Ухвала суду № 88907902, 23.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 квітня 2020 року м. Рівне №460/2318/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов`язання провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Ухвалою суду від 27.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.04.2020 разом з відзивом на позовну заяву від Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №510/1286/16-а, оскільки предметом її розгляду є, зокрема, питання щодо подання позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Розглянувши подане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Питання зупинення провадження в адміністративній справі врегульоване нормами ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд зобов`язаний зупинити провадження в адміністративній справі виключно за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.236 КАС України.

Пункт 5 частини 2 статті 236 КАС України встановлює право суду зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Відтак, зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України є правом, а не обов`язком суду.

Судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №510/1286/16-а (адміністративне провадження К/9901/20882/18). Предметом розгляду зазначеної справи, зокрема, є питання щодо подання позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Предметом спору у даній справі є нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 відновлено дію статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка із 17.07.2018 є чинною.

Таким чином, з дня прийняття рішення Конституційним Судом України №6-р/2018 від 17.07.2018 відновлено право особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому саме з цієї дати відповідач повинен був відновити виплату означеної допомоги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 прямо зазначив про неможливість обмеження будь-яким строком звернення особи до суду з позовом про стягнення, окрім іншого, усіх виплат, на які особа має право відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством.

З урахуванням наведеного, на переконання суду, позивач звернулася з даним позовом у межах встановленого ст.122 КАС України строку.

Таким чином, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованим, а відтак до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 236, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі №460/2318/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудар О.М.