Ухвала суду № 88914947, 24.04.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 285/4621/19

У Х В А Л А

24 квітня 2020 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області

у складі головуючого судді Буткевича М.І.,

з участю: секретаря Бабіченко Л.В.,

прокурора Цьомика І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Єгорова С.О.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника цивільного відповідача ТОВ "Петрол-Логістік" Власенко Н.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новий Витків Радехівського району Львівської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського районного суду Житомирської області з Житомирського апеляційного суду для розгляду за підсудністю надійшов обвинувальний акт із додатками у названому кримінальному провадженні № 12019060000000326.

Прокурор та потерпілий вважали за можливе призначити справу до судового розгляду.

Захисник заявив клопотання, підтримане обвинуваченим та представником цивільного відповідача, про повернення прокурору обвинувального акта через невідповідність вимогам закону. Клопотання вмотивовано тим, що у обвинувальному акті не наведені норми Правил дорожнього руху, які за твердженням сторони обвинувачення порушив ОСОБА_1 , не зазначено, порушення якої норми стало безпосередньою причиною ДТП, обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру.

Розглянувши це питання, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) питання щодо відповідності обвинувального акта нормам цього Кодексу належить до виключної компетенції суду. При цьому КПК не надає учасникам судового розгляду можливості заявляти клопотань про повернення обвинувального акта прокурору, суд лише може вислухати думки щодо відповідності обвинувального акта вимогам КПК. Таким чином, клопотання захисника розгляду не підлягає.

Щодо доводів, які містяться у самому клопотанні, суд зазначає, що підставою для повернення прокурору обвинувального акта є його невідповідність вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК). Перелік таких вимог наведений у ч. 2 ст. 291 КПК, невідповідність яким і є виключною підставою для повернення акта прокурору. При вирішенні цього питання суд не розглядає питання щодо співмірності обсягу обвинувачення за обвинувальним актом обсягу повідомленої підозри. Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення так, як їх вважає встановленими саме прокурор. Тому, на думку суду, якщо прокурор вважає, що причиною ДТП явилось порушення одночасно декількох пунктів Правил дорожнього руху, це не суперечить вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК і не є підставою для повернення прокурору обвинувального акта. Перевірка обґрунтованості обвинувачення не належить до стадії підготовчого судового засідання. Нерозкриття змісту неведених у обвинувальному акті пунктів Правил дорожнього руху також на думку суду не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки ці норми є загальнодоступними.

Таким чином, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-3 ч. 3 ст. 314 КПК, не встановлено.

Крім того, 1 травня 2020 року спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлений попередньою ухвалою суду. У зв`язку з цим прокурор заявив клопотання про продовження цього строку, мотивуючи його тим, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК та існували при обранні запобіжного заходу, не зменшились, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Так, ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих і свідків обвинувачення, яких ще не допитано.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Розглянувши це питання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як зазначав суд в попередній ухвалі про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, єдиним ризиком, який суд вважає ймовірним, а тому обґрунтованим, є ризик переховування обвинуваченого від суду. Названий ризик обґрунтовується тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому – від 5 до 10 років позбавлення волі, наявністю в обвинуваченого паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який в нього не було вилучено. Усі інші ризики, якими прокурор обґрунтовував своє клопотання, суд вважав та вважає необґрунтованими.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, який буде достатнім для запобіганню названому ризику, суд враховує, що обвинувачений не судимий, одружений, має постійне зареєстроване місце проживання. Крім того, з моменту винесення попередньої ухвали суду постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України запроваджено карантин із обмеженнями щодо пересування транспортом загального користування, виїзду за кордон України тощо. Викладене, на думку суду, істотно зменшило можливість настання названого ризику, а тому, на думку суду, для запобігання цьому ризику, враховуючи вищенаведене, достатнім запобіжним заходом буде цілодобовий домашній арешт. Крім того, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК суд вважає за потрібне задля мінімізації настання названого ризику зобов`язати обвинуваченого здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Підготовка до судового розгляду завершена.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 331, 314-316, 372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору залишити без розгляду.

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 годину 4 травня 2020 року в приміщенні Житомирського районного суду Житомирської області.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на цілодобовий домашній арешт, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , цілодобово залишати житло, а саме будинок АДРЕСА_1 .

Строк дії запобіжного заходу – 60 днів, до 22 червня 2020 року включно.

Зобов`язати ОСОБА_1 здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт для виїзду за кордон.

Ухвалу в частині запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП в Волинській області.

Зобов`язати Володимир-Волинський відділ поліції ГУНП в Волинській області негайно поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_1 і повідомити про це Житомирський районний суд Житомирської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Буткевич