Рішення № 88907909, 24.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2020 року м. Рівне № 460/612/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача до державного бюджету України податкового боргу в сумі 30138,95грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 30 січня 2020 року за відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 30138,95грн, а саме: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 20720,52грн; мито на товари, які ввозяться (пересилаються громадянами) – 9418,43грн. Заборгованість виникла за результатами контрольно-перевірочної роботи, за наслідками якої прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0008941305 від 27.09.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму основного зобов`язання - 14918,43грн та штрафних санкцій в сумі 3729,61грн; податкове повідомлення-рішення № 0008951305 від 27.09.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами на суму основного зобов`язання - 6781,11грн та штрафних санкцій в сумі 1695,28грн. 25 жовтня 2018 року відповідачу була виставлена вимога форми «Ф» про сплату боргу № 14699-17. З цих підстав, позивач просив стягнути заборгованість із відповідача, яка останнім у визначений чинним законодавством добровільно не сплачена.

Відповідач подав відзив на позов в якому заперечив проти позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, одержані від литовських митних органів, а тому суд не може надати їм правову оцінку. Також відповідач посилається на рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2019 року у справі № 163/2121/18, яке вступило в закону силу, і яким визнано протиправною та скасовано постанову від 03 жовтня 2018 року в справі про порушення митних правил № 4707/20500/18 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу. Предметом розгляду у цій справі серед іншого була й достовірність нарахування та сплата ОСОБА_1 митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів відповідно до поданої митної декларації від 05 грудня 2017 року ІМ40ДЕ № UА205090/2017/057207. Таким чином, на думку відповідача, у позивача відсутні підстави збільшувати грошові зобов`язання та стягувати борг який відсутній. Просить у задоволенні позовної заяви відмовити.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

04 лютого 2020 року позовна заява надійшла до суду.

07 лютого 2020 року ухвалою суду позовна заява залишалася без руху.

18 лютого 2020 року позивач подав до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

19 лютого 2020 року судом направлений запит до Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

20 лютого 2020 року до суду від Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області надійшов лист з інформацією щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

25 лютого 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

З`ясувавши всі обставини справи, необхідні для вирішення даного спору на підставі заяв по суті, дослідивши подані докази, суд враховує наступне.

Обставини справи:

Матеріалами справи стверджується, що станом на 30 січня 2020 року за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 30138,95грн, який винник у зв`язку із:

- збільшенням грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 20720,52грн (в т.ч. 14918,43грн основного зобов`язання та 3279,61грн штрафних санкцій), визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27 вересня 2018 року № 0008941305 та несплатою у встановлений чинним законодавством строк узгодженого грошового зобов`язання;

- збільшенням грошового зобов`язання за платежем мито на товари, які ввозяться (пересилаються громадянами) у розмірі 9418,43грн (в т. ч. 6781,11грн основного зобов`язання та 1695,28грн штрафних санкцій), визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27 вересня 2018 року № 0008951305 та несплатою у встановлений чинним законодавством строк узгодженого грошового зобов`язання.

25 жовтня 2018 позивачем винесено вимогу форми «Ф» про сплату боргу № 14699-17 на суму 30138,95грн.

Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Згідно з абзацом 2 пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Матеріалами справи підтверджується, що податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2018 року №№ 0008941305, 0008951305, а також вимога про сплату боргу форми «Ф» № 14699-17 від 25 жовтня 2018 надсилались на адресу відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення та отримані безпосередньо відповідачем.

За наведених обставин суд вважає, що вказані вище рішення надсилались платнику податку належним чином.

За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Суд встановив, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) відсутні відомості про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2018 року №№ 0008941305, 0008951305, а також вимоги про сплату боргу форми «Ф» № 14699-17 від 25 жовтня 2018.

Відтак, визначені вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та мита на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами в загальній сумі 30138,95грн набули статусу узгоджених.

Після закінчення встановлених Податковим Кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання, на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 ПК України у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд встановив, що відповідачу нарахована пеня в загальній сумі 3014,52грн, що підтверджується даними інтегрованих карток платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідач суму податкового зобов`язання в строки, установлені законом, не сплатив. З метою погашення податкового боргу позивачем була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога форми «Ф» від 25 жовтня 2018 року № 14699-17 на суму податкового боргу 30138,95грн.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податку, якому вручено податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника, що виник після надіслання податкової вимоги. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога платником податків у встановленому порядку оскаржена не була.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача складає 30138,95грн.

Доказів сплати податкового боргу до бюджету відповідачем не надано та судом в ході розгляду справи не здобуто.

Стаття 67 Конституції України встановлює обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Згідно з пунктом 41.2 цієї статті ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статі 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Посилання відповідача, як на безпідставність збільшення грошового зобов`язання, на відсутність рішення відповідного органу про коригування заявленої відповідачем митної вартості транспортного засобу відповідно до положень МК України є помилковими, зважаючи на таке.

За змістом пункту другого частини другої статті 351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини першої, одинадцятої, дванадцятої статті 354 МК України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення (ч. 11).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству (ч. 12).

Таким чином, контролюючий орган результати перевірки, у разі виявлення порушень, оформляє актом перевірки, на підставі висновків якого виносить податкове повідомлення-рішення.

Тобто, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є відповідні висновки акту перевірки, а не рішення про коригування митної вартості товарів.

Водночас суд звертає увагу, що підстави та порядок проведення позапланової невиїзної перевірки відповідача, останнім не оскаржуються.

Також судом не приймаються посилання відповідача на рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2019 року у справі № 163/2121/18, оскільки обставини щодо правомірності винесених податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2018 року №№ 0008941305, 0008951305, а також вимога про сплату боргу форми «Ф» № 14699-17 від 25 жовтня 2018 у даній справі не встановлювались.

При цьому, обставини, які встановлені судовим рішенням у справі № 163/2121/18, можуть бути підставою для звільнення від доказування у порядку ст. 78 КАС України лише під час оскарження податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу, а не під час розгляду справи про стягнення боргу.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області обґрунтовані, документально підтверджені, узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат між сторонами відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України податковий борг в сумі 30138,95грн та перерахувати:

- податок на додану вартість у розмірі 20720,52грн (двадцять тисяч сімсот двадцять гривень, 52коп) на рахунок № UA058999980313080031005017002, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012714, одержувач: УК у м. Рівному/Рівне/14070100, код платежу;

- мито у розмірі 9418,43грн (дев`ять тисяч чотириста вісімнадцять гривень, 43коп) на рахунок № UA698999980313111214005017002, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012714, одержувач: УК у м. Рівному/Рівне/15010500.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження даного рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Учасники справи:

1) позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449);

2) відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Комшелюк Т.О.