Рішення № 88907394, 24.04.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2020 р. справа № 300/630/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Представники Князевич М.Ю., Бігун В.П. звернулися до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком з часу звернення за перерахунком пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов`язання нарахувати та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком з часу звернення за перерахунком пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку надбавки, з підстав, встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 №654, оскільки підвищення до пенсії, яке виплачується відповідачу в обсягах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654, звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить Закону України "Про пенсійне забезпечення", який має вищу юридичну силу.

Ухвалою суду від 18.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.04.2020 надійшов до суду відзив відповідача на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує щодо задоволення позову. Представник відповідача зазначив, що позивачці правомірно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654, до складових пенсійної виплати встановлена та виплачується надбавка до пенсії, в розмірі 43,52 грн., визначена члену сім`ї громадян, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, якого було примусово переселено. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім`ї політично репресованого, згодом реабілітованого в розмірі 43,52 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" (а.с.12, 13).

Відповідно до безстрокового посвідчення НОМЕР_2 від 24.03.2014 позивачка має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (а.с.11).

09.01.2020 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про перерахунок та виплату недоплачуваної щомісячної надбавки до пенсії як реабілітованій особі відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.14).

Відповіддю №448-402/В-02/8-0900/20 від 05.03.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача (а.с.13).

Вважаючи, що позивач має право на підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", представники позивача звернулися до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень пункту "г" частини першої статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25% мінімальної пенсії за віком.

Частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Підпунктом 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" установлено, що з 1 вересня 2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 гривні.

Згідно з пунктом 6 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення", який має вищу юридичну силу, а не підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", зважаючи на те, що остання звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04 березня 2020 року в справі №446/1566/16-а та в постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №446/1549/16-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, виходячи з пріоритетності застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" як нормативно-правового акту вищої юридичної сили, позивач має право на підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За таких обставин, відповідач протиправно нарахував позивачу підвищення до пенсії примусово переселених членів сім`ї політично репресованого, згодом реабілітованого в розмірі 43,52 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".

Відповідно до безстрокового посвідчення НОМЕР_2 від 24.03.2014 позивачка має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". Однак, представниками позивача не доведено того, що позивач є репресованою особою, яку у подальшому було реабілітовано, відтак не доведено право на призначення пенсії в розмірі на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, визначеної пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки, у відповідності до довідки №926010112121 від 23.11.2019 на підставі призначення за рішенням суду, серед іншого, позивачу нараховано підвищення до пенсії примусово переселених членів сім`ї політично репресованого, згодом реабілітованого, позивач має право на підвищення пенсії, як член сім`ї репресованих осіб у подальшому реабілітованих, якого було примусово переселено у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, визначеної пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.12)

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, слід визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов`язати відповідача нарахувати та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення представника позивача за перерахунком пенсії - 09.01.2020. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частин 1, 3, 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 4 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та представники позивача не надали доказів понесення позивачем інших витрат, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) підвищення до пенсії в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення представника позивача за перерахунком пенсії - 09.01.2020.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.