Рішення № 88908201, 24.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року справа № 580/509/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі — відповідач), в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток, у зв`язку з вимушеним прогулом при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 16.12.2017 по 02.01.2018 у сумі 2 745 грн 18 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що наказом Департаменту патрульної поліції від 17.08.2017 №303 о/с позивача звільнено зі служби в поліції. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 вказаний наказ визнано протиправним та скасовано; поновлено позивача з 18.08.2017 на посаді інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції; стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 18148,69грн. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.01.2018 позивача поновлено на службі в поліції. Позивач вказує, що оскільки Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 в частині поновлення позивача на посаді виконано відповідачем із затримкою у 18 днів, з відповідача належить стягнути середній заробіток у зв`язку з вимушеним прогулом при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 16.12.2017 по 02.01.2018.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 10.03.2020 відповідачем подано до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позову, оскільки відповідач вжив усіх необхідних заходів для негайного виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 в частині поновленні позивача на службі в поліції добровільно і без безпідставних зволікань. Відповідач вказує, що одразу після отримання копії рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17, з метою його належного виконання, Управлінням патрульної поліції в Черкаській області, в якому позивач безпосередньо проходив службу, до Департаменту патрульної поліції направлено листа про результати розгляду справи № 823/1430/17 та копію рішення у вказаній справі. Процедура поновлення працівника на посаді на підставі рішення суду включає підготовку проекту наказу уповноваженим підрозділом підприємства та подальше його затвердження (підписання) керівником. З огляду на наведене, на думку відповідача, затримку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 в частині поновленні позивача на службі в поліції допущено з поважних причин.

Ухвалою суду від 03.04.2020 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17 серпня 2017 року № 303 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача було звільнено зі служби в поліції за частиною першою статті 77 цього Закону (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України).

Вважаючи протиправним притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 15 грудня 2017 року у справі №823/1430/17, вийшовши за межі заявлених позивачем вимог, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував наказ ДПП від 10 серпня 2017 року № 1258 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції; визнав протиправним та скасував наказ ДПП від 17 серпня 2017 року № 303 о/с «По особовому складу» про звільнення інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновив з 18 серпня 2017 року ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП; стягнув з ДПП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 18148,69 гривень.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.01.2018 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 поновлено позивача на службі в поліції.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.06.2018 у справі № 823/1430/17 скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 повністю та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДПП про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вважаючи протиправними дії щодо затримки виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 в частині поновлення на службі в поліції, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому зокрема просив стягнути з Департаменту патрульної поліції середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 15.12.2017 по 02.01.2018 на користь позивача в сумі 6125 грн. 89 коп., з врахуванням всіх обов`язкових платежів та зборів, які підлягають відрахуванню при виплаті грошового забезпечення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 у справі № 823/1427/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, у задоволенні позовних вимог — відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 15.12.2017 по 02.01.2018, Черкаський окружний адміністративний суд дійшов до висновку, що оскільки рішення суду, на підставі якого позивача було поновлено на посаді та стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, станом на час розгляду справи № 823/1427/18 не набрало законної сили, доказів оскарження позивачем у касаційному порядку постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі № 823/1430/17 суду надано не було, відсутні підстави для задоволення позову і в цій частині.

Постановою Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1430/17 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі № 823/1430/17 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – залишено без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 – залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що 19.02.2020 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 у справі № 823/1427/18, мотивоване тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №823/1430/17 залишено без змін рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17, яким визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 10.08.2017 №1258 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції; визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 17.08.2017 №303 о/с «По особовому складу» про звільнення інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлено з 18.08.2017 ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 відмовлено у задоволенні вказаної заяви, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.02.2020 у справі № 815/6834/18, та у постанові від 04.02.2018 у справі № 147/325/13-ц, за своєю правовою природою рішення суду, що набрало законної сили від 27.01.2020 у справі №823/1430/17, є новою, але не нововиявленою обставиною, відтак, не є підставою для перегляду рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 у справі № 823/1427/18 за нововиявленими обставинами у силу статті 361 КАС України.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог у даній справі, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Згідно з п. 3 ч.1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до ч.2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень, судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

При цьому належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Оскільки законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, тому цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після проголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде таке судове рішення оскаржуватися.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв рішення про звільнення або переведення працівника, визнане в судовому порядку протиправним.

Отже, за змістом статті 236 Кодексу законів про працю України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 280/2610/19.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується та відповідачем у відзиві не заперечується факт затримки виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 в частині поновлення позивача на службі в поліції.

Таким чином на підставі викладеного, та враховуючи, що позивача на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 поновлено на службі в поліції наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.01.2018, суд приходить до висновку про те, що відповідач виконав зазначене судове рішення несвоєчасно, що свідчить про його протиправну бездіяльність та є підставою для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на службі в поліції.

Суд висновує про безпідставність доводів сторони відповідача про відсутність вини у затримці виконання рішення про поновлення позивача на службі в поліції, оскільки наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою підставою для задоволення заявлених вимог, у даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.

У постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 802/1183/16-а викладено правову позицію у якій вказано, що для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Розрахунок середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення суду розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

При цьому, враховуючи, що 16.12.2017 та 17.12.2017 були вихідними днями, суд вважає помилковим твердження позивача, що період затримки виконання судового рішення слід обраховувати з 16.12.2017 по 02.01.2018. Відтак, кількість днів затримки виконання рішення суду про поновлення на на службі за період з 18.12.2017 по 02.01.2018 складає 16 календарних днів.

З розрахунку середньоденної заробітної плати, який застосовано в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 вбачається, що середньоденна заробітна плат позивача становить 152 грн 51 коп.

Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті позивачу за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на службі в поліції за період з 18.12.2017 по 02.01.2018 становить 2 440 грн 16 коп. (152 грн 51 коп. х 16 днів).

Суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові по справі №826/6583/14 від 15 лютого 2019 року, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність затримки виконання рішення суду щодо негайного поновлення позивача на службі в поліції, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий збір належить відшкодувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646) про стягнення середнього заробітку – задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі № 823/1430/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції за період з 18.12.2017 по 02.01.2018 включно в сумі 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) грн 16 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судовий збір відшкодувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення з урахуванням положень п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Кульчицький