Ухвала суду № 88909931, 24.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м.Вінниця

24 квітня 2020 р. Справа № 120/1688/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про відвід головуючої судді Поліщук Ірини Миколаївни в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Староміського відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Староміського відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду ( головуючий суддя Поліщук Ірина Миколаївна ) знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Староміського відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Староміського відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання бездіяльності протиправною.

Ухвалою від 23.04.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку, визначеному ст. 287 КАС України.

23.04.2020 позивачем подано заяву про відвід судді Поліщук Ірини Миколаївни.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивачем зазначено, що 21.04.2020 суддею Поліщук І.М. винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Як зазначає позивач, ухвала мотивована тим, що суддя не розуміє до кого саме заявлені вимоги та вважає, що позивачем пропущений процесуальний строк звернення до суду. Однак, на думку позивача, така ухвала є проявом надмірного формалізму та не ґрунтується на засадах верховенства права.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що суддя Поліщук І.М. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Поліщук І.М. в справі №120/1688/20-а передано для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Поліщук І.М. визначено суддю Заброцьку Людмилу Олександрівну.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно з ч. 11 ст. 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Ознайомившись з заявою позивача про відвід судді Поліщук І.М., з`ясувавши підстави для заявленого відводу та мотиви в його обгрунтування, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як на підставу для відводу судді Поліщук І.М. позивач, фактично, посилається на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. При цьому позивач зазначає, що прийняте суддею процесуальне рішення - ухвала про залишення позовної заяви без руху, на думку позивача, є проявом надмірного формалізму та не грунтується на засадах верховенства права. Зазначені обставини викликають у позивача сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Оцінюючи вказані доводи, суд зазначає, що пунктами 3, 5, 6 частини 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною першою статті 241 КАС України визначено, що судовими рішеннями є: ухвали, рішення та постанови.

Отже, рішення судді Поліщук І.М. у формі ухвали від 21.04.2020 про залишення позовної заяви без руху за своєю суттю є судовим рішенням з процесуального (процедурного) питання.

Встановлено, що в ухвалі від 21.04.2020 судом було роз"яснено порядок набрання законної сили та зазначено, зокрема, що відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суд також зазначає, що вирішення питання про відкриття провадження у справі, перевірка дотримання поданої позовної заяви вимогам, встановленим положеннями КАС України, є дискреційними повноваженнями суду.

Водночас в силу приписів ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 294 КАС України ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду не оскаржується, а положеннями ч. 3 ст. 293 КАС України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Отже, формою реалізації незгоди учасника справи з процесуальними рішеннями судді, навіть якщо такі процесуальні рішення не можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, є подання апеляційної чи касаційної скарги в порядку, встановленому законом.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що незгода учасника справи з процесуальними діями та рішеннями судді сама собою не може бути підставою для відводу, адже в іншому разі це може стати приводом для зловживання недобросовісним учасником своїми процесуальними правами на шкоду правосуддю та правам інших учасників процесу, використовуватись як механізм затягування розгляду справи та усунення від її розгляду судді лише з тих мотивів, що учасник не погоджується з його (її) рішеннями у зв`язку з розглядом справи.

Також суд зауважує, що головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

При цьому особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 42).

Відтак не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Натомість позивач, заявляючи відвід судді, не надав доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Водночас зазначені у заяві доводи полягають виключно у незгоді позивача з процесуальним рішенням судді при вирішенні процедурних питань (зокрема, наданні позивачем оцінки ухвалі суду від 21.04.2020 року щодо її законності, мотивованості та обгрунтованості), що в силу вимог закону не може бути самостійною підставою для відводу.

Отже, наведені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді Поліщук Ірини Миколаївни не дають підстав для висновку про необ`єктивне ставлення судді до сторін в справі, упередженість чи зацікавленість в результаті розгляду справи. Наведені позивачем твердження не є об`єктивно обґрунтованими та базуються виключно на незгоді позивача з процесуальним рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 248, 256, 293 - 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Поліщук Ірині Миколаївні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Староміського відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Староміського відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання бездіяльності протиправною.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна