Рішення № 88907594, 22.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №380/1227/20

22 квітня 2020 року

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ходань Н.С.,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі Франківського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян в призначенні ОСОБА_1 , нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014 як інваліду третьої групи;

-поновити право ОСОБА_1 на призначення, нарахування та виплату пенсії по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014, як інваліду третьої групи шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014 як інваліду третьої групи із урахуванням індексації відповідно до законодавства.

Ухвалою від 11.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 11.02.2020 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.07.2019 Міжрайонна спеціалізована травматологічна Медико-соціальна експертна комісія Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації видала йому довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 309739 про встановлення йому інвалідності третьої групи з 23.08.2013 до 01.09.2014. Позивач, 08.08.2019, звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про нарахування та виплату йому пенсії по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014 та видачу пенсійного посвідчення за цей період. Листом від 21.08.2019 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у призначенні та виплаті пенсії за вказаний вище період, покликаючись на положення ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності. Відмову відповідача у призначенні та виплаті пенсії з дати настання права на її отримання позивач вважає протиправною, оскільки звернення відбулося у встановлений законом тримісячний строк, тому пенсія має бути призначена у відповідності до п.2 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на весь строк з моменту встановлення інвалідності, а саме: з 23.08.2013 по 01.09.2014, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від представника відповідача через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду 02.03.2020 за вх. № 11698 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення вимог та зазначає, що позивач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова як одержувач пенсії по інвалідності третьої групи загального захворювання з 15.01.2015. Пенсія була призначена відповідно до виписки з акта огляду МСЕК 10ААВ №873377. 08.08.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про нарахування та виплати йому пенсії по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014 відповідно до довідки МСЕК від 31.07.2019 серії 12ААБ №309737 та з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2019 у справі №464/8399/16-а, яке набрало законної сили 02.07.2019. Водночас, на думку представника відповідача, вказане рішення суду жодного відношення до Пенсійного фонду не має, оскільки орган Пенсійного фонду не був учасником процесу і жодних зобов`язань немає. Відповідач вважає, що в такому разі має застосовуватися ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності. Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за період з 23.08.2013 по 01.09.2014. При цьому, суми пенсії позивача за вказаний період не підлягають індексації, оскільки згідно з п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100%. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховуються, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. На думку представника відповідача, підставами для проведення визначення розміру споживчих цін для здійснення індексації із встановленням відповідного базового місяця є перевищення індексом споживчих цін порогу індексації,визначеного Порядком та факт підвищення сум доходів громадян. Відтак, встановлення вказаного підвищення, як і нарахування індексації є механізмом часткового відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг, зокрема, для такої категорії осіб, як пенсіонери, тому розмір цього підвищення має бути переглянутий у зв`язку із зміною розміру пенсії відповідно до законодавства. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області діяло в межах повноважень, згідно діючого законодавства.У зв`язку із наведеним просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа подала пояснення на адміністративний позов, в яких вказала, що провівши медико-соціальну експертизу Проця А.Г., враховуючи консультативний висновок НДІ РІ №1036 від 01.11.2019 та наявні медичні документи, обласна МСЕК №3 дійшла висновку, що в період з 23.08.2013 по 01.09.2014 у ОСОБА_1 були помірно виражені обмеження життєдіяльності особи, що й було підставою для визнання його особою з інвалідністю третьої групи.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що посилання відповідача на те, що заява від 08.08.2019 не відповідала визначеній формі не може слугувати вагомим аргументом для відмови йому у призначені пенсії. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27.11.2019 у справі №748/696/17, де зазначив, що відмовивши позивачу у розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Відповідач надав суду заперечення, в якому наголошує на тому, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду без дотримання вимог Порядку №22-1, подавши заяву довільної форми, тому відповідачем не приймалося рішення щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії. Відповідно, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом №3315/02.12-11 від 21.08.2019 позивачу надало відповідь щодо порушених ним питань в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». На думку представника відповідача, вказаний лист не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні КАС України та не створює юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його присутності.

Від відповідача заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

З урахуванням викладеного та відповідно до ч.4 ст.229 КАС фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив таке.

Згідно з медичною карткою стаціонарного хворого № 155/22, з 06.01.2013 по 01.02.2013 ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної події 06.01.2013 перебував на лікуванні у травматологічному відділенні Комунальної 8-ої міської лікарні м.Львова з діагнозом «З/поперечний перелом правої стегнової кістки».

Відповідно до медичної картки стаціонарного хворого № 7672/1256 Комунальної 8-ої міської лікарні м.Львова, ОСОБА_1 з 07.08.2013 по 09.08.2013 перебував на лікуванні в травматологічному відділенні з приводу «з/слабо консолідуючий перелом правої стегнової кістки. Стан після МОС».

Згідно з копією виписки № 1806513 з Львівської обласної консультативної поліклініки від 14.08.2013 та Протоколу № 63 лікарсько-консультативної комісії від 22.08.2013 з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 йому був встановлений діагноз: закритий поперечний перелом правої стегнової кістки в стадії неповної консолідації з больовим синдромом та порушенням функції правої нижньої кінцівки і ходи.

З акта №1747/13 від 27.08.2013 «Справи огляду МСЕК» Львівської травматологічної медико-соціальної експертної комісії вбачається, що за результатами огляду та рентгенологічного дослідження від 20.08.2013 ОСОБА_1 був встановлений діагноз «консолідований поперечний перелом с/з пр. стегнової кістки без порушення функції рухів та ходи».

Не погодившись з вказаним рішенням Львівської травматологічної МСЕК, позивач оскаржив його до Обласної МСЕК № 3.

16.09.2013 Обласна МСЕК № 3 при огляді позивача не визнала його інвалідом, підтвердивши рішення Травматологічної МСЕК.

Вважаючи рішення Міжрайонної спеціалізованої травматологічної МСЕК протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2019 у справі №464/8399/16-а, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Міжнародної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 27.08.2013 та рішення Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 16.09.2013 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок ДТП. Зобов`язано Міжрайонну спеціалізовану травматологічну медико-соціальну експертну комісію Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації повторно провести медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 на предмет інвалідності з 27.08.2013 у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок ДТП.

Рішення суду набрало законної сили 02.07.2019.

На виконання рішення суду Міжрайонна спеціалізована травматологічна медико-соціальна експертна комісія Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації повторно провела медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 на предмет інвалідності з 27.08.2013 у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок ДТП.

Відповідно до акта №1403/8 огляду медико-соціальною експертною комісією від 31.07.2019 позивачу встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.09.2014. Причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням ОРА згідно з рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019.

08.08.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про нарахування та виплати йому пенсії по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014.

Як видно з матеріалів справи таке звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було зумовлене актом №1403/8 огляду медико-соціальною експертною комісією від 31.07.2019, відповідно до якого позивачу встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.09.2014.

Листом від 21.08.2019 за №3315/02.12-11 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у призначенні та виплаті пенсії за вказаний вище період, покликаючись на положення ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті пенсії з дати настання права на її отримання, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Основним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058).

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи ( ст.31 Закону № 1058).

Статтею 45 Закону № 1058 передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до п.2 ч.1 вказаної статті пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

З аналізу вказаної норми вбачається, що у іншому випадку, зокрема, у разі звернення за пенсією пізніше (тобто після спливу) трьох місяців з дня встановлення інвалідності, пенсія призначається з дня звернення особи за пенсією.

Як встановлено в процесі розгляду справи, інвалідність позивачу була встановлена на строк з 23.08.2013 до 01.09.2014 відповідно до акту №1403/8 огляду медико-соціальною експертною комісією від 31.07.2019.

Водночас про факт встановлення йому інвалідності з 23.08.2013 до 01.09.2014 позивач дізнався, починаючи з 31.07.2019. Таким чином, раніше, ніж 31.07.2019 у позивача були відсутні підстави для звернення до відповідача про призначення пенсії по інвалідності за тривалий період у минулому.

Те, що позивач має право на пенсію по інвалідності з 23.08.2013 до 01.09.2014 є фактом безспірним.

Застосування відповідачем до спірних правовідносин ст.45 Закону №1058 в тій частині, що пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, та буквальне її тлумачення, суд вважає необгрунтованим, тобто вчинене без урахування всіх обставин у справі, а саме: дати встановлення інвалідності, часу встановлення інвалідності та інших обставин, котрі вплинули на значний часовий проміжок між зазначеними фактами, зокрема, вирішення в судовому порядку спору між ОСОБА_1 та МСЕК, у результаті якого суд зобов`язав Міжрайонну спеціалізовану травматологічну медико-соціальну експертну комісію Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації повторно провести медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 на предмет інвалідності з 27.08.2013 у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок ДТП. Рішення суду у цій справі набрало законної сили 02.07.2019.

Щодо покликання відповідача на те, що він не був учасником розгляду справи №464/8399/16-а, рішення у якій набрало законної сили 02.07.2019, відтак жодних зобов`язань немає, то суд з таким погоджується частково. Дійсно, рішення у справі №464/8399/16-а безпосередньо не породжує для відповідача обов`язків, однак в силу принципу обов`язковості судового рішення, відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, відповідач не має права ігнорувати зазначене рішення суду.

Щодо покликання відповідача на те, що оскаржуване рішення не є актом індивідуальної дії, то суд зазначає, що позивач оскаржує не акт індивідуальної дії відповідача, а його дії, які полягають у відмові Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі Франківського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян в призначенні ОСОБА_1 , нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014 як інваліду третьої групи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про визнання протиправною відмови Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області у призначенні пенсії ОСОБА_1 з 23.08.2013 по 01.09.2014.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014 як інваліду третьої групи із урахуванням індексації відповідно до законодавства, інакше, аніж захистити право позивача у зазначений спосіб, суд не вбачає.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. за рахунок бюджетного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, суд зазначає таке.

Відповідач заперечив щодо стягнення 15000,00грн. витрат на надання професійної правничої допомоги з огляду на їх необгрунтованість.

За змістом норм ч.ч. 1 і 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються втому числі витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 134 цього Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат береться:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у своєму рішенні від 01.10.2018 у справі №569/17904/17 (76885538) Верховий Суд зауважив, що на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

При цьому, зміст ст. 134 КАС України свідчить, що підлягають розподілу судові витрати на професійну правничу допомогу, яка надається саме адвокатами.

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (76397938).

Також у даному рішенні поряд з іншим підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за доцільні, дублюючі одна одну, послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків. Крім того, у даному ж рішенні вказано й про те, що витрати за час перебування адвоката у судовому засіданні повинні підтверджуватися хронометричними даними протоколу судового засідання.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн. суду надано лише ордер на надання правової допомого серії ЛВ №1020033 від 24.03.2020.

За наведеного, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. не є обґрунтований, так як надану позивачу адвокатом Коцан М.В. сума витрат не є підтверджена належними доказами.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір на суму 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області(місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.МитрополитаАндрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул. Руська, 20, код ЄДРПОУ 20762605) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі Франківського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян в призначенні ОСОБА_1 , нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014, як інваліду третьої групи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності за період з 23.08.2013 по 01.09.2014, як інваліду третьої групи із урахуванням індексації відповідно до законодавства.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.МитрополитаАндрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.04.2020.

Суддя Лунь З.І.