права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Керуючись ст. ст. 209, 215 ЦПК України, ст. ст. 376,392 ЦК України, ст. 4,5 ЗК України в редакції 1990 р., суд

В и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову військового прокурора Запорізького гарнізону , Міністерства оборони України, військового радгоспу МОУ «Дніпровський» до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобовязання знести обєкти самочинного будівництва.

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 до військового радгоспу МОУ «Дніпровський», Міністерства оборони України, територіальної громади міста Запоріжжя в особі Шевченківської районної адміністрації, орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно, визнання права користування земельною ділянкою та закріплення її норми.

Визнати ОСОБА_1 користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 (зареєстрований в АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Шевченківським РВУ МВС України в Запорізькій області 23.05.1998р., ІПН НОМЕР_2) на самочинні будівлі за адресою АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок літ. А-2, гараж літ. Б, літню кухню літ В, сарай літ. Г, котельню літ. Д, фундаменти теплиць літ. Е,Ж, навіси літ З,М,О, вбиральню літ И, недобудований навіс літ К, ДУ літ. Л, вольєр літ Н., зливну яму № 11, погріб літ пг, водопровід № 10, замощення літ І, пракани №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,12,13; встановити норму використання земельної ділянки 0,1 га.

Зобовязати ОП ЗМБТІ (м. Запоріжжя, вул.. Горького, 23, ЄДРПОУ 03344941) зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок літ. А-2, гараж літ. Б, літню кухню літ В, сарай літ. Г, котельню літ. Д, фундаменти теплиць літ. Е,Ж, навіси літ З,М,О, вбиральню літ И, недобудований навіс літ К, ДУ літ. Л, вольєр літ Н., зливну яму № 11, погріб літ пг, водопровід № 10, замощення літ І, пракани №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,12,13, що знаходяться в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в суд першої інстанції заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги впродовж терміну, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя