Ухвала суду № 88908074, 24.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24.04.2020 № 520/2964/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) які полягають в обмеженні максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області (адреса: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року однією сумою з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року " Про затвердження Порядку проведення компенсації громадян втирати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

3. Допустити негайне виконання рішення в межах місяця.

4. Стягнути на мою користь сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що після прийняття Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018. ГУПФУ зменшив розмір пенсії позивачу з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 р. та виплачував з 01.01.2018 року пенсію в розмірі 50 відсотків суми підвищення, крім того під час перерахунку пенсії не були враховані додаткові види грошового забезпечення. Зазначені дії позивач оскаржив до суду. На виконання рішень суду відповідач здійснив перерахунок пенсії, однак під час перерахунку було обмежено розмір пенсії максимальним розміром в 10 прожиткових мінімумів. Позивач, з зазначеними діями відповідача не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що порушують його права на пенсійне забезпечення.

07.04.2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що діяв в межах чинного законодавства України.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі № 520/11555/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 після надходження довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 6842 від 09.07.2019 р. з 01.01.2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення на підставі довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 6842 від 09.07.2019 р., починаючи з 01.01.2018 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію з нарахуванням компенсації за несвоєчасну виплату, згідно постанови Кабінету Міністрів № 159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Таким чином, згідно з судовими рішення в межах справи № 520/11555/19, було зобов`язано відповідача здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року однією сумою з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року " Про затвердження Порядку проведення компенсації громадян втирати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

Отже, суд дійшов висновку, що фактичною підставою звернення заявника до суду стало невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі № 520/11555/19, яке набрало законної сили.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновків, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають в обмеженні максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року однією сумою з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року " Про затвердження Порядку проведення компенсації громадян втирати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", вже вирішені судом в рамках справи № 520/11555/19, отже є повторним розглядом справи на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Так, згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов`язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 статті 382 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).

З аналізу норм статей 382-383 КАС України, вбачається виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

З огляду на викладене, суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, 383), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Таким чином, проаналізувавши предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на належне виконання іншого судового рішення.

Тобто, спір у справі є тотожний, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Позивач має право здійснити відповідні дії щодо виконання вказаного рішення шляхом отримання виконавчого документа та звернення його до виконання у порядку Закон України "Про виконавче провадження".

В подальшому, якщо позивач вважатиме, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судових рішень, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Вищевказані висновки узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України, суддя закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, якими вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, через що наявні правові підстави для закриття провадження відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 239 КАС України, повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 142, 238, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачці, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя М.О. Спірідонов