Рішення № 88907401, 24.04.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2020 р. справа № 300/638/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати неправомірним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.02.2020 № 307; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з 11.02.2020.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 11.02.2020 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Однак 19.02.2020 відповідач прийняв рішення № 307 про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) не внесено зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та немає порядку виконання даного рішення. Окрім цього, відповідач повідомив, що довідки № 23, № 38, які підтверджують пільговий стаж позивача за Списком № 2, видані 01.12.2012 ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай», яке на даний час перебуває в стані припинення. ОСОБА_1 вважає зазначену відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, оскільки позивачем подано пенсійному органу трудову книжку, яка підтверджує стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Трудова книжка містить записи про роботу позивача на посадах, які містяться в Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994. Окрім цього, також відповідачу подано матеріали про результати атестації робочих місць та довідки, які підтверджують пільговий стаж позивача за Списком № 2, а саме: 10 років 5 місяців, та загальний страховий стаж - 33 роки 2 місяці. Позивач зазначила, що після досягнення 50-ти років вона отримала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах. За вказаних обставин, ОСОБА_1 вважає неправомірним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії від 19.02.2020 № 307.

Ухвалою від 23.03.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.04.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 13.04.2020 № 0900-0805-7/5394 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пільгових умовах мають працівники, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки, які народилися в період з 01.04.1968 по 30.09.1968 після досягнення віку 53 років 6 місяців і при стажі роботи в період звернення з 01.04.2021 по 31.03.2022 - не менше 23 роки 6 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах. В позивача наявний загальний страховий стаж 33 роки 2 місяці, за період з 06.08.1990 по 24.01.2001 ОСОБА_1 працювала майстром виробничої дільниці (майстер зольно-дубильного цеху) на ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай». Представник відповідач повідомив, що довідки № 23, № 38, які підтверджують пільговий стаж позивача за Списком № 2, видані 01.12.2012 ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай», яке на даний час перебуває в стані припинення. При цьому, основною умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є досягнення пенсійного віку, якого позивач на дату звернення до відповідача не досягла. Щодо рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), то вказаним рішенням не внесено зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та немає порядку виконання даного рішення. Після внесення відповідних змін, пенсія за віком за Списком № 2 призначатиметься з урахуванням змін до чинного законодавства. Таким чином, на думку представника відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 11.02.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. До заяви долучено копії: паспорта громадянина України НОМЕР_1 ; довідки про присвоєнання ідентифікаційного номера ОСОБА_1 НОМЕР_2 ; трудової книжки НОМЕР_3 ; диплому про навчання № НОМЕР_4 ; довідки із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення; довідок від 01.12.2012 № 23 та № 38, що визначають право на пенсію на пільгових умовах; документів про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсій, наказів атестації № 144 від 29.06.1994, № 135 від 21.08.1998, № 139 від 30.07.2003, висновків експертиз якості проведення атестацій № 649 від 24.09.2002, № 653 від 30.09.2002, № 1006 від 11.08.2003.

19.02.2020 Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області прийняло рішення № 307 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком. Рішення відповідача від 19.02.2020 про відмову в призначенні пенсії № 307 мотивоване тим, що страховий стаж роботи позивача становить 33 років 2 місяці, стаж роботи за списком № 2 - 10 років 5 місяців. Згідно з вимогами статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки, які народилися в період з 01.04.1968 по 30.09.1968 після досягнення віку 53 роки 6 місяців і при стажі роботи в період звернення з 01.04.2021 по 31.03.2022 - не менше 23 роки 6 місяців, з них не менше10 років на зазначених роботах. Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку жінкам на 1 рік за 2 роки такої роботи. Так, Рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) не внесено зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та немає порядку виконання даного рішення. Окрім цього, відповідач повідомив, що довідки № 23, № 38, які підтверджують пільговий стаж позивача за Списком № 2, видані 01.12.2012 ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай», яке на даний час перебуває в стані припинення. Таким чином, пенсійний орган вважає, що ОСОБА_1 немає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 (а.с. 10-11).

Вважаючи неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.02.2020 № 307, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду, в якому просила скасувати таке рішення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з 11.02.2020.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, згідно пункту "б" частини 1 статті 13 наведеного Закону пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов`язкових умов у сукупності:

- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

- атестація робочих місць;

- досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

В свою чергу, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020. Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020.

Так, відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».

При цьому, Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що статтею 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Отже, у статті 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було встановлено такий пенсійний вік: у пункті „а" для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років; у пунктах „б"-„з" для чоловіків - 55 років, для жінок - 50 років.

У Законі № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, збережено вказану пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок. У частині першій статті 13 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті „а" - 50 років (на 10 років менше, ніж загальний пенсійний вік), у пунктах „б"-„з" - 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний вік).

Таким чином, статтею 13 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених у цих нормах.

Відповідно до пункту 4.4 Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 перевіряючи статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, на відповідність Конституції України, Конституційний Суд України виходив з такого.

Вказаними положеннями Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років.

Згідно зі статтею 13, частиною другою статті 14, пунктами „б"-„г" статті 54 Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213 у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону № 213 змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.

Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що у справах «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та «Серков проти України» (заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За вказаних обставин, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права, усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні пенсії від 19.02.2020 № 307 зазначило, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 33 роки 2 місяць, в тому числі стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, становить 10 років 5 місяців (а.с. 10-11).

Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_3 , копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 06.08.1990 прийнята на посаду майстра дубильного цеху виробництва хромових шкір № 3 в «Кожобьединения им. 40-летия Октября», з 01.01.1991 - на посаду майстра дубильного цеху виробництва хромових шкір № 3 в Івано-Франківському державному шкіряному підприємстві, яке перетворене на Відкрите акціонерне товариство Івано-Франківське шкіряне підприємство «ПЛАЙ», з 04.03.1996 - переведено на посаду майстра зольно-дубильного цеху хромового потоку № 1, з 01.08.1996 - призначена на посаду майстра виробничої дільниці зольно-дубильного цеху потоку хромових шкір № 1, з 01.03.2000 - переведено на посаду майстра зольно-дубильного цеху хромового потоку № 2, з 25.01.2001 - переведено на посаду начальника зольно-дубильного цеху хромового потоку № 1, з 27.12.2001 - переведено на посаду начальника обробного цеху хромових шкір, з 30.06.2008 - звільнена у зв`язку з переведенням у філію «Спілловер. Шкіряний завод ТОВ з ІІ «Спілловер», з 01.07.2008 - прийнята на посаду начальника обробного цеху філії «Спілловер. Шкіряний завод ТОВ з ІІ «Спілловер» по переведенню з ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «ПЛАЙ», з 01.04.2010 - призначена на посаду заступника директора з виробництва, з 07.09.2010 - призначено виконуючим обов`язки з виробництва, з 10.04.2013 - звільнено за власним бажанням за статтею 38 Кодексу законів про працю України, з 15.04.2013 - прийнята на посаду майстра виробничої дільниці в Товариство з обмеженою відповідальністю «Солід - Україна» за строкою угодою з 15.04.2013 по 14.05.2013, з 14.05.2013 - переведена на постійне місце роботи майстром виробничої дільниці, з 13.03.2014 - звільнена з роботи за статтею 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням, з 28.03.2014 - призначено виплату допомоги по безробіттю, з 28.03.2014 - скорочено виплату допомоги по безробіттю, з 26.06.2014 - поновлено виплату допомоги по безробіттю, з 22.03.2015 - припинено виплату допомоги по безробіттю, з 15.01.2016 - прийнята на дільницю чистої золи на посаду начальника дільниці в Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперево Фудз» (а.с. 14-18).

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XX передбачено професію «майстри виробничих дільниць, зайняті у відмочувально-зольних, сиричувальних, підготовки та первинної обробки сировини, дубильно-фарбувально-жирувальних, формалінових цехах (дільницях), в цехах (дільницях) первинної обробки шкіряно-хутрової сировини».

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок № 637).

В свою чергу, пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Так, згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

В даному випадку, ОСОБА_1 разом із заявою від 11.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 надала відповідачу довідки Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» від 01.12.2012:

за № 23, про те, що позивач працювала повний робочий день у Відкритому акціонерному товаристві «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» і за період з 06.08.1990 по 24.01.2001 виконувала у шкідливих умовах праці у шкіряному виробництві за професією, посадою майстер виробничої дільниці (майстер зольно-дубильного цеху), що передбачена Списком № 2 розділом ХХ підрозділу 7б код КП 2210800б-23298, підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, за період з 06.08.1990 по 24.01.2001. Підстава для видачі: наказ № 153-к від 06.08.1990, № 16 від 11.01.1991, № 29-к від 05.03.1996, № 127 від 05.08.1996, № 26 від 16.02.2000, № 17-к від 05.02.2001, лицеві рахунки, особова картка форми П-2 (а.с. 20);

за № 38, про те, що ОСОБА_1 дійсно працювала у Відкритому акціонерному товаристві «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» та з 06.08.1990 по 24.01.2001 у відпустці без оплати за власним бажанням перебувала 31 день (а.с. 19).

Щодо доводів представника відповідача про те, що довідки № 23, № 38, які підтверджують пільговий стаж позивача за Списком № 2, видані 01.12.2012 ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай», яке на даний час перебуває в стані припинення, то суд вказує на безпідставність таких доводів з огляду на таке.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» в стані припинення з 21.02.2019. Таким чином, станом на час видачі довідок від 01.12.2012 № 23 та № 38 Відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» не перебувало в стані припинення. При цьому, представник відповідача не надав суду жодних доказів, які б спростовували відомості вказаних довідок від 01.12.2012 № 23 та № 38 або вказували на сумніви щодо їхньої достовірності.

