Вирок № 88915096, 24.04.2020, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/295/20

Справа № 329/295/20

Провадження №1-кп/329/66/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Ломейка В.В.,

при секретарі - Богдан І.І.,

за участю прокурора - Макаренка Д.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Чернігівка в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020080360000036 від 11.03.2020р. з угодою про примирення від 26 березня 2020 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нельгівка Приморського району Запорізької області, українця, громадянина України, освіти середньої, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2020 року, близько 11 години 40 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні будинку за місцем мешкання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого по АДРЕСА_3 , під час з`ясування стосунків з останньою, в ході раптово виниклої сварки, яка склалася на ґрунті неприязних відносин, навмисно, руками схопив ОСОБА_2 за шию та поштовхом повалив на підлогу, чим завдав фізичного болю, при цьому не спричинивши тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є - умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

26 березня 2020 року під час досудового розслідування між потерпілою та обвинуваченим укладено угоду про примирення на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вищезазначеному діянні; сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні вказав, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст. 126 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з потерпілою добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. Кається у скоєному. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Під час підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_2 вказала, що повністю розуміє свої права та характер пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 126 КК України, щодо якого обвинувачений визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які їй відомі та зрозумілі.

Крім того, потерпіла зазначила, що вищезазначена угода укладена нею з обвинуваченим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України і просив призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

За таких обставин, суд вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілу, думку прокурора, вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 126 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Зміст наданої суду угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам потерпілої та обвинуваченого.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з`ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений та потерпіла погоджуються з призначенням судом узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілою та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Процесуальні витрати по вказаному кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов потерпілою не подано.

Запобіжні заходи на досудовому слідстві не обиралися.

В якості речових доказів нічого не визнавалося.

Судом роз`яснено ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 березня 2020 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020080360000036 від 11.03.2020р.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п`ятсот десять) грн. на користь держави (р/р UA968999980313000106000008316, отримувач коштів УК у Черніг.р-ні/Черніг.р-н/, код отримувача (ЄДРПОУ) 37892348, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий, має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В.Ломейко