Рішення № 88915072, 24.04.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 337/827/20

Провадження № 2/337/849/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2020 р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Ширіної С.А.

за участю секретаря – Бикової С.Б.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, місце знаходження: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд.8 до ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат,пов`язаних з регламентною виплатою ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що 23.11.2017р. в м. Запоріжжі сталося ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль «Renault Magnum », державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , власником якого є ОСОБА_3 , чим останньому завдано матеріальної шкоди. Винуватим в даному ДТП постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 р. було визнано відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП не була застрахована, тому позивачем за заявою власника пошкодженого автомобіля була виплачена сума страхового відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10276,12 грн. та понесені витрати за збір документів та визначення розміру шкоди зазначеного страхового випадку, розмірі яких склав – 2412,00 грн. На підставі ст.1191 ЦК України та ст.38.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МБТСУ після виплати страхового відшкодування має право зворотної вимоги (регресу) до водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Досудове врегулювання спору у даних правовідносинах не передбачено чинним законодавством.

Просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 12688,12 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00грн.

Ухвалою судді від 25.03.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем реєстрації шляхом надіслання поштових конвертів, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду із зазначенням «адресат відсутній». Повідомлень щодо поважності причин її відсутності, заяви про слухання справи за її відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явилась в судове засідання без поважаних причин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"роз`яснено, що відповідно до ст.55,124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Однак відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники наземних транспортних засобів зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пп. «а» п.41.1 ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її

заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Суд встановив, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 р. відповідач ОСОБА_4 визнаний винуватим і притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за те, що 23.11.2017 р. в 10-40 год., водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 разом з причепом «ХТР81024» на а-д ТО806 в м. Запоріжжі , в порушення п.п. 10.1. ПДР України , при зміні напрямку руху , не впевнився в безпечності , в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Renault Magnum », державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, власником якого є ОСОБА_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено транспортні засоби, травмованих не має. Вказана постанова суду набрала законної сили 15.12.2017 р.

Частиною 4 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи , у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Транспортний засіб «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

20.02.2018р. до Моторного (транспортного) страхового бюро України від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява про виплату йому страхового відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої в результаті зазначеного ДТП .

Згідно звіту №005/М/2018 ТОВ «Незалежна експертна компанія» від 17.01.2018 р. вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля «Renault Magnum », державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП становить 10276,12 грн.

Згідно наказу МТСБУ № 3390 від 12.04.2018р., копія якого знаходиться в матеріалах справи , ОСОБА_3 підлягає виплаті страхове відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10276, 12 грн.

Вказана сума сплачена позивачем власнику пошкодженого транспортного засобу – ОСОБА_3 16.04.2018 р. згідно платіжного доручення № 903755, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно рахунку на оплату № 31 від 19.01.2018 р. та платіжного доручення №902150 від 23.02.2018р., копії яких знаходяться в матеріалах справи, МТСБУ сплатив на рахунок ТОВ «Незалежна експертна компанія» 2412,00 грн. за послуги аварійного комісара(експерта).

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, сукупність наданих сторонами доказів у їх взаємозв`язку, достатності, належності та допустимості, суд вважає встановленим та доведеним, що в результаті ДТП, що сталося з вини відповідача ОСОБА_1 власнику пошкодженого транспортного засобу – ОСОБА_3 була спричинена матеріальна шкода, яка полягає у вартості відновлювальних ремонтних робіт його пошкодженого автомобіля. Вказана шкода була відшкодована МТСБУ у зв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на момент ДТП не була застрахована.

Сплативши страхове відшкодування матеріальної шкоди потерпілій особі в сумі 10276, 12 грн., МТСБУ відповідно до ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набуло право зворотної (регресної) вимоги до відповідача, оскільки саме він визнаний винуватим в даному ДТП.

07.11.2018 року МТСБУ за вих. № СУ/46859/4 на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано письмову претензію про регресні вимоги, однак відповідач дотепер не вчинив жодних сплат в рахунок повернення позивачу страхового відшкодування матеріального збитку.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача МТСБУ сплачену ним потерпілій особі суму страхового відшкодування матеріального збитку, спричиненого в результаті ДТП, в розмірі 10276, 12 грн., а також витрати за послуги аварійного комісара(експерта ) в розмірі 2412,00 грн., усього 12688, 12грн., задовольнивши позов в повному обсязі .

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.15,16,1161,1187,1191 ЦК України, ст.22,38,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.2,4,5,12,13,76-82, 89,141,259,263-265,280,282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України, місце знаходження: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд.8 до ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат,пов`язаних з регламентною виплатою – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: м.Київ, Русанівський бульвар, б.8, п/р UA НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, в порядку регресу витрати, пов`язані з регламентною виплатою в розмірі 12688, 12 грн., та в рахунок повернення судового збору 2102,00 грн., усього 14790 (чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто) гривень 12 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 24.04.2020 року.

Суддя: С.А. Ширіна

24.04.2020