Рішення № 88915057, 24.04.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 337/733/20

Провадження №2/337/817/2020

ЗОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Ширіної С.А..,

за участю секретаря - Бикової С.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європошта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2020 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європошта» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором фінансового кредиту в розмірі 18879,00 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європошта» та ОСОБА_1 25 жовтня 2018 року було укладено договір фінансового кредиту № 433.

Відповідно до Кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000,00 гривень на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,99 % в день від розміру кредиту, річний розмір процентів за кредитом складає 361,35 % від розміру кредиту. Нарахування процентів здійснюється за кожен календарний день фактичного користування кредитом (за основу береться 365 днів у році) від залишку заборгованості по кредиту. Кінцевий термін повернення кредиту встановлено 08 листопада 2018 року.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, а саме, не повернула кредит в строк до 08 листопада 2018 року, порушивши умови Кредитного договору.

Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у вказаній цивільній та призначено судове засідання.

Представник позивача , в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві зазначено про розгляд справи у відсутність представника позивача , проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась , причину відсутності суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Повідомлень щодо поважності причин її відсутності, заяви про слухання справи за її відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явилась в судове засідання без поважаних причин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європошта» та ОСОБА_1 25 жовтня 2018 року було укладено договір фінансового кредиту № 433. (а.с. 5-6)

Відповідно до Кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000,00 гривень на картковий рахунок відповідача (згідно наданої заяви на перерахування коштів у безготівковій формі від 25.10.208 року), що підтверджується платіжним дорученням №2280 від 25.10.2018 року (а.с.8)., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,99 % в день від розміру кредиту, річний розмір процентів за Кредитним договором складає 361,35 % від розміру кредиту. Нарахування процентів здійснюється за кожен календарний день фактичного користування кредитом (за основу береться 365 днів у році) від залишку заборгованості по кредиту. Кінцевий термін повернення кредиту встановлено 08 листопада 2018 року.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням №2280 від 25.10.2018 року (а.с.8)., про перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманої позики та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого, станом на 24 лютого 2020 року у неї утворилася заборгованість у розмірі 18879,90 грн., з яких : прострочена заборгованість за кредитом – 3000,00 грн.; прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом – 14463,90 грн., пеня – 1416,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європошта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту підлягають задоволенню.

Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь банку підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення від 24.02.2020 року у сумі 2102,00 грн. (а.с. 4).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європошта» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 9, ЄДРПОУ 40214866) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європошта» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 9, ЄДРПОУ 40214866) заборгованість за договором фінансового кредиту № 433 від 25.10.2018 року у розмірі 18879(вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять ) гривень 90 коп., з яких : прострочена заборгованість за кредитом – 3000,00 грн.; прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом – 14463,90 грн., пеня – 1416,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європошта» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 9, ЄДРПОУ 40214866) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 24.04.2020 року.

Суддя: С.А. Ширіна

24.04.2020