
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/592/20
Провадження № 2/210/1006/20
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"10" квітня 2020 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ступак С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, пов`язаної з виконанням трудових обов`язків, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, пов`язаної з виконанням трудових обов`язків.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що в період з 02.10.1984 року по 31.03.2007 року він пропрацював на КДМГК «Криворіжсталь» правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на посаді горновим доменної печі, в умовах впливу шкідливих факторів. Внаслідок неналежних умов праці, отримав професійне захворювання з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пилотоксичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) ЛН другого ступеня. Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання, професійне захворювання виникло внаслідок наступних факторів – протягом наявного стажу позивач, через недосконалість робочого місця підпадав під шкідливу дію пилу, сірчаного газу та оксиду вуглецю, що перебільшували ГДК. Оглядом МСЕК 10.12.2008 року, позивачу встановлена 30 % втрати працездатності первинно та безстроково.
У зв`язку з наявністю професійного захворювання порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. У зв`язку з чим, просить суд стягнути на його користь 200 000 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Єфремова Т.О. подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те що, відповідно до ч.1-4 ст.153, ст.158 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничий приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.
Крім того, представник Відповідача зазначила, що обов`язковими передумовами виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу. ПАТ «АМКР» не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між професійною хворобою Позивача і роботою у Відповідача.
Позивач оцінив свої моральні страждання в розмірі, що становить 200 000 гри., що жодним чином не аргументовано та не обґрунтовано, сума завищена та не відповідає тяжкості і характеру шкоди, про наявність якої стверджує Позивач. Вказана сума позовних вимог абсолютно не відповідає вимогам розумності та справедливості.
У зв`язку з чим, представник Відповідача заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.
Дослідивши наявні у справі докази, на які посилається позивач та відповідач, суд прийшов до наступного висновку.
При вирішенні питання про спричинення Позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці виданої на ім`я ОСОБА_1 , останній з 10.02.1984 року по 08.10.1996 рік – працював на посаді горнового доменної печі, доменний цех № 1, КМК «Криворіжсталь», з 08.10.1996 року по 08.04.2004 рік – працював на посаді горновиого доменної печі Доменного цеху № 1 КДГМК «Криворіжсталь», з 08.04.2004 року по 12.01.2006 рік – працював горновим доменної печі, доменного цеху № 1 ВАТ «Криворісталь», з 12.01.2006 року по 31.03.2007 рік – працював на посаді горнового доменної печі доменного цеху № 1 ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», правонаступником вищевказаних підприємств є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі – Відповідач). (а.с. 24-25).
Зокрема, Відповідачем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» даний факт не оспорюється.
Згідно пункту 16 Акту форми П-4 № 38 розслідування хронічного професійного захворювання від 17 листопада 2008 року вбачається, що позивач працюючи на підприємстві відповідача, через недосконалість робочих місць підпадав під шкідливу дію пилу, сірчаного газу та оксиду вуглецю, що перебільшую ГДК.
Відповідно до п. 14 вказаного Акту встановлено, що внаслідок тяжкої праці Позивачем отримано хронічні професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пилотоксичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) ЛН другого ступеня. (а.с. 7-8)
У зв`язку із заподіянням шкоди, Позивач, 10.12.2008 року, вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому було визначено ступень втрати професійної працездатності – 30% безстроково, що підтверджується довідкою «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги» серії:12ААА №028359, виданою на ім`я Позивача. (а.с.9, 10)
Враховуючи вищевикладене, Позивачу первинно встановлено ступень втрати професійної працездатності – у 30% - безстроково.
Так, наявність професійного захворювання у позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я, а саме: УКР НДІ ПРОММЕД у період з 20.10.2008 року по 31.10.2008 рік, з 06.11.2009 року по 27.11.2009 рік, з 17.10.2010 року по 29.10.2010 рік, з 01.11.2011 рік по 22.11.2011 рік, з 12.10.2012 року по 31.10.2012 рік, з 02.09.2013 рік по 20.09.2013 рік, з 02.09.2014 року по 23.09.2014 рік, з 21.08.2015 року по 11.09.2015 рік, з 24.02.2016 року по 15.03.2016 рік, з 01.09.2016 року по 21.09.2016 рік, з 23.05.2018 року по 07.06.2018 рік, з 13.05.2019 року по 30.05.2019 року перебував на лікування з діагнозом: хронічні професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пило токсичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) ЛН другого ступеня. (а.с. 11 - 23).
Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.
Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, на підприємстві відповідача позивач тривалий час працював, виконуючи роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.
Як встановлено із медичних документів, Позивач внаслідок професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя. Працювати позивач не може, навіть допомогти по господарству своїй родині він також не має змоги бо відчуває біль та оніміння в кінцівках; побіління пальців на холоді; болі в суглобах; обмеження рухів в суглобах.
При цьому суд враховує, що моральні страждання Позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я позивача покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через постійні болі Позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, періодично відбуваються загострення - рецидив хвороби. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у Позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди Позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності Позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання Позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь Позивача моральної шкоди з відповідача.
Як роз`яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди Позивачу.
Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємствах відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 60 000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
У судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди Позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.
При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення Позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» Позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з Відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 268, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику в наслідок ушкодження його здоров`я – задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: С. В. Ступак
Судове рішення № 88911528, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 10.04.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 210/592/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: