Рішення № 88908326, 23.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року місто Київ №826/11641/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурстрейд» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0000241213,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурстрейд» (далі - позивач, ТОВ «Ресурстрейд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0000241213.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на дату складання та дату реєстрації податкової накладної норма п. 1201.3 ст. 1201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачала необхідність затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику порядку застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, який затверджено не було. Одночасно, на дату складання та дату реєстрації податкової накладної форма податкового повідомлення-рішення «Н» була відсутньою. За таких умов, позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/11641/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 18.09.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/11641/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) до 15 календарних днів, а відтак оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню. З огляду на наведене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2017, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України, в порядку п. 76.3 ст. 76 ПК України, відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Ресурстрейд» за грудень 2015 року та, як наслідок, складено акт № 127/26-15-12-13-20, в якому встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної від 31.12.2015 № 48 на суму ПДВ у розмірі 2 814 685,57 грн., яка зареєстрована 29.01.2016, тобто із простроченням на 14 днів.

02.06.2017 на підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000241213, яким у зв`язку з затримкою реєстрації податкової накладної на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ у розмірі 2 814 685,57 грн., до позивача, відповідно до ст. 1201 ПК України, застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 281 468,56 грн.

Не погоджуючись з такими рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішенням ДФС України від 10.08.2017 № 17551/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи, що спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно з п. 1201.1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Зі змісту вказаних норм видно, що у разі реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН з порушенням вказаних строків до платника податків застосовуються штрафні санкції, зокрема, 10% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

З акту камеральної перевірки вбачається, що податкова накладна від 31.12.2015 № 48 на суму ПДВ у розмірі 2 814 685,57 грн., яка, відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, мала бути зареєстрована не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання - 15.01.2016, зареєстрована 29.01.2016, тобто з порушенням такого строку на 14 днів, що, в силу вимог п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 10% суми ПДВ, зазначеної в такій накладній, тобто 281 468,56 грн.

Пунктом 76.3 ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас, згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПК України Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема, пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень ст. 102 ПК України, така перевірка може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Під час розгляду справи, представником позивача не заперечувався факт несвоєчасної реєстрації зазначеної податкової накладної в ЄРПН, так само як і позовна заява не містить таких заперечень.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 № 1/99-рп, частина перша статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до правовідносин застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи, а повноваження правозастосовного органу, механізми їх реалізації, зокрема, порядок проведення податковими органами перевірок платників податків, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент реалізації відповідних владних повноважень, зокрема, здійснення податкових перевірок. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10.12.2019 у справі № 821/932/17 (адміністративне провадження № К/9901/40141/18).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких умов, твердження позивача, як на підставу протиправності спірного рішення, на те, що на дату складання та дату реєстрації податкової накладної не затверджено порядок застосування штрафних санкцій, а також на відсутність форми податкового повідомлення-рішення «Н», є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам позивач не надав суду належних та достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його позовна заява, натомість відповідач довів правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення у відповідності до критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.