Ухвала суду № 88907597, 22.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3032/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

22 квітня 2020 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Коморного О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.,

за участю без виклику

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Львівській області.

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій міститься вимога про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу № Ф-4701-51 від 11.11.2019.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання вх.№ 20424 про забезпечення позову шляхом :

- зупинення дії вимоги про сплату боргу № Ф-4701-51 від 11.11.2019 до набрання відповідним рішенням суду законної сили;

- зупинення виконання вимоги про сплату боргу № Ф-4701-51 від 11.11.2019 до набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Заява мотивована тим, що позивачу невідоме походження заборгованості згідно вимоги про сплату боргу № Ф-4701-51 від 11.11.2019, жодних документів від податкових органів не отримував. Вказує, що на даний час відкрито виконавче провадження та вчиняються виконавчі дії щодо стягнення суми оскаржуваної вимоги, а також суми виконавчого збору. В межах виконавчого провадження може бути примусово реалізовано майно позивача, що унеможливить в подальшому повернути таке майно у разі скасування оскаржуваної вимоги. Крім цього, невручення вимоги про сплату боргу позбавило права оскаржити її в адміністративному та судовому порядку безпосередньо після її прийняття, що б у свою чергу унеможливило безпідставне стягнення неузгодженої суми, що має місце на даний час.

Згідно ч.1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч.1 ст.2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд відповідно до ч.1 ст.150 КАС України за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд згідно ч.2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що 09.04.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61743793 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Львівській області 26539,26 грн на підставі вимоги про сплату боргу № Ф-4701-51 виданого 11.11.2019.

Позивач просить зупинити дію вимоги про сплату боргу № Ф-4701-51 від 11.11.2019 до набрання відповідним рішенням суду законної сили, проте не вказав обставини та не надав жодних доказів, які б підтверджували протиправність дій відповідача.

Більше того, в матеріалах позовної заяви відсутня оскаржувана вимога.

Суд зазначає, що згідно пункту 5 Постанови від 09.04.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №61743793, сторони виконавчого провадження мають право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет https://asvpweb.minjust.gov.ua/, де також забезпечена можливість онлайн-оплати. Ідентифікатор для доступу 49А475Б749БА (зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику). За передачу ідентифікатора третім особам сторони виконавчого провадження несуть відповідальність, установлену законом.

Суд вказує на те, що правову оцінку вищевказаній вимозі судом буде надано за результатами розгляду справи. При цьому, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення чи порушення прав позивача оскаржуваною вимогою при розгляді заяви про забезпечення позову не можливо встановити за відсутності такої у матеріалах справи.

Висновки суду про протиправність рішення відповідача до розгляду справи по суті з огляду на предмет позову, означатимуть надання оцінки оскаржуваному рішенню без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності, оскільки, з урахуванням предмета позову в даній адміністративній справі, перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Суд дійшов висновку, що на час розгляду заяви про забезпечення позову, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, та вважає, що заява про забезпечення позову є передчасною.

Наведені доводи позивача, ґрунтуються на його припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, буде істотно ускладнено.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом на підставі поданих заявником доказів, фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд -

постановив :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Львівській області - відмовити.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський оружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 24.04.2020.

Суддя Коморний О.І.