Рішення № 88906894, 23.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року Справа № 199/10118/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турової О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадженняу місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лівобережного відділу обслуговування громадян при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-2) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2019 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного відділу обслуговування громадян при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просить:

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачеві невиплаченої частини пенсії за минулий час з 01.01.2004р. по 01.08.2019р. згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач є пенсіонером з 1994 року та отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №10 від 04.07.2019р. періоди роботи позивача з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. були зараховані до пільгового стажу за Списком №1, у зв`язку із чим з 01.08.2019р. пенсійним органом здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 та з цієї дати позивач почав отримувати пенсійні виплати з відповідним підвищенням. