
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
24 квітня 2020 р.Справа №160/236/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у адміністративній справі №160/236/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа №160/236/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.01.2020 року.
Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 03.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
23.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в порядку ч. 3 ст. 195 КАС України (поза межами приміщення суду).
В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача посилається на запровадження заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Розглянувши зазначене клопотання, дослідивши докази, надані на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ст. 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) введено обмеження перевезення пасажирів автомобільним транспортом міжміського сполучення, та заборонено перевезення залізничним транспортом, також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 року № 228 «Питання перевезень авіаційним транспортом» обмежено прийняття та відправлення повітряних суден щодо перевезення пасажирів.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 значно обмежено перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом.
Запроваджені заходи значно ускладнюють та роблять неможливим для сторін реалізувати своє право на участь у розгляді їх справи в суді через обмеження пересування як в межах території країни так і в межах населених пунктів.
Також, зазначеною постановою було рекомендовано забезпечити за технічної можливості роботи в режимі реального часу через Інтернет.
Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Отже, право на судовий захист встановлене ст. 55 Конституції України не може обмежуватись навіть за умови оголошення карантину.
В тому числі, не може бути обмежено право встановлене ч. 5 ст. 5 КАС України, а саме: на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
З огляду на те, що розгляд справ в загальному провадженні передбачає участь сторони у розгляді справи шляхом особистої участі в судовому засіданні, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також шляхом подання письмових доказів та пояснень під час розгляду справи в порядку письмового провадження, то, за умов карантину та введених обмежень пересування територією країни, доцільним для забезпечення права на участь в розгляді справи, є розгляд справи в режимі відеоконференції або в порядку письмового провадження.
В той же час, позбавлення сторони права на участь у розгляді своєї справи через карантинні заходи суперечило б вимогам Конституції України, КАС України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та було б не пропорційним між використаними засобами та поставленою метою.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.
У ст. 6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (§44 Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Статтею 195 КАС України встановлено можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за заявою учасників справи.
Частиною 3 вказаної статті зазначено про можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Враховуючи, що право на участь в розгляді своєї справи гарантоване Конвенцією, Конституцією України та КАС України, з урахуванням обмежувальних заходів пов`язаних з введенням карантину на території України, а також того, що Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему на даний час не прийнято, суд вважає можливим використовувати наявні технічні засоби для проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до ч. 3-1 ст. 195 КАС України під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Враховуючи необхідність забезпечення права на доступ до правосуддя, рівність учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення своєчасного розгляду адміністративної справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та провести судове засідання в режимі відеоконференції, з урахуванням технічних можливостей у суді.
Керуючись ст.ст. 195, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у адміністративній справі №160/236/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.
Розгляд справи № 160/236/20 призначений на 28 квітня 2020 року о 13:00 год. здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду.
Попередити сторін, що відповідно до ч. 4 ст. 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Зобов`язати сторони подати скановані копії документів, що посвідчують особу учасника або його представника для встановлення повноважень, письмових заяв і клопотань, письмових доказів засвідчених електронним цифровим підписом за один робочий день до проведення судового засідання.
Відеоконференція буде проведена за допомогою додатку Skype, який може бути встановлений за веб-посиланням https://www.skype.com/uk/get-skype/.
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції сторонам необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.
Попередити сторони про необхідність забезпечення участі у конференції з приміщення, яке б виключало наявність сторонніх звуків (шуму) та в охайному вигляді.
Копію ухвали негайно надіслати сторонам - для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Н.Є. Сліпець
Судове рішення № 88906960, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 24.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/236/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: