Рішення № 88912135, 31.03.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1807/20

Провадження № 2/234/1581/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О., секретар судового засідання Каліберда А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області цивільну справу №234/1807/20 за позовом

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

до

Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області

про стягнення моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, -

за участю:

представника відповідача Рибалко В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про стягнення моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона безперервно працювала стрижневиком ручної формовки у фасоноливарному цеху № 1 Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (ПрАТ «НКМЗ») з 02.06.1982 р. до 18.03.2014 р.

За час праці на ПрАТ «НКМЗ» вона отримала професійне захворювання, яке їй вперше встановили 31 січня 2014 р., оскільки її праця була зі шкідливими та небезпечними умовами, в умовах перевищуючих гранично допустимий рівень пилу, шуму, вібрації, фізичних навантажень, низької температури в холодну пору року.

Внаслідок професійного захворювання та погіршенням здоров`я вона вимушена була звільнитися за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пільгову пенсію.

Після медичного обстеження в Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань, центральна лікарсько-експертна комісія склала висновок від 31.01.2014 р. про встановлення в неї професійного захворювання: вібраційна хвороба другого ступеню – переферічний ангидістоний синдром верхніх кінцівок, синдром вегето-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з стійкими дистрофичними порушеннями у кістках рук.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 6 березня 2014 року за формою П-4 було встановлено, що професійне захворювання виникло під час її праці стрижневиком, коли вона підлягала дії комплексу шкідливих виробничих чинників: локальної вібрації, пилу, шуму, фізичних навантажень. Так рівень вібрації складав 132дБ, при ГДР-126дБ, рівень шуму складав 87 дБА при ГДР= 80 дБА.

Причинами професійного захворювання, пункт 17 акту, стало тривала робота в умовах дії шкідливих виробничих чинників, зокрема локальної вібрації, рівні якої перевищували гранично допустимі рівні за ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».

У пункті 19, вказаного акту, зазначено, що порушення вимог державних санітарних норм відбулося у зв`язку з недосконалістю технологічних процесів та ручного пневматичного інструменту, який застосовувався під час праці.

Спеціалістом Краматорської міської санітарно-епідемілогічної станції, проведено санітарно-гігієнічне обстеження умов праці робочого місця стержневика у фасоноливарному цеху № 1 на ПрАТ «НКМЗ», про що складено акт від 13.04.2012 року № 1001/03.3, та встановлені численні порушення умов праці. В акті проаналізовано перелік шкідливих факторів, що мали місце при виконанні робіт на робочому місці, у період з 2008 роду по 2011 року, а саме: локальна вібрація, пил, виробничий шум, низька температура повітря у холодний період року. За результатами аналізу встановлено, що за вказаний період часу, всі фактичні значення вказаних факторів значно перевищують гранично допустимий рівень. Так рівень пилу перевищував гранично допустимі показники у 6 разів(фактично 11,3мг/м, а нормативні 2,0мг/м).

18.03.2014 року обласна профпатологічна медіко-соціальна експертна комісія(МСЕК) у м. Донецьку вперше визнала її захворювання професійним, з 40(сорок)% втрати працездатності (вібраційна хвороба) та встановила третю групу інвалідності (професійне захворювання).

15.05.2015 року МСЕК у м. Краматорську повторно визнала її захворювання професійним та безстроковим тобто пожиттєвим, з 40 (сорок) % втрати працездатності (вібраційна хвороба) та безстроково встановила третю групу інвалідності (професійне захворювання). Цей факт зафіксовано довідками МСЕК серії 10ААВ № 519017 та серії 10ААА № 043320.

Періодично, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, вона змушена знаходиться на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, проходити курси реабілітації, обстеження та консультації лікарів. Необхідність проходження курсу лікування їй встановлено за результатами огляду МСЕК, згідно висновку якого, їй для підтримки здоров`я необхідно проходження медикаментозного лікування. Внаслідок погіршення стану здоров`я вона неодноразово проходила курси лікування, а саме: в обласній клінічній лікарні профзахворювань м. Донецька тричі: з 15 по 31 травня 2012 року, з 5 по 15 березня 2013 року, з 21 січня по 3 лютого 2014 року, в обласній клінічній лікарні профзахворювань м. Харків з 19 по січня по 2 лютого 2015 року, а також у місцевих лікарнях м. Краматорська багаторазово (6 разів): з 11 по 26 січня 2013 року; з 2 по 13 грудня 2013 року; з 2 по 16 вересня 2014 року; з 20 по 29 вересня 2017 року; з 9 по 18 жовтня 2018 року, з 4 по 13 грудня 2019 року. Також неодноразово знаходилась на санаторно-курортному лікуванні: з 10 травня по 2 червня 2018 року у санаторії « Нафтохімік», з 6 по 29 грудня 2019 року у санаторії «Славутич»» .

Також вона змушена звертатись до лікарів за консультацією та рекомендаціями лікування, які підтверджували її захворювання та призначали лікування.

У зв`язку з отриманим нею професійним захворюванням вона зазнала фізичних страждань та емоційних переживань, що призвело до завдання їй моральної шкоди. На час захворювання та звільнення їй було 50 років, це час життєвого розквіту, пора зрілості. Вона будувала плани на подальше життя, мріючи добитись чималих успіхів, але цьому завадила хвороба, стан її здоров`я є невідновним, внаслідок чого вона отримала психологічну травму. Внаслідок такого захворювання змінився її життєвий уклад, життя зазнало суттєвих змін: вона частково втратила працездатність, обмежена під час вибору міста праці, час від часу відчуває фізичну біль у суглобах, дуже погано спить. Для підтримки стану здоров`я вона вимушена була провести на стаціонарному лікуванні у лікарнях більше ніж ста днів свого життя, це не враховуючи санітарно курортне та амбулаторне лікування. ЇЇ стан здоров`я дуже незадовільний, вона не витримує тривалих фізичних навантажень, не може довгий час утримувати руками предмети, не може вести нормальний спосіб життя, порушилась душевна рівновага, порушилися зв`язки із оточуючими, стало неможливо продовжувати активний спосіб життя, хвороба позбавила її можливостей реалізації своїх звичок та бажань, порушились нормальні зв`язки з рідними та близькими. У зв`язку з медичними обмеженнями при виборі умов праці, вона так і не знайшла постійного місця праці. Працедавці, під різними приводами, відмовляють у працевлаштуванні, дізнавшись про її хворобу. Вона доставляє багато труднощів своїм рідним та близьким, а тому змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода, яка заподіяна їй, полягає у душевному хвилюванні, нервових зривах, несприятливій атмосфері у стосунках з рідними та оточуючими, фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала безпосередньо під час роботи та які відчуває і на теперішній час.

Просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» моральну шкоду, заподіяну внаслідок професійного захворювання на виробництві, у розмірі 45 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_2 зазначив, що з 1980 р. по 2013 р. він працював формувальником у фасоноливарному цеху (ФЛЦ) Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (ПрАТ«НКМЗ»).

Після медичного обстеження в Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань, центральна лікарсько-експертна комісія склала висновок від 08.08.2006 р. про встановлення в нього професійного захворювання: вібраційна хвороба другого ступеню – вібраційна хвороба другого ступеню, синдром вегето-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок зі стійкими нейротрофічними порушеннями у кістках кистей у вигляді кістовидних просвітлень у голівці основної фаланзі 5 п. лівої кисті, дрібного кистевидного просвітлення в лівій головчастої кістки, у основної ІІІ п`ясної кістки правої кисті, еностазу у нігтьовій 3 п. правої кисті, дистальному епіфізу правої проміневої кисті, тендіноз ліктьових суглобів початкової стадії, деформуючий остеоартроз правого ліктьового суглоба першої стадії у вигляді остеофіту по суглобній поверхні ліктьового відростку з больовим синдромом, легким обмеженням функції.

Спеціалістом Краматорської міської санітарно-епідемілогічної станції, проведено санітарно-гігієнічне обстеження умов праці робочого місця формувальника ручної формовки у ФЛЦ № 1 на ПрАТ «НКМЗ», про що складено акт від 10.03.2005 року № 412/03.3. та встановлені численні порушення умов праці. В акті проаналізовано перелік виробничих шкідливих чинників, що мали місце при виконанні робіт на робочому місці, а саме: пил, шум, локальна вібрація, фізичні навантаження, низька температура повітря у холодний період року. За результатами аналізу встановлено, що всі фактичні значення вказаних чинників перевищують гранично допустимий рівень. Так, рівень локальної вібрації складав 115дБ при ГДР 112дБ, а рівень пилу перевищував гранично допустимі показники майже у 2,5 рази(фактично 9,3мг/м, а нормативні 4,0мг/м).

Факт професійного захворювання у подальшому було підтверджено і комісією, яка на ПрАТ «НКМЗ», склала акт розслідування хронічного професійного захворювання № 2346/03.3 від 8 вересня 2006 року за формою П-4.

Згідно вказаного акта, пункту 12, підтверджено, що він відпрацював у фасоноливарному цеху ПрАТ«НКМЗ», 26 років і весь цей час, працював зі шкідливими та небезпечними умовами праці, де рівень пилу, шуму, вібрації перевищував гранично допустимі норми.

У пункту 16, даного акту встановлено, що професійне захворювання виникло у період його тривалої роботи у ФЛЦ № 1 ПрАТ «НКМЗ», де він піддавався дії пилу, шуму, вібрації, фізичних перевантажень, в концентраціях, які значно перевищують гранично допустимі норми. Корегований рівень вібрації складав 115 дБ при гранично допустимому рівні 112 дБ.

А причинами професійного захворювання, згідно пункт 17 акту, стало: тривала робота в умовах впливу вібрації, рівень якого перевищував гранично допустимі норми.

21.09.2006 р. обласна профпатологічна медіко-соціальна експертна комісія(МСЕК) у м. Донецьку вперше визнала його захворювання професійним, з 30 (тридцять) % втрати працездатності та встановила третю групу інвалідності (професійне захворювання).

30.09.2013 р. обласна профпатологічна медіко-соціальна експертна комісія у м. Донецьку визнала його захворювання безстроковим з 30 (тридцять)% втрати працездатності та третьою групою інвалідності.

Періодично, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, він змушений знаходитися на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, проходити курси реабілітації, обстеження та консультації лікарів. Необхідність проходження курсу лікування йому встановлено за результатами огляду МСЕК, згідно висновку якого, йому для підтримки здоров`я необхідно проходження медикаментозного лікування. Внаслідок погіршення стану здоров`я він щорічно або декілька разів на рік проходив курси лікування у медичних закладах. У обласній клінічній лікарні профзахворювань м. Донецька він проходив стаціонарне лікування 10 (десять) разів, починаючи з 2005 року і закінчуючи 2013 роком, також він 14(чотирнадцять) разів проходив стаціонарне лікування у місцевих лікарнях м. Краматорська, починаючи з 2005 року та останній раз у 2019 році. Лікарі вказаних закладів проводили лікування та підтверджували його діагноз - вібраційна хвороба. Раз у три роки, для підтримки здоров`я він проходив санаторно - курортне лікування. Останній раз влітку 2019 року у оздоровчому комплексу «Біла акація».

У зв`язку з отриманням ним професійного захворювання, він зазнав фізичних страждань та емоційних переживань, що призвело до завдання моральної шкоди: йому на час захворювання було 52 роки, це час життєвого розквіту, пора зрілості. Він будував плани на подальше життя, мріючи добитись чималих успіхів, але цьому завадила хвороба, стан його здоров`я є невідновним, внаслідок чого він отримав психологічну травму. Його стан здоров`я дуже незадовільний, він не може вести нормальний спосіб життя, порушилась душевна рівновага, порушилися зв`язки із оточуючими, стало неможливо продовжувати активний спосіб життя, хвороба позбавила його можливостей реалізації своїх звичок та бажань, порушились нормальні зв`язки з рідними та близькими. Для підтримки стану здоров`я він вимушений був провести на стаціонарному лікуванні у різних лікарнях близько одного року свого життя, це не враховуючи санітарно курортне та амбулаторне лікування. Внаслідок такого захворювання змінився його життєвий уклад, життя зазнало суттєвих змін: він частково втратив працездатність, обмежений під час вибору міста праці, час від часу відчуваю безпричинну біль у суглобах, тремтіння рук, дуже погано сплю. Після захворювання та звільнення з ПрАТ « НКМЗ», він намагався знайти роботу, але у зв`язку з медичними обмеженнями при виборі умов праці, він так і не знайшов постійного місця праці. Працедавці, під різними приводами, відмовляють у працевлаштуванні, дізнавшись про мою хворобу.

Моральна шкода, яка заподіяна йому, полягає у душевному хвилюванні, нервових зривах, несприятливій атмосфері в сім`ї, фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час роботи та які він відчуває і на теперішній час, тому він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» моральну шкоду, заподіяну внаслідок професійного захворювання на виробництві, у розмірі 40 000 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 11.02.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про стягнення моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві в порядку загального позовного провадження та призначене судове засідання на 05.03.2020 р.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року закрито підготовче провадження, об`єднано справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про стягнення моральної шкоди та справа призначена до розгляду по суті на 31.03.2020 р.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ «НКМЗ» Рибалко В.П. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, також надала відзив на позови, в яких зазначила,

що в позовній заяві позивачі зазначають, «що діями ПрАТ «НКМЗ», який не забезпечив безпечні умови праці, йому заподіяно моральну шкоду», але така думка є помилковою і спростовується тим, що у ч. 6 ст. 153 КЗпП України передбачено, що у разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов`язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

Згідно ч. 3 ст. 21 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Отже, діюче законодавство допускає використання небезпечних і шкідливих для здоров`я умов праці у разі неможливості повного усунення за умови одержання відповідного дозволу.

Дотримуючись вищенаведених норм закону, відповідач одержав від Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону праці», під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров`я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, на які має право працівник, закріплені в ст. 7 Закону України «Про охорону праці», а саме, працівники безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, додаткову оплачувану відпустку, оплату праці у підвищеному розмірі.

На виконання ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону праці», відповідач проінформував позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що підтверджується наказами про прийняття на роботу. Таким чином, позивачі усвідомлювали наслідки такої роботи та добровільно на неї погодились.

Крім того, відповідач неухильно забезпечував надання позивачам пільг та компенсацій за важкі умови праці, закріплені Колективним договором, а саме: надавав щорічну додаткову відпустку, здійснював доплати за несприятливі умови праці, надавав одноразову допомогу за вислугу років, безоплатно проводив видачу молока та інших різнозначних продуктів, з власної ініціативи забезпечував безоплатним харчуванням, хоча безкоштовне харчування стержневиків ручної формовки та формувальників ручної та машинної формовки не передбачене законодавством.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач не вчиняв протиправних дій по відношенню до позивачів, а навпаки забезпечив їм пільги та компенсації, гарантовані законом.

У позовах позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що моральна шкода, яка їм заподіяна, полягає у душевному хвилюванні, нервових зривах; несприятливій атмосфері у стосунках з рідними та оточуючими; фізичному болю та стражданнях; отриманні психічної травми; зміни їх життєвого укладу; порушенні зв`язків з оточуючими, неможливості продовжувати активний спосіб життя, реалізовувати свої звички та бажання. Але жодних доказів щодо наявності цих обставин вони не наводять та не додають до позовної заяви.

Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання представник третьої особи ОСОБА_4 не з`явилась, була належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у відзиві на позов зазначила, що потерпіла на виробництві ОСОБА_1 перебуває на обліку в Краматорському відділенні з 06.03.2014 р., а потерпілий на виробництві ОСОБА_2 – з 21.09.2006 р. За висновком МСЕК від 15.05.2015 р. потерпілій ОСОБА_1 встановлена стійка втрата працездатності 40% та 3 група інвалідності безстроково, а потерпілому ОСОБА_2 за висновком МСЕК від 30.09.2013 р. - стійка втрата працездатності 30% та 3 група інвалідності безстроково, внаслідок втрати професійної працездатності під час їх роботи на ПАТ «НКМЗ».

Постановами Краматорського міського відділення Фонду позивачу ОСОБА_1 була призначена одноразова допомога у сумі 82824 грн. та щомісячні страхові виплати у сумі 2133,24 грн., а з 06.03.2018 р. призначена страхова виплата у розмірі 3164,02 грн. Неодноразово ОСОБА_1 призначалось відшкодування витрат на придбання медикаментів, санаторно – курортне лікування.

Постановами Краматорського міського відділення Фонду позивачу ОСОБА_2 була призначена одноразова допомога у сумі 19840 грн. та щомісячні страхові виплати у сумі 1070,73 грн., а з 15.03.2019 р. призначена страхова виплата у розмірі 4624,05 грн. Неодноразово ОСОБА_2 призначалось відшкодування витрат на придбання медикаментів, санаторно – курортне лікування.

За таких обставин вважає, що Краматорське міське відділення права потерпілих не порушувало, оскільки діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Фонд соціального страхування України не здійснює відшкодування моральної шкоди постраждалим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей. Просила розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 02.06.1982 р. по 18.03.2014 р. працювала стрижневиком ручної формовки у фасоноливарному цеху ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1

13.04.2012 р. завідуючим відділенням гігієни праці Краматорської міської СЕС була затверджена санітарно – гігієнічна характеристика умов праці ОСОБА_1 , з якої вбачається, що вона, працюючи стрижневиком ручної формовки у фасоноливарному цеху ПрАТ «НКМЗ» піддавалась впливу комплексу виробничих факторів: пилу, шуму, локальній вібрації, фізичним навантаженням. Рівні запиленості повітря робочої зони, по середнім концентраціям, перевищує допустимі норми.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 06.03.2014 року, комісією проведено розслідування випадку хронічного захворювання ОСОБА_1 , якій встановлений діагноз: вібраційна хвороба другого ступеня. За висновками комісії професійне захворювання виникло у позивача ОСОБА_1 у зв`язку з тривалою роботою в умовах дії шкідливих виробничих чинників, в тому числі локальної вібрації, рівні якої перевищували норми ГРД за ДНС 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.

15.05.2015 р. обласна профпатологічна медико – соціальна експертна комісія м. Краматорська повторно визначила ступінь втрати професійної працездатності 40 (сорок)% з 01.04.2015 р. безстроково з потребою у медикаментозному лікуванні, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10 ААА № 043320.

Крім того, 15.05.2015 р. обласна профпатологічна медико – соціальна експертна комісія м. Краматорська повторно визначила 3 групу інвалідності з 01.04.2015 р. безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медико – соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 519017.

З 06.03.2014 р. позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Краматорському міському відділенні управління ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Постановою начальника Краматорського міського відділення управління ВД ФСС України в Донецькій області від 06.03.2018 р. позивачу ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату з 01.03.2018 р. у сумі 3164,02 грн. безстроково.

З виписок з медичних карт вбачається, що позивач ОСОБА_1 неодноразово проходила клінічні обстеження і знаходилась на лікуванні у медичних установах м. Краматорська та м. Донецька та проходила курси лікування від професійних захворювань: виписка № 3483 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 15.05.2012 р. по 31.05.2012 р.; виписка № 1747 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 05.03.2013 р. по 15.03.2013 р.; виписка № 467 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 21.01.2014 р. по 03.02.2014 р.; виписка № 48 із медичної картки, виданої міською лікарнею №3 м. Краматорська про проходження лікування з 15.01.2013 р. по 26.01.2013 р.; виписка № 2309 із медичної картки, виданої міською лікарнею №3 м. Краматорська про проходження лікування з 02.12.2013 р. по 13.12.2013 р.; виписка № 822 із медичної картки, виданої Центром первинної медико – санітарної допомоги № 2 м. Краматорська про проходження лікування з 02.09.2014 р. по 16.09.2014 р.; виписка № 08-06/66 із медичної картки, виданої міською лікарнею №2 м. Краматорська про проходження лікування з 19.01.2015 р. по 03.02.2015 р.; виписка № 3087 із медичної картки, виданої Центром первинної медико – санітарної допомоги № 2 м. Краматорська про проходження лікування з 20.09.2017 р. по 29.09.2017 р.; виписка № 3537 із медичної картки, виданої Центром первинної медико – санітарної допомоги № 2 м. Краматорська про проходження лікування з 09.10.2018 р. по 18.10.2018 р.; виписка № 4269 із медичної картки, виданої Центром первинної медико – санітарної допомоги № 2 м. Краматорська про проходження лікування з 04.12.2019 р. по 13.12.2019 р.; виписка № 385 із медичної картки, виданої лікарем санаторію «Нафтохімік Україна» про проходження лікування з 10.05.2018 р. по 02.06.2018 р.

Позивач ОСОБА_2 з 28.08.1980 р. по 02.01.2013 р. працював формувальником у фасоноливарному цеху ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_2

10.03.2005 р. завідуючим відділенням гігієни праці Краматорської міської СЕС була затверджена санітарно – гігієнічна характеристика умов праці ОСОБА_2 з якої вбачається, що він, працюючи формувальником у фасоноливарному цеху ПрАТ «НКМЗ» піддавався впливу комплексу виробничих факторів: пилу, шуму, вібрації, фізичним навантаженням. Рівні запиленості повітря робочої зони, по середнім концентраціям, перевищує допустимі норми.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 08.09.2006 року, комісією проведено розслідування випадку хронічного захворювання ОСОБА_2 , якому встановлений діагноз: вібраційна хвороба другого ступеня, синдром вегетосенсорної поліневропатії верхніх кінцівок зі стійкими нейротрофічними змінами у кістках кистей. За висновками комісії професійне захворювання виникло у позивача ОСОБА_2 у зв`язку з тривалою роботою в умовах дії вібрації.

30.09.2013 р. обласна профпатологічна медико – соціальна експертна комісія м. Донецька повторно визначила ступінь втрати професійної працездатності 30 (тридцять) % з 30.09.2013 р. безстроково з потребою у медикаментозному та санітарно – курортному лікуванні, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10 ААА № 232584.

Крім того, 30.09.2013 р. обласна профпатологічна медико – соціальна експертна комісія м. Донецька повторно визначила ОСОБА_2 3 групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медико – соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 492356.

З 21.09.2006 р. позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку у Краматорському міському відділенні управління ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Постановою начальника Краматорського міського відділення управління ВД ФСС України в Донецькій області від 15.03.2019 р. позивачу ОСОБА_2 призначено щомісячну страхову виплату з 01.03.2019 р. у сумі 4624,05 грн. безстроково.

З виписок з медичних карт вбачається, що позивач ОСОБА_2 неодноразово проходив клінічні обстеження і знаходився на лікуванні у медичних установах м. Краматорська та м. Донецька та проходив курси лікування від професійних захворювань: висновок комісії Донецької обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження обстеження з 25.07.2006 р. по 11.08.2006 р.; виписка № 7866 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 15.11.2005 р. по 29.11.2005 р.; виписка № 5427 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 25.07.2006 р. по 11.08.2006 р.; виписка № 5578 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 07.08.2007 р. по 28.08.2007 р.; виписка № 5687 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 18.08.2008 р. по 05.09.2008 р.; виписка № 4735 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 11.08.2009 р. по 01.09.2009 р.; виписка № 4302 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 05.07.2010 р. по 27.07.2010 р.; виписка № 4963 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 26.07.2011 р. по 12.08.2011 р.; виписка № 7109 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 12.09.2012 р. по 28.09.2012 р.; виписка № 5073 із медичної картки, виданої 3 неврологічним відділенням Обласної клінічної лікарні прозахворювань про проходження лікування з 09.07.2013 р. по 23.07.2013 р.; виписка № 754 із медичної картки, виданої міською лікарнею №3 м. Краматорська про проходження лікування з 21.06.2005 р. по 01.07.2005 р.; виписка № 276 із медичної картки, виданої міською лікарнею №3 м. Краматорська про проходження лікування з 08.04.2006 р. по 19.04.2006 р.

Як видно з наданих представником ПрАТ «НКМЗ» документів, територіальним управлінням Держнадзорохоронпраці по Донецькій області Державного комітету України по нагляду за охороною праці надано дозвіл № 069.03.14.37.10.1 Закритому акціонерному товариству «Новокраматорський машинобудівний завод» на початок роботи підприємства по заготівлі, переробки, в тому числі металургійної, металобрухту кольорових та чорних металів, з 07 лютого 2003 року, а Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду надав дозвіл № 1686.11.30-29.51.1 Публічному акціонерному товариству «Новокраматорський машинобудівний завод» на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки, дозвіл діє з 01.06.2007 року по 01.06.2012 року.

На підставі ст. 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків відшкодовується у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тобто передбачає відшкодування моральної шкоди, яка спричинена з вини роботодавця.

При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди. Тобто, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини підприємства (власника або уповноваженого ним органу) за наявності юридичних фактів, що у сукупності є підставою для покладення на власника обов`язку відшкодувати таку шкоду.

Таким чином, із змісту цієї статті вбачається, що до юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника, втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Отже, моральну шкоду повинен відшкодовувати роботодавець, оскільки шкода здоров`ю завдана при виконанні позивачем трудових обов`язків, про що свідчить медичні висновки про наявність професійного захворювання, акти розслідування хронічного професійного захворювання, висновки МСЕК.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про відсутність у позивачів доказів спричинення їм моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров`я потерпілих погіршено.

Також, суд відхиляє доводи представника відповідача про відсутність у позивачів права на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з тим, що позивачі були обізнані про шкідливий характер праці, оскільки забезпечення безпечних умов праці є обов`язком роботодавця. Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 158 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Судом встановлено, що позивачі отримали професійне захворювання під час виконання трудових обов`язків в ПрАТ «НКМЗ», а тому наявні підстави, передбачені ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, заподіяної з вини відповідача.

Вказаний висновок суду відповідає положенням ст. 23 ЦК України та рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року №1-9 рп./2004, згідно з яким, ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

З урахуванням конституційної значимості здоров`я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлені позивачами вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про право позивачів на відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що згідно зі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просила потерпіла. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, провадження № 14-463цс18.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

В пункті 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-9/2004 зазначено, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує тяжкість завданих ушкоджень здоров`ю позивачів, ступень втрати професійної працездатності позивача ОСОБА_1 в розмірі 40 %, а позивача ОСОБА_2 – 30 %, що позивачі є інвалідами 3 групи, тривалість їх лікування, глибину душевних та фізичних страждань з приводу професійного захворювання, погіршення здібностей у побуті, вимушеної зміни складу життя, припинення трудової діяльності, стан здоров`я позивачів, важкість змушених змін у її життєвих і виробничих зв`язках, неможливість їх поновлення, те, що позивачі постійно відчувають хворобливі відчуття, мають потребу в медикаментозному лікуванні, та вважає розумним та справедливим відшкодування моральної шкоди з ПрАТ «НКМЗ» на користь позивача ОСОБА_5 в розмірі 40 000 грн. та позивача ОСОБА_2 – 40 000 грн., що буде еквівалентно моральним стражданням позивачів.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в доход держави слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.10,12,13, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», про стягнення моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області – задовольнити частково.

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», про стягнення моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, буд. 5; ЄДРПОУ 05763599) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 40 000 грн. 00 коп. (сорок тисяч грн 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, буд. 5; ЄДРПОУ 05763599) на користь ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 40 000 грн. 00 коп. (сорок тисяч грн 00 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, буд. 5; ЄДРПОУ 05763599) на користь Держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Краматорського міського суду А. О. Михальченко