Рішення № 88908324, 24.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2020 року місто Київ №826/11486/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 0000751213,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» (далі - позивач, ТОВ «Спецвагон Транслізинг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 0000751213.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що викладені відповідачем в акті камеральної перевірки висновки здійснені без врахування всіх фактичних обставин справи та не відповідають дійсності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/11486/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 14.09.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/11486/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) до 15 календарних днів, а відтак оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню. З огляду на наведене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судові засідання представник позивача не з`явився, натомість звернувся до суду з заявами про розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, а також звернувся до суду з заявою про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2017, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в порядку п. 76.3 ст. 76 ПК України, відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН підприємством Договір управління майном від 20.12.2016 № Б/Н - управитель майна ТОВ «Спецвагон Транслізинг» за квітень 2017 року та, як наслідок, складено акт № 676/26-12-13-20, в якому встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної від 20.04.2017 на суму ПДВ у розмірі 5 228 151 грн., яка зареєстрована 19.05.2017.

30.06.2017 на підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000751213, яким у зв`язку з затримкою реєстрації податкової накладної на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ у розмірі 5 228 151 грн., до позивача, відповідно до ст. 1201 ПК України, застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 522 815,10 грн.

Вважаючи, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 1201.1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Зі змісту вказаних норм видно, що у разі реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН з порушенням вказаних строків до платника податків застосовуються штрафні санкції, зокрема, 10% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

З акту камеральної перевірки вбачається, що податкова накладна від 20.04.2017 на суму ПДВ у розмірі 5 228 151 грн., яка, відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, мала бути зареєстрована до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вона складена - 15.05.2017, зареєстрована 19.05.2017, тобто з порушенням такого строку, що, в силу вимог п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 10% суми ПДВ, зазначеної в такій накладній, тобто 522 815,10 грн.

В той же час, позовні вимоги обґрунтовані лише тим, що викладені відповідачем в акті камеральної перевірки висновки здійснені без врахування всіх фактичних обставин справи та не відповідають дійсності, проте яких саме обставин та в якій саме частині такі обставини не відповідають дійсності у позовній заяві не зазначено.

Крім того, в судові засідання представник позивача жодного разу не з`явився, посилаючись на зайнятість у інших судових процесах.

При цьому, судом також враховується, що камеральна перевірка проведена з дотриманням строку, встановленого пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам позивачем не надано суду жодних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його позовна заява, натомість відповідач довів правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення у відповідності до критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.