За вказаних обставин, факт роботи ОСОБА_1 на Відкритому акціонерному товаристві «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» та його правопопередниках повний робочий день на посаді майстра виробничої дільниці (майстра зольно-дубильного цеху) в період з 06.08.1990 по 24.01.2001, окрім трудової книжки НОМЕР_3 , підтверджується також довідками від 01.12.2012 № 23 та № 38.

Щодо факту проведення атестації робочих місць, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, то суд вказує на таке.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

За приписами пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

В свою чергу, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Норми статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" "б" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 в справі №732/2003/14, від 30.01.2018 в справі №506/384/17, від 21.02.2018 в справі №465/1351/17, від 23.01.2018 в справі № 732/2003/14 та від 25.04.2019 в справі № 159/4178/16-а.

Окрім цього, відповідно до пунктів 4.4 та 4.5 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

В даному випадку, позивач надала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області разом із заявою від 11.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а також суду копії таких документів, що підтверджують проведення атестації робочих місць, які займала ОСОБА_1 у Відкритому акціонерному товаристві «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» та його правопопередниках: наказ Івано-Франківського державного виробничо-шкіряного підприємства від 29.06.1994 № 144, згідно якого за результатами атестації робочих місць, проведеної на підставі наказу № 332 від 09.11.1992, затверджено перелік виробництв, робіт, професій, посад, які мають право на пільгове і пенсійне забезпечення за Списками № 1, 2, до якого включено професію за кодом № 2210800б-23298 - поток хромових шкір № 3, майстри виробничих дільниць (а.с. 21); наказ Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» від 21.08.1998 № 135 «Про підсумки атестації робочих місць, затвердження списків професій і посад, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», згідно якого затверджено перелік професій і посад, які за результатами атестації робочих місць мають право на пільгове пенсійне забезпечення та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, до якого включено професію за кодом № 2210800б-23298 - майстри виробничих дільниць, зайняті в зольно-дубильних цехах, в цехах/дільницях/ первинної обробки шкіряно-хутрової сировини (а.с. 22); наказ Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» від 30.07.2003 № 139 «Про підсумки атестації робочих місць, затвердження списків професій і посад, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», згідно якого затверджено перелік робочих місць, які за результатами атестації мають право на пільгове пенсіне забезпечення, до якого включено професію майстри виробничих дільниць, зайняті в зольно-дубильних цехах (а.с. 23); висновок № 649 від 24.09.2002 державної експертизи якості, проведеної у серпні 1998 року атестації за умовами праці робочих місць та правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення на Відкритому акціонерному товаристві «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» (а.с. 24-28); висновок № 653 від 30.09.2002 державної експертизи якості, вперше проведеної у червні 1998 року атестації за умовами праці робочих місць та правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення на Відкритому акціонерному товаристві «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» (а.с. 29-33); висновок № 1006 від 11.08.2003 державної експертизи якості, проведеної у липні 2003 року чергової атестації за умовами праці робочих місць та правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах на Відкритому акціонерному товаристві «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» (а.с. 34-38).

На підставі наведених документів, судом встановлено, що відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, атестація робочих місць на Відкритому акціонерному товаристві «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» була вперше проведена в червні 1994 року, а робоче місце "майстр виробничої дільниці, зайнятий в зольно-дубильних цехах" за кодом № 2210800б-23298 вважається шкідливим та важким, що надає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2.

З огляду на встановлені пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про наявність таких умов щодо позивача, а саме: ОСОБА_1 досягла 50-річного віку; працювала повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; проведено атестацію таких робочих місць; позивач досягла 50 років та має стаж роботи не менше 25 років (в даному випадку ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 33 роки 2 місяці), з них не менше 10 років на зазначених роботах (в даному випадку позивач має стаж роботи на посаді за Списком № 2 - 10 років 5 місяців).

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

В даному випадку із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 11.02.2020 (а.с. 12).

Судом встановлено, що 11.02.2020 позивач надала відповідачу всі необхідні документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, а тому в суду наявні правові підстави для скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.02.2020 № 307.

З висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.04.2019 в справі № 159/4178/16-а, вбачається, що при дослідженні обставин справи (оскарження правомірності відмови пенсійного органу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2) необхідно враховувати ступінь вини позивача у відсутності повного об`єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

З огляду на встановлені судом обставини щодо подання позивачем відповідачу разом зі заявою від 11.02.2020 всіх необхідних документів, при наявності всіх встановлених пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умов для призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавлений гарантованого Державою пенсійного забезпечення. На переконання суду, за наявності формальної підстави для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, законної мети такої відмови, яка спрямована на те, щоб відповідна пенсія була призначена тим особам, які мають на це законне право, в той же час позбавлення позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2, за встановлених судом вище обставин, буде не пропорційним втручанням в його право на отримання відповідних пенсійних виплат, гарантоване статтею 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

При цьому суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Надаючи об`єктивну оцінку факту порушеного права ОСОБА_1 , враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, - суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу з 11.02.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 5102-18-002/с від 18.03.2020 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн.

З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 840,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 19.02.2020 № 307 про відмову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з 11.02.2020 року пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.