Ухвала суду № 88911403, 25.04.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6424/20

Провадження № 1-кс/161/3166/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 25 квітня 2020 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В.,

за участю секретаря судових засідань Шумиводи О.І.,

прокурора Луцької місцевої прокуратури Смаги І.Є.,

слідчого Улітич І.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Ханзерук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Волинській області капітан поліції Улітич І.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030000000168 від 23.04.2020 року, розпочатого за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Хмельницького міського суду від 05.08.2013 (зміненого Верховним судом 17.03.2015 року ) за ч. 1 ст. 14, п.п.6,11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 12 років, 04.05.2017 року звільненого по відбуттю строку покарання, -

В С Т А Н О В И В :

25.04.2020 року старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП у Волинській області капітан поліції Улітич І.В. звернулась до слідчого судді Луцького міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 , 23.04.2020 року, близько 03 години 25 хвилин, перебуваючи в смт. Голоби, Ковельського р-ну, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, намагалися таємно викрасти з офісного приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке знаходиться по АДРЕСА_2 у даному населеному пункті, майно на загальну суму 2 700 000 грн, однак виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, не довели свої наміри до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками поліції.

Зокрема, ОСОБА_4 використовуючи автомобіль марки «Toyota Camry» номерний знак « НОМЕР_1 », з метою уникнення його викриття, прикріпив на передню частину автомобіля інший номерний знак, а саме « НОМЕР_2 », а номерний знак « НОМЕР_3 » на задню частину автомобіля, спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під`їхали до офісного приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке знаходиться по АДРЕСА_2 .

При цьому, ОСОБА_4 зупинив автомобіль неподалік вищевказаного офісного приміщення, в якому залишився сам, щоб отримати викрадене та попередити інших співучасників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в разі виникнення небезпеки бути викритими під час скоєння крадіжки.

В свою чергу, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підійшли до тильної сторони приміщення, в середині якого знаходиться офісне приміщення «Нової пошти», де за допомогою механічних ножиць здійснили пошкодження решітки вікна, через яке проникли до середини самого приміщення, знаходячись у якому, за допомогою заздалегідь заготовленого металевого прута, шляхом віджиму вхідних металевих дверей, проникли до самого офісного приміщення «Нової пошти».

В подальшому, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходячись в середині офісного приміщення «Нової пошти», в принесені із собою поліетиленові мішки почали складати викрадені посилки з майном.

Після цього, ОСОБА_1 взяв один мішок із викраденим майном та через вікно вибрався на вулицю та заніс його до автомобіля марки «Toyota Camry», де знаходився ОСОБА_4 , щоб там його залишити.

В цей час, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поскладали в принесені із собою поліетиленові мішки посилки з майном та перекинули, через вікно у яке проникли, на вулицю, однак в цей час були затримані працівниками Національної поліції.

При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які в цей час знаходилися біля автомобіля з викраденим майном, почувши через гарнітуру, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 затримані працівниками Національної поліції, намагалися на вищевказаному автомобілі зникнути з місця скоєння злочину, щоб уникнути їх затримання, оскільки усвідомлювали, що діють протиправно та вчиняють крадіжку, однак теж були затримані працівниками Національної поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 намагалися таємно викрасти з офісного приміщення «Нової пошти» майно на загальну суму 2 700 000 грн, що в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри, однак виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, не довели свої наміри до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками Національної поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна, виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчиненими в особливо великих розмірах, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України.

23.04.2020 року о 03 год. 25 хв. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України відразу після вчиненням ним вищевказаного злочину.

23.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вказує, що в ході проведення досудового розслідування встановлено ряд ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати будь-які речі, що можуть мати значення для встановлення обставин кримінального провадження, перебуваючи на волі останній матиме можливість чинити тиск на представника потерпілого з метою зміни ним показів, вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв`язку із чим виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 саме виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартоюВ обґрунтування ризику, передбаченому у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначила, що на даному етапі досудового розслідування встановлено вагомі докази про вчинення ОСОБА_1 умисного корисливого злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та в разі визнання його винуватим, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна, а також те, що підозрюваний у разі незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Підстав та доцільності в застосуванні відносно ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, немає, оскільки інші заходи не забезпечать запобіганню заявленим ризикам, визначеним ст. 177 КПК України та належної поведінки останнього під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а саме: застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_1 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він підозрюється у вчинені злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких умисних злочинів, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, підозрюваним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно підозрюваного тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, у зв`язку із тим, що підозрюваний, враховуючи санкцію покарання, може переховувався від органів досудового розслідування.

З урахуванням наведених обставин, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, на переконання слідчого необхідним є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з підстав, наведених у клопотанні, та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Крім того в судовому засіданні ОСОБА_1 подав скаргу на дії працівників поліції щодо незаконного затримання, яке мотивував тим, що його затримання відбулося в порушення вимог ст.208 КПК України.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази у даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Кримінальне провадження по вказаному у клопотанні факту зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020030000000168 від 23.04.2020 року, розпочатого за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України.

Судом встановлено, що 23.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя бере до уваги, тяжкість вчиненого злочину та покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, те, що органами досудового розслідування не встановлено всі предмети та знаряддя вчинення злочину і що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити тиск та впливати на представника потерпілого та свідків.

Зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у справі наявні достатні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та неможливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином, строк тримання під вартою ОСОБА_1 слід рахувати з моменту затримання.

Відповідно до п. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, розмір застави у даному кримінальному провадженні визначити в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 420400,00 гривень, який на думку слідчого судді буде достатніми для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Відповідно до ч.3 ст.206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Дослідивши скаргу на незаконне затримання, слідчий суддя встановив, що ні підозрюваним ОСОБА_1 , ні його захисником не надано достатніх даних щодо порушення вимог КПК України та основоположних прав особи при затриманні ОСОБА_1 .

З протоколу затримання від 23.04.2020 року вбачається, що такий відповідає вимогам ст.208 КПК України, про що свідчать додані органом досудового розслідування документи, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183, 193-194, 196-197, 206, 209 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Волинській області капітан поліції Улітич І.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030000000168 від 23.04.2020 року, розпочатого за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 21 черв ня 2020 року включно, негайно з зали суду.

Визначити розмір застави 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 420400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м.Київ МФО 820172, надавши документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду та в разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти поклавши на нього зобов`язання:

прибувати до слідчого, прокурора або суду на кожен виклик;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

утримуватись від спілкування з потерпілою стороною, свідками у даному кримінальному провадженні.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк