Рішення № 88916012, 22.04.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7365/19

Провадження № 2/359/649/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.,

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

На початку серпня 2019 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК», через свого уповноваженого представника, звернулося до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 18.10.2006 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» уклав з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір №KIB0GА00000007, за яким АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати кредит в розмірі 15000,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язався до 18.10.2010 року повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Однак ОСОБА_1 припинив виконувати грошові зобов`язання за договором кредиту. Тому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом в розмірі 15053,71 долари США, що еквівалентні 393955,59 грн. (станом на 03.07.2019 року) та відшкодувати понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзив на позов не надав та про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, про що в судовому засіданні проголосив протокольну ухвалу.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст.12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст.11 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що 18.10.2006 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № KIB0GА00000007, за яким АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати кредит в розмірі 15000,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язався до 18.10.2010 року повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу (а.с.8,9).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.14 постанови №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв`язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При цьому в мотивувальній частині рішення слід навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 належним чином виконує грошові зобов`язання за кредитним договором № KIB0GА00000007 від 18.10.2006 року. Зі змісту розрахунку заборгованості (а.с.4-6) вбачається, що станом на 03.07.2019 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 146855,90 доларів США, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 15053,71 доларів США, заборгованість за процентами – 37988,50 доларів США, пеня – 93813,69 доларів США.

Зазначивши той факт, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, позивач просив стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитним договором в сумі 15053,71 долари США.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.14 постанови №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», згідно з ч.1 ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв`язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на день ухвалення рішення суду 1 долару США еквівалентні 27 гривень 08 копійок. Ця обставина свідчить про те, що борг відповідача за кредитним договором становить 407 654 гривні 47 копійок (15053,71 х 27,08).

ОСОБА_1 ухиляється від добровільного повернення вказаного боргу.

З огляду на це суд вважає, що з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» належить стягнути борг за кредитним договором № KIB0GА00000007 від 18 жовтня 2006 року в розмірі 407 654 гривні 47 копійок.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору також підлягають задоволенню. Так, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5909,33 грн., позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому підлягає відшкодуванню з відповідача судовий збір у розмірі 5909,33 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.526, ч.1 ст.1054 ЦК України ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Деснянським РУ ГУ УМВС України в м.Києві 26.12.2002 року, на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № KIB0GА00000007 від 18 жовтня 2006 року в розмірі 407 654 (чотириста сім тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривні 47 копійок, а також витрати на оплату судового збору у розмірі 5909 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`ять) гривень 33 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

На підставі ч.5 ст.268 ЦПК України повне судове рішення складено та підписано без його проголошення 22 квітня 2020 року.

Суддя В.В.Журавський