Рішення № 88909964, 24.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7965/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

24 квітня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС України в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС в Одеській області:

- від 20.12.2019р. №0009543305 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 121974,15 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 60987,08грн.;

- від 20.12.2019р. №0009563305 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму, що сплачується податковим агентом, на суму 6336,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 3168,00грн.;

- від 20.12.2019р. №0009573305 про застосування штрафних санкцій на суму 510.00 грн.;

- від 20.12.2019р. №0009583305 донарахування військового збору на суму 10164,51 грн., та застосування штрафних санкцій на суму 2541,13грн.;

- від 20.12.2019р. №0009593305 по донарахування військового збору на суму 528,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 132.00грн.;

- рішення від 20.12.2019р. №0009673305 про застосування штрафних санкцій на суму 170.00 грн.;

- вимогу від 20.12.2019 року № 0009683305 про сплату боргу з єдиного внеску на суму 139438,73 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій від 20.12.2019 року № 009693305 на суму 21897,10 грн.;

- вимогу від 20.12.2019 року № 0009703305 про стягнення боргу з єдиного внеску на суму 7744,00 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій від 20.12.2019 року № 009713305 на суму 3872,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 року позов задоволено повністю.

14.04.2020 року за вх. № 15564/20 від представника позивача (адвоката Гомонець О.Є.) до суду надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що 26.03.2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено в повному обсязі. Однак, під час ухвалення рішення судом не вирішено питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

В силу статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами 2 та 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє зробити висновок, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

З матеріалів адміністративої справи вбачається, що 16.12.2019 р. між позивачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та адвокатом Гомонець Оленою Євгеніївною укладено Договір № 10 про надання правової (правничої) допомоги (Т.2, а.с.21-22).

За умовами вказаного договору (пункти 1.1, 2.1) позивач доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу, а саме:

- складати у встановленому порядку адміністративний позов;

- представляти інтереси клієнта в судових засіданнях;

- надавати пояснення, клопотання, заяви, готувати інші процесуальні документи;

- узагальнювати та аналізувати практику розгляду судових справ з подібних спорів;

- надавати консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі розгляду справи;

- інформувати клієнта про хід розгляду справи в суді та інше.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що гонорар адвоката складається з суми вартості послуг, узгодженої з клієнтом, що дорівнює 10 000 грн (десять тисяч грн.).

Водночас згідно з пунктом 4.5 Договору, за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правової (правничої) допомоги.

Згідно з платіжним дорученням № 1613 від 19.12.2019 р. на виконання умов Договору 10 від 16.12.2019 року позивач сплатив адвокату ОСОБА_2 гонорар в розмірі 10 000,00 грн (Т.2, а.с.23).

Досліджуючи питання щодо співмірності розміру таких витрат із реальними адвокатськими послугами, наданими позивачу у цій справі, суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку суми гонорару за надану правову (правничу) допомогу згідно Договору № 10 від 16.12.2019 р., адвокат Гомонець О.Є. надав позивачу наступну правову (правничу) допомогу: надання консультації; пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства зі спірних питань, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні; складання адміністративного позову; участь у судових засіданнях Одеського окружного адміністративного суду; ознаймлення з відзивом та підготовкою відповіді на відзив.

З наданого представником позивача розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу вбачається, що такі послуги, як пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства зі спірних питань, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні, участь у судових засіданнях надавались загальною тривалістю 5 годин, однак з матеріалів адміністративної справи вбачається, що адвокат приймав участь лише у двох підготовчих засіданнях, а саме 28.01.2020 року та 04.03.2020 року, які тривали у своїй сукупності 47 хвилин, що також свідчить про те, що заявлені до відшкодування витрати на правову (правничу) допомогу загальною тривалістю 5 годин є неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

Досліджуючи співмірність заявлених до стягнення судових витрат у розмірі 10000,00 грн. із складністю справи та ціною позову, суд дійшов висновку, що витрати пов`язані з наданням позивачу правничої допомоги адвоката, можуть бути відшкодовані в межах 5000,00 грн.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, час, необхідний для їх надання, суд дійшов исновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача адвоката Гомонець О.Є. про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Токмілова