Рішення № 88909960, 24.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1863/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 23.01.2020 року, податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб становить - 13 603,98 грн. Дана заборгованість виникла в результаті самостійного визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобов`язання відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування платника від 29.09.2016 року № 92138 у розмірі 8 632,6 грн. (основний платіж). Також, заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла в результаті камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету єдиного податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 . За результатами перевірки складено акт на підставі якого сформовано податкове-повідомлення рішення на суму 4 956,90 грн. Також, платнику податків нарахована пеня на загальну суму - 14,47 грн..

Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкрито провадження по справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали від 10.03.2020 року про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, однак вказане поштове направлення повернулось на адресу суду із відміткою про неправильне зазначення адреси.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП Мигоренко Олексій Іванович, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та не перебуває в процесі припинення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 є платником податків та зареєстрований у Захарівській районній державній адміністрації Одеської області від 04.03.2019 р. за №25500000000001754 (а.с.15-16).

Згідно з п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

П. п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п. 36.5. ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до розрахунку податкового боргу (а.с.5), довідки про податкову заборгованість (а.с.6) та інтегрованих карток платника (ІКП) (а.с.7-12), податкова заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб становить 13603,98 грн.

Заборгованість у розмірі 8 632,6 грн. виникла в результаті самостійного визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобов`язання відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування платника від 29.09.2016 року № 2138.

Судом встановлено, що 29.09.2016 року ФОП ОСОБА_1 подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 2138, відповідно до якої відповідач обрав ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та групу ІІ. Видом діяльності є монтаж водопровідних мереж, системи опалення та кондиціонування згідно з КВЕД 43.22 (а.с.13).

Податковий борг підтверджується розрахунком податкового боргу за 2017-2019 рік, випискою з інтегрованої картки платника податку та заявою платника про обрання спрощеної системи оподаткування від 29.09.2016 року № 2138.

Також, судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4. п. 20.1. ст. 20 та п. 76.1. мт. 76 ПК України проведено камеральну перевірку платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по єдиному податку 18050400. За результатами перевірки складений акт від 30.05.2019 року № 010312/15-32-55-07/ НОМЕР_1 (а.с.18) на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення від 30.05.2019 №90127415507 на суму 4 956,90 грн. (а.с.19).

Також, платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 14,48 грн., відповідно до п.п. 129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Таким чином, загальна сума заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб позивача складає 8 632,6 грн. (основний платіж) + 4 956,90 грн. (ш/с) + 14,48 грн. (пеня) = 13 603,98 грн.

Згідно із п. п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ, у разі якщо у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що з дати отримання податкової вимоги, відповідачем податковий борг не погашено, а отже, відповідно до статті 60 ПК України зазначена податкова вимога не відкликалася.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно п.102.4 статті 102 ПК України податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає подання даного позову правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - доведеними.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено) ; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що суб`єкт владних повноважень не поніс витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 255, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 13 603,98 грн. на бюджетний рахунок №908999980314050699000015496, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37564760, КБК 18050400, отримувач коштів УДКСУ в Захарівському районі/18050400.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Токмілова Л.М.

.