увійти
УКР
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2020 року Справа № 160/1911/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного закладу "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" в особі правонаступника Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» до Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
Державний заклад "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" в особі правонаступника Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» з урахуванням уточненої позовної заяви звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - ОСОБА_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савенко О.О. від 20.01.2020 р. про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. у виконавчому провадженні №60879750 з примусового виконання виконавчого листа № 201/5333/19 від 12.12.2019 р., виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що у виконавчому листі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та у постанові про відкриття виконавчого провадження щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря боржником зазначено Державний заклад "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України", але це є неправильним та не відповідає нормам законодавчих актів, оскільки поновлення ОСОБА_1 на роботі не відноситься до компетенції Державного закладу "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" та у зв`язку з цим таке рішення не може бути виконано саме Державним закладом. Відповідачем по справі було і Міністерство охорони здоров`я України, і саме воно повинно бути боржником, оскільки виключно до його компетенції належить звільнення, призначення керівників підпорядкованих установ. Але всі ці обставини всупереч нормам Закону України "Про виконавче провадження" не були встановлені державним виконавцем та не знайшли своє відображення у постанові про застосування штрафу. Крім того, державним виконавцем проігноровані пояснення голови комісії з реорганізації Державного закладу від 15.01.2020 р. (після ознайомлення з постановою про відкриття виконавчого провадження, яке відбулось 14.01.2020 р.) про неможливість виконання рішення суду. Отже, постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
10.04.2020 року від третьої особи - ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло заперечення на уточнену позовну заяву, в якій останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції ОСОБА_1 зазначив про те, що позивач ігнорує застереження в наказі, що виключення посади «головний лікар» стосується лише нових призначень у зв`язку з чим наказ узгоджується з положенням ч. ч 2,3 ст.22 Конституції України «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Тобто, ця норма наказу не стосується правовідносин порушених трудових прав особи і не може вважатися належною та достатньою при доказуванні заявленої позиції. Позивач ані державному виконавцю, ані суду не надав доказів стосовно виконання рішення суду по справі №201/5333/19 від 11.12.2019 р., допущеного до негайного виконання. Отже, дії державного виконавця з накладення штрафів у виконавчому провадженні № 60879750 з примусового виконання виконавчого листа по справі №201/5333/19 від 12.12.2019, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська є законними, як і наступні дії з передачі повідомлення до слідчих органів про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.
14.04.2020 року Чечелівським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано копію виконавчого провадження № 60879750 та відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного, Відділ державної виконавчої служби зазначив про те, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №60879750, відповідно до ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» було відкрито 16.12.2019 державним виконавцем Чечелівського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ з примусовим виконанням виконавчого листа № 201/5333/19 виданого 12.12.2019 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та стягнення заробітної плати у місячному розмірі на підставі п.2 п.4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити до негайного виконання. Виходом за адресою: вул. Надії Алексеєнко, № АДРЕСА_1 , державним виконавцем 17.12.2019 було вручено через канцелярію, ДФ «СЗНПД» ДУ «ЦПЗМНА МОЗ України» постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій згідно з п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено про строк виконання даного рішення, а саме: негайно при отримані цієї постанови. Боржником 17.12.2019 отримано постанову про відкриття виконавчого провадження через канцелярію ДФ «СЗНПД» ДУ «ЦПЗМНА МОЗ України», про що проставлена відмітка на супровідному листі постанови про відкриття ВП. Також, працівниця ОСОБА_4 , у присутності понятих про що складений акт державного виконавця від 22.01.2020 ( ОСОБА_4 - член комісії з реорганізації, яка працює в ДФ «СЗНПД» ДУ «ЦПЗМНА МОЗ України»), котра відповіла наступне: при отримані постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2019 через канцелярію Кірюшкіна В.М., повідомила і направила про таку постанову в Києва до голови комісії ОСОБА_5. Рішення суду станом на 27.12.2019 боржником не виконано, державним виконавцем Савенко О.О. за адресою боржника складено акт про не поновлення на посаді головного лікаря ОСОБА_2 та не виплату заробітку в місячному розмірі стягувачу по виконавчому провадженню. Відповідно до ст. 63, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», 27.12.2019 державний виконавець Савенко О. винесла постанову про накладення штрафу в розмірі 1700,00 гривень за невиконання рішення суду і направила рекомендованим поштовим відправленням № 4900809360020 на адресу боржника: АДРЕСА_3 , направила рекомендованим поштовим відправленням №490080936003 на адресу МОЗ України, 01601 м. Київ, вул. Грушевського, №7. В постанові про накладення штрафу зазначено, що боржника зобов`язано виконати рішення суду негайно з дня отримання цієї постанови та попереджено боржника, в особі голови комісії з припинення або ліквідації ОСОБА_5 про відповідальність відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу. Боржник постанову про накладення штрафу від 27.12.2019 не отримав. До відділу повернулось поштове відправлення № 4900809360020, яке було направлено на адресу боржника: АДРЕСА_3 .
Також, відповідач зазначає про те, що 16.01.2020 по виконавчому провадженню була здійсненна перевірка начальника відділу і виявлені такі порушення: в постанові про накладення штрафу від 27.12.2020 вказано штраф в розмірі 1700,00 гривень (у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника на фізичну особу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), що є порушенням вимог ч. 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника на посадових осіб у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Зобов`язано державного виконавця Савенко О.О., усунути виявлені порушення. Державним виконавцем 20.01.2020 усунуто виявлені порушення в наступному порядку: скасовано постанову про накладення штрафу від 27.12.2019 та винесено нову постанову про накладення штрафу від 20.01.2020 на суму 3400,00 грн. Вищезазначені постанови направлені рекомендованим поштовим відправленням № 4900809450533 на адресу боржника: АДРЕСА_3, рекомендованим поштовим відправленням №4900809450541 на адресу МОЗ України, 01601 м. Київ, вул. Грушевського, №7, рекомендованим поштовим відправленням № 4900809450567 на адресу стягувача.
Відповідач стверджує, що станом на 20.01.2020 боржником не виконано рішення суду про що виходом державного виконавця на адресу АДРЕСА_3, складено акт від 22.01.2020, та накладено штраф за повторне невиконання рішення суду в розмірі 6400,00 гривень на відповідальну посадову особу боржника. Постанову про накладення штрафу від 20.01.2020 направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу боржника: АДРЕСА_3, рекомендованим поштовим відправленням на адресу МОЗ України, 01601 м. Київ, вул. Грушевського, №7. Стягувач отримав постанову про накладення штрафу від 20.01.2020 особисто. Станом на 20.01.2020 боржником не повідомлено про виконання рішення суду, до державного виконавця пояснення про поважні причини щодо невиконання рішення суду не надано. На підставі вищезазначеного, керуючись ч. 2 ч. 3 ст. 63, ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем після закінчення строку, (негайного з дня отримання постанови про накладення штрафу від 22.01.2020) виконати рішення суду негайно з дня отримання цієї постанови. До державного виконавця надійшов лист 23.01.2020 від ОСОБА_5 , в якому пояснив, що посада головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», відсутня в штатному розкладі та керівником виступає голова комісії з припинення ОСОБА_5 Державний заклад «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», за адресою: АДРЕСА_3, від державного виконавця навмисно не отримує направлену поштову кореспонденцію (пояснюючі про відсутність такого закладу) поверненні конверти перебувають у виконавчому провадженні. У відповідності до ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець повторно перевіряв виконання рішення боржником, після отримання боржником постанови про накладення штрафу від 20.01.2020 (за повторне невиконання рішення) і в постанові встановлено новий строк - виконати рішення суду негайно з дня отримання такої постанови). Станом на 20.01.2020 рішення суду не виконано, ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» не поновлено, виплату заробітної плати у місячний розмір боржником не сплачено. Державний виконавець 06.02.2020 надіслав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. 12.02.2020 виконавче провадження закінчено у відповідності п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», постанову про закінчено було надіслано сторонам виконавчого провадження.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020 року зазначена вище справа розподілена та 19.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.
21.02.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку; засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - "Копія" та у лівому нижньому куті документа - "Згідно з оригіналом"; витяг з офіційного інтернет ресурсу Укрпошти із зазначенням дати отримання листа від приватного виконавця для суду та для вручення відповідної кількості учасників справи; подання до суду обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи із зазначенням її статусу (на стороні позивача або відповідача).
06.03.2020 року позивачем до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків, в якій містилась уточнена позовна заява з її копіями, клопотання про залучення третьої особи, заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування заяви щодо пропущеного строку звернення до суду позивач зазначив про те, що оскільки останній дізнався про постанову про накладення штрафу від 22.01.2020 р. тільки 06.02.2020 p., строк подачі позовної заяви пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.
У період з 03.03.2020 року по 04.03.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 05.03.2020 року по 19.03.2020 року суддя перебував на лікарняному.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено Державному закладу "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" в особі правонаступника Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» строк звернення до суду із позовною заявою. Прийняти до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження у даній справі, призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подати до суду засвідчену належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію виконавчого провадження № 60879750 з примусового виконання виконавчого листа №201/5333/19 від 12.12.2019 p., виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на таке.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 вересня 2018 року №1673 «Про реорганізацію Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» прийнято рішення реорганізувати Державний заклад «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» шляхом приєднання до Державної установи «Центр психічного здоров`я та моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України».
Пунктами 3-5 вищевказаного наказу утворено комісію з реорганізації Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України». Головою комісії з реорганізації Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» призначено директора Державної установи «Центр психічного здоров`я та моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я» ОСОБА_5 .
МОЗ України наказом від 11.04.2019 № 28-о «Про звільнення ОСОБА_1 » головного лікаря ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повноваження головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» ОСОБА_1., як керівника, припинені відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України та визначено головою комісії з припинення, ліквідатором - ОСОБА_5 .
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, посада, як головний лікар (керівник), у зв`язку з реорганізацією Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» взагалі не існує на підставі норм цивільного законодавства, а отже і відсутня у штатному розписі Закладу. Керівником виступає голова комісії з припинення. А тому, виконати рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді головного лікаря (керівника) Закладу неможливо, у зв`язку відсутністю такої посади. Також, відповідно до Наказу МОЗ від 31.10.2018 р. №1977 "Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 "Охорона здоров`я", з Випуску виключено кваліфікаційні характеристики таких посад для нових призначень після 01 січня 2019 року: головний лікар лікувально-профілактичного закладу; головний лікар обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень заступник головного лікаря обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень; заступник головного лікаря з медсестринства. Отже, відповідно до даного Наказу МОЗ посади головного лікаря взагалі не існує з 01.01.2019 р.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2019 року у справі № 201/5333/19 позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», треті особи - Державний секретар Міністерства охорони здоров`я України Янчук А.О., Голова комісії з реорганізації Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» ОСОБА_5. про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства охорони здоров`я України №28-о від 11 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 , з посади головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України»; визнано незаконним та скасовано наказ Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» за №13/4-ос від 11 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 , з посади головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України»; поновлено ОСОБА_1 , на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» ( ЄДРПОУ 01285973); стягнуто з Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» (ЄДРПОУ 01285973) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 107119,35 грн.; стягнуто з Міністерства охорони здоров`я України (ЄДРПОУ 00012925) на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди; рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати у місячному розмірі на підставі п.п.2,4 ч.1 ст.430 ЦПК України допущено до негайного виконання.
Як убачається із матеріалів виконавчого провадження ВП № 60879750, та як видно із інформації, яка міститься на сайті Автоматизована система виконавчого провадження Міністерства юстиції України (https://asvpweb.minjust.gov.ua), 12.12.2019 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська видано виконавчий лист у справі № 201/5333/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України». Боржником у виконавчому листі зазначено Державний заклад "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України".
13.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою щодо прийняття до негайного виконання виконавчого листа №201/5333/19 виданого 12.12.2019 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська.
На підставі зазначеного виконавчого листа, у відповідності до вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" 16.12.2019 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко Оксаною Олександрівною відкрито виконавче провадження № 60879750.
У постанові від 16.12.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60879750 державним виконавцем зобов`язано Державний заклад "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" виконати рішення негайно з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
17.12.2019 року постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана боржником, що підтверджується вхідним штемплем прийняття вхідної кореспонденції ДФ «СЗЕПД» ДУ «ЦПЗМАНА МОЗ України» №319-к від 17.12.2019.
Також, 16.12.2019 року державним виконавцем Савенко О.О. на підставі керуючись ст. ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» у розмірі 16692 грн.
24.12.2019 року за вих. №36199 на підставі ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Савенко О.О. на адресу Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» направлено вимогу державного виконавця щодо надання письмових пояснень про поважність причин щодо невиконання рішення суду, а саме: поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України».
27.12.2019 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко О.О. в присутності понятих складено акт про невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України».
27.12.2019 року у відповідності вимог ст. ст. 63,75 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем винесено постанову у виконавчому провадженні № 60879750 про накладення на боржника штрафу у розмірі 1700 грн. за невиконання рішення суду, яке підлягає негайному виконанню.
09.01.2020 року ОСОБА_1 на ім`я начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сухова І.О. подано скаргу на державного виконавця Савенко О.О. з приводу невиконання виконавчого листа №201/5333/19 виданого 12.12.2019 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська.
13.01.2020 року представником боржника Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» - адвокатом Ратушним Д.М. до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області подано заяву про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №60879750.
14.01.2020 року ОСОБА_1 на ім`я начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сухова І.О. подано заяву щодо надання відповіді з приводу бездіяльності державного виконавця Савенко О.О.
Також, 14.01.2020 року ОСОБА_1 на ім`я начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сухова І.О. подано заяву про необхідність вправлення арифметичної помилки.
16.01.2020 року начальником Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про перевірку виконавчого провадження № 60879750, якою зобов`язано державного виконавця Савенко О. О. усунути виявлені порушення в частині визначення суми штрафу у постанові від 27.12.2019 року (1700 грн.), а саме, зазначено, що розмір штрафу повинен становити 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн.).
20.01.2020 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко О.О. на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про скасування постанови про накладення штрафу від 27.12.2019 року.
Також, 20.01.2020 року на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Савенко О.О. винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 3400 грн., за невиконання рішення суду без поважних причин.
Вище зазначені постанови направлені рекомендованим поштовим відправленням №4900809450533 на адресу боржника: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд 84, рекомендованим поштовим відправленням №4900809450541 на адресу МОЗ України: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, рекомендованим поштовим відправленням №4900809450567 на адресу стягувача.
Постановою від 22.01.2020 року за невиконання рішення суду без поважних причин на боржника повторно накладено штраф у розмірі 6800 грн. на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження". Так, як видно із означеної постанови, державний виконавець Савенко О.О. здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_3 для перевірки виконання рішення суду боржником. За місцем знаходження боржника складений акт, що боржником станом на 22.01.2020 рішення суду не виконав. Боржник повідомлений належним чином про відкриття виконавчого провадження відповідно до постанови від 16.12.2019, в якій зазначений строк негайного виконання з дня вручення цієї постанови. В присутності стягувача ОСОБА_1 та понятих: 1. ОСОБА_6 , 2. ОСОБА_7 , член комісії з реорганізації Кірюшкіна повідомила, що всі документи, які надійшли по виконавчому провадженню у тому числі і постанову про відкриття виконавчого провадження надіслала голові комісії ОСОБА_5 . До відділу не надходили пояснення про невиконання рішення суду від боржника. Письмові пояснення про поважні причини щодо невиконання рішення суду до відділу не надходили від боржника в особі Голови комісії припинення або ліквідації ОСОБА_5. Підтвердження про виконання рішення суду боржником не надано.
31.01.2020 року державним виконавцем Савенко О.О. у приступності понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складено акт про те, 23.01.2020 року відділ отримав лист від ОСОБА_5 стосовно того, що посада головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» відсутня в штатному розкладі та керівником виступає голова комісії з припинення, у зв`язку із цим виконання рішення суду неможливо. Державний виконавець виходом за адресою: АДРЕСА_3 перевірив виконання рішення суду після отримання боржником постанови про накладення штрафу від 22.01.2020 року за повторне невиконання рішення суду, та у постанові встановлений новий строк, або виконати рішення суду негайно з дня отримання. Боржник в особі ОСОБА_5 отримав постанову по накладення штрафу від 22.01.2020 року через поштове відправлення №4900809413158 на адресу МОЗ України (вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ), де перебуває (працює) ОСОБА_5 . Станом на 31.01.2020 року рішення суду не виконано, ОСОБА_1 на посаду головного лікаря не поновлений, виплату заробітної плати у місячному розмірі не сплачено.
06.02.2020 року державним виконавцем Савенко О.О. на підставі ст. 382 Кримінального кодексу України направлено до Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення № 220 про вчинення кримінального правопорушення.
12.02.2020 року на підставі п.11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження" державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савенко О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Підставою для закінчення виконавчого провадження слугувало те, що станом на 31.01.2020 рішення суду не виконано, ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» не поновлений, виплату заробітної плати у місячний розмір боржником не сплачено. Державний виконавець 07.02.2020 направив до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника).
Також, 12.02.2020 року на підставі ст. ст. 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Савенко О.О. винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» у розмрі 18892 грн.
Вважаючи постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савенко О.О. від 20.01.2020 р. про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. безпідставною та протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від02.06.2016№1404-VIII (далі Закон України «Про виконавче провадження» або Закон №1404-VIII; тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктами 1 та 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За приписами частин 5 та 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Судом установлено, що виконавче провадження № 58919224 було відкрите на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2019 року у справі № 201/5333/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України».
За змістом частини 1 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63цього Закону.
Згідно частини 2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Суд зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 60879750 від 16.12.2019 року була отримана позивачем 17.12.2019 року. Зазначена обставина підтверджуються наданими відповідачем копіями матеріалів виконавчого провадження.
Таким чином, позивач повинен був виконати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська рішення від 11.12.2019 року у справі № 201/5333/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», негайно після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2019 року.
Слід зазначити, що підставою для винесення спірної постанови від 20.01.2020 року про накладення штрафу у розмірі 3400 грн. слугувало те, що боржник, в особі голови комісії припинення або ліквідації Державного закладу" Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України ОСОБА_5, рішення суду не виконав. Боржник за адресою: АДРЕСА_3 , отримав 17.12.2019 постанову про відкриття виконавчого провадження державного виконавця Чечелівського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ Савенко О.О. в якій зазначено відповідно до п. 6 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" виконати рішення суду негайно з дня отримання цієї постанови. Боржник не надав пояснення щодо поважних причин які стали поважними для невиконання рішення суду про поновлення на посаду головного лікаря Державного закладу "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати у місячному розмірі. Станом на 27.12.2019 ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Державного закладу"Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України не поновлений та стягнення заробітної плати у місячному розмірі йому не сплачено.
Позивачем після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження не вчинялись дії спрямовані на виконання рішення суду. Доказів виконання рішення суду позивачем державному виконавцю станом на час винесення постанови про накладення штрафу від 20.01.2020 року не було надано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача були достатні підстави для прийняття 20.01.2020 року постанови про накладення на позивача штрафу на статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковимдо виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
В даному випадку, відповідно до виконавчого листа Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2019 року у справі № 201/5333/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», боржником визначено саме Державний заклад "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України".
На підставі вказаного виконавчого листа відповідачем було відкрито виконавче провадження № 60879750. Постанова про відкриття вказаного виконавчого провадження була отримана позивачем 17.12.2019 року, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
При цьому, позивач не звертався до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська із заявами про роз`яснення виконання рішення від 11.12.2019 року у справі № 201/5333/19, про виправлення помилки у виконавчому документі, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зупинення виконання рішення, заміну сторони виконавчого провадження. Будь-яких дій спрямованих на виконання рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2019 року у справі № 201/5333/19, позивач не вчиняв.
Щодо доводів позивача з приводу того, що посада, як головний лікар (керівник) у зв`язку із реорганізацією Державного закладу "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" взагалі не існує через відсутність у штатному розписі Закладу, у зв`язку із чим виконати рішення суду неможливо, суд зазначає наступне.
Згідно роз`яснень пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Як зазначив у своїй постанові Верховний Суд від 21.03.2018 року по справі №802/651/16-а (адміністративне провадження №К/9901/6762/18) - "…….відповідно до частини першої статі 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Тобто при реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов`язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов`язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).
Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то самого лише посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший орган…..".
Відтак, надаючи оцінку доводам позивача про неможливість виконання рішення суду у зв`язку із припиненням юридичної особи, суд вважає, що незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на попередньому місці роботи і обов`язок по його працевлаштуванню покладений на роботодавця, яким, у випадку реорганізації, є її правонаступник, якому передані відповідні завдання та функції. В нашому випадку, право на поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря у Державному закладі "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" встановлено рішенням суду у справі № 201/5333/19. Тобто, можливість ліквідації підприємства з одночасним створенням іншого підприємства, яке буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
З урахування викладеного суд вважає, що відповідачем було правомірно прийнято постанову від 20.01.2020 року у виконавчому провадженні № 60879750 про накладення штрафу за невиконання боржником рішення суду про поновлення на роботі.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Державного закладу "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" в особі правонаступника Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» до Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Відповідно до частини 1статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви Державного закладу "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" в особі правонаступника Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» до Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник
