Рішення № 88910181, 14.04.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2020 р. Cправа №902/1133/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "КОШИК" (ТОВ "РОДХОГ"), м.Вінниця

про стягнення 418351,56 грн заборгованості згідно договору поставки

представники сторін в судове засідання не з`явились.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 27.12.2019 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" про стягнення на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю "КОШИК" (ТОВ "РОДХОГ") 418351,56 грн заборгованості, в т.р. 345579,13 грн основного боргу за товар, отриманий згідно договору поставки №ЗВ від 01.04.2016 та 72772,43 грн пені, яка нарахована за несвоєчасне проведення розрахунків за товар.

За вказаним позовом, ухвалою суду від 02.01.2020 відкрито провадження у справі №902/1133/19 для розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.02.2020.

02.03.2020 від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ у сумі 404884,22 грн, з яких: 345579,13 грн - сума основного боргу та 59205,09 грн - сума пені.

Ухвалою суду від 10.03.2020 вказану заяву прийнято до розгляду та закрито підготовче провадження у справі №902/1133/19, призначено справу для судового розгляду по суті на 14.04.2020.

На визначену судом дату (14.04.2020) з`явився представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату та час його проведення останній повідомлявся належним чином, ухвалою суду від 10.03.2020, яка була направлена на три відомі суду адреси останнього, одна з яких значиться відносно нього в ЄДРЮОФОПГО.

Поряд з тим, суд зазначає, що вказана судова кореспонденція повернулася на адресу суду з відповідними відмітками служби поштового зв`язку: "за закінченням терміну зберігання"; "адресат вибув"; "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, оскільки судом вжито визначені статтями 242 Господарського процесуального кодексу України заходи щодо повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, що призначено на 14.04.2020 у суду є достатні підстави вважати, що останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Таким чином, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового засідання, 14.04.2020, представник позивача підтримав позовні вимоги із врахуванням змісту заяви про зменшення розміру позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні (14.04.2020) суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час його проголошення - 14.04.2020.

На оголошення вступної та резолютивної частини рішення (14.04.2020) представники сторін не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01.04.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" (далі по тексту також - постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "КОШИК" (покупець, відповідач) укладено Договір № 3В (далі по тексту - договір).

В подальшому між сторонами підписано та скріплено печатками додаткові угоди до договору, а саме: № 1 від 01.04.2016, № б/н від 01.02.2018, №б/н від 28.02.2018.

Згідно предмету Договору постачальник зобов`язується поставляти, а покупець зобов`язується приймати, розміщувати в торгівельній мережі, реалізовувати кінцевому покупцеві (споживачу) та оплачувати продукцію (далі - товар) на умов даного договору (п.1.1 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору ціна і асортимент товару, що поставляється постачальником, затверджуються специфікацією товару на основі пропозиції постачальника. Специфікація є невід`ємною частиною даного договору. Специфікація повинна містити: повне найменування товару, штрих-код, одиницю виміру, кількість в У наковці, а також вартість товару з ПДВ у національній валюті України.

Пунктом 2.2 Договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється партіями. Підставою для поставки партії товару є замовлення, отримане від Покупця. У замовленні на поставку вказується термін і адреса поставки, найменування, штрих код, кількість та ціна товару. Замовлення товару передається Постачальнику електронною поштою, згідно реквізитів Постачальника для приймання замовлень, у форматі Excel або торговому представнику Постачальника особисто.

Приймання товару здійснюється представником Покупця за кількісними та якісними показниками, вказаними у супровідних документах (п. 2.5. Договору).

Положеннями п. 5.2 Договору на покупця покладений обов`язок здійснювати оплату товару на умовах даного договору або його додатків.

Відповідно до п. 3.1 Договору (із врахування змін внесених додатковою угодою № 1 від 01.04.2016) покупець здійснює оплату кожної партії Товару: напрямок мінеральної води лише в розрахункові дні Покупця - робочі вівторок та п`ятницю, з відстрочкою 42 календарних днів від дати поставки Товару (напрямок мінеральної води). Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника. Датою поставки товару вважається дата підписання товарної накладної представником Покупця. Датою оплати вважається день, у який сума коштів, що підлягають оплаті, списується з рахунку Покупця.

Згідно підписаної додаткової угоди № 2 від 01.02.2018 до Договору сторонами додано п.3.1.3 наступного змісту: "Покупець здійснює оплату за реалізований Товар (категорія Горілка) на суму не менше 2500,00 грн шляхом перерахування грошових коштів Покупцем в національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника. Датою поставки товару вважається дата підписання товарної накладної представником Покупця. Датою оплати вважається день, у який сума коштів, що підлягають оплаті, списується з рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Постачальника.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 (п. 9.1.1. Договору із врахуванням змін внесених Додатковою угодою від 28.02.2018).

На виконання умов Договору позивачем в період з 30.01.2019 по 12.06.2019 поставлено відповідачу товар партіями на загальну суму 409748,16 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

В свою чергу відповідачем було здійснено часткову оплату за товар на загальну суму 64169.03 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи виписками банку.

Таким чином, відповідач не розрахувався за поставлений товар в повному обсязі, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість по його оплаті в сумі 345579,13 грн.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з даним позовом.

На підставі встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем отриманого товару в повному обсязі, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 345579,13 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 59205,09 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Так, у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В пункті 6.4 Договору сторони погодили, що у разі невиконання Покупцем п.3.1 Договору, за умови відсутності порушень, перерахованих в п. 3.4. з боку Постачальника, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з тим, наданий позивачем розрахунок пені (а.с. 168, т.1) не дає суду можливості перевірити обґрунтованість її нарахування, оскільки, ані позовна заява, ані наданий на вимогу суду розрахунок пені, а так само наявні в матеріалах справи виписки з банку не містить посилання на розрахунковий документ, за допомогою якого можливо визначити видаткову накладну, за якою здійснюється погашення заборгованості.

Вказане позбавляє суд можливості перевірити правильність визначення позивачем періодів нарахування пені та відповідно - обґрунтованість наданого розрахунку.

Враховуючи зазначене, суд, керуючись положеннями п.5 ч.1 ст.182, ст.74 ГПК України, зобов`язував позивача надати розрахунок пені із врахуванням умов Договору №3В від 01.04.2016, положень ст.232 Господарського кодексу України та пункту 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013.

Вказана вимога суду позивачем не була виконана у спосіб, визначений в ухвалі суду від 04.02.2020.

Зазначене виключає можливість прийняття судом рішення в цій частині позовних вимог, яке б відповідало п.5 ст.236 ГПК України, відповідно до якої обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення 59205,09 грн пені слід залишити без розгляду.

Принагідно суд роз`яснює, що відповідно до ч.4 ст.226 ГПК Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

З приводу розподілу судового збору між сторонами суд відзначає наступне.

Позивачем при зверненні з позовом було сплачено 6275,28 грн судового збору, що відповідно складає 1,5 відсотки від загальної ціни первісного позову (418351,56 грн).

Поряд з тим, судом задоволено позовні вимоги в розмірі 345579,13 грн, у зв`язку із чим, судовий збір з вказаної вимоги (5183,69 грн) відповідно до ст.129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання щодо повернення судового збору (888,08 грн), сплаченого з вимоги про стягнення 59205,09 грн пені, слід зазначити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Із змісту вказаної норми Закону слідує, що можливість повернення судового збору, у зв`язку із залишення заяви без розгляду залежить від підстави постановляння відповідної ухвали суду.

З огляду на те, що підставою для прийняття рішення про залишення позовних вимог про стягнення пені без розгляду слугувала обставина неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, що віднесено вказаним Законом до випадків, що виключають можливість повернення судового збору, сплачений судовий збір з вказаної вимоги не відшкодовується.

Слід також роз`яснити, що за відсутністю клопотання позивача питання стосовно повернення з державного бюджету судового збору в розмірі 203,51 грн в зв`язку з прийняттям заяви про зменшення позовних вимог судом не вирішується.

На підставі викладеного та керуючись п.4 ч.1 ст.226, ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РОДХОГ" (проспект Коцюбинського, буд.4, м.Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 40284671) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" (вул.Віскозна, будинок 17, м.Київ, 02094, код ЄДРПОУ 3694044) заборгованість в розмірі 345579,13 грн та відшкодування судового збору в розмірі 5183,69 грн.

3. Позовні вимоги в частині стягнення 59205,09 грн пені залишити без розгляду.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 24 квітня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - товариству з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" (02094, м.Київ, вул.Віскозна, будинок 17);

3,4,5 - товариству з обмеженою відповідальністю "КОШИК" (ТОВ "РОДХОГ") (21001, м.Вінниця, проспект.Коцюбинського, буд.4; 02068, м.Київ, вул.Драгоманова, 29 та 02091 м.Київ, Харківське шосе, буд.56а, офіс2, літ"б")