Рішення № 88907059, 23.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/912/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошових доходів;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати коштів, нарахованих на підставі постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №2-а-9896/10.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №2-а-9896/10 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області здійснило перерахунок коштів в сумі 16329,36 грн. Вказані кошти були зараховані на картковий рахунок позивача 20 листопада 2019 року, однак сума донарахованої виплати була здійснена без врахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати соціальних виплат. У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати соціальних виплат, нарахованих на виконання постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від у справі №2-а-9896/10. Листом від 16.12.2019 №К3897/19.4 відповідач повідомив, що жодним паспортом бюджетної програми на відповідні роки за КПКВК 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" управлінню не передбачались видатки на виконання судових рішень. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 17.02.2020.

Відділом документального забезпечення суду 02.03.2020 зареєстровано відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача Законами України про державний бюджет України на відповідні роки видатки на виконання судових рішень з виплати компенсацій та допомоги відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Міністерству соціальної політики України, як розпоряднику коштів [вищого рівня, не передбачались. Крім того, жодним паспортом бюджетної програми на відповідні роки за КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» управлінню не передбачались видатки на виконання судових рішень. Просить відмовити у задоволенні позову.

До суду 04.03.2020 надійшла відповідь на відзив, а 10.03.2020 заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.02.2011 у справі №2-а-9896/11 постановлено:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо ненарахування та невиплати позивачу допомоги у зв`язку із обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та доплату до заробітної плати відповідно до визначених законом розмірів неправомірними;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області перерахувати та виплати ОСОБА_1 допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та доплату до заробітної плати згідно ст. 39 вказаного закону, починаючи із 20.04.2009 по 01.04.2010.

Постанова набрала законної сили 11.10.2010.

Сума донарахована на виконання постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.09.2010 у справі №2-а9896/10 допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та доплати заробітної плати, всього в розмірі 16329,36 грн була зарахована на картковий рахунок позивача 20 листопада 2019 року, що підтверджується випискою по її картковому рахунку (а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити їй компенсацію на отриману сумі за весь період невиконання рішення суду по 20.11.2019 (а.с. 15)

Листом №3897/19.4 від 16.12.2019 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області повідомило ОСОБА_1 про те, що жодним паспортом бюджетної програми на відповідні роки за КПКВК 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" управлінню не передбачались видатки на виконання судових рішень. Вказує, що відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ", компенсації підлягають грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. Зазначає, що в даному випадку мало місце виплата коштів за рішенням суду, яка носить разовий характер (а.с. 16).

Вважаючи відмову в нарахуванні і виплаті компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 37 Закону України від 28.02.1991, № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, станом на 20.04.2009) встановлено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 39 Закону України від 28.02.1991, № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, станом на 20.04.2009) визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів, у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата; соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).

Отже перелік соціальних виплати не є вичерпним.

Із аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходів, у тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаційний характер.

Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа №521/940/17) від 15 квітня 2019 року (справа №727/7818/16-а).

Судом встановлено, що виплата позивачу коштів на виконання судового рішення, що набрало законної сили 11.10.2010 була здійснена лише 20 листопада 2019 року, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача (а.с.10).

Несвоєчасна виплата позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати до заробітної плати відбулась з вини органу, що призначає і виплачує соціальні виплати, а тому суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача

Разом з тим, суд критично оцінює доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, оскільки в розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" соціальні виплати є доходом громадянина, вони не носять разового характеру навіть у випаду їх присудження за рішенням суду. Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться, в даному випадку, за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати.

Окрім того, Верховний Суд України, а також Верховний Суд, у своїх постановах неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21-44а10, постанови Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, від 11.12.2019 - №711/6956/17, від 15.10.2019 - №697/1702/17). Така правова позиція відповідає позиції Конституційного Суду України, що викладена у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Разом з тим, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

За таких обставин, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.

Оскільки присуджена сума соціальних виплат за судовим рішенням суду від 29.09.2010 у справі №2а-9896/10, яке набрало законної сили 11 жовтня 2010 року (тобто, з цієї дати виник обов`язок відповідача по сплаті присудженої суми), була виплачена позивачу 20 листопада 2019 року, то має місце затримка виплати відповідачем відповідної присудженої суми.

Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 р. у справі № 817/621/18.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати коштів за рішенням суду, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період.

Разом з тим, суд відмічає, що здійснення розрахунку належних до виплати позивачу сум компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період є виключною компетенцією відповідача.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн (а.с.4).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (вул. Шевченка, 8, Коростень, Коростенський район, Житомирська область,11501) щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати соціальних виплат нарахованих за період з 20.04.2009 по 01.04.2010 на підставі постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.09.2010 у справі №2а-9896/10.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (вул. Шевченка, 8, Коростень, Коростенський район, Житомирська область,11501, код ЄДРПОУ 03192709) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати соціальних виплат нарахованих за період з 20.04.2009 по 01.04.2010 на підставі постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.09.2010 у справі №2а-9896/10, починаючи із 11.10.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 20.11.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (вул. Шевченка, 8,Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501, код ЄДРПОУ 03192709) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Встановлений строк на апеляційне оскарження відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя О.В. Лавренчук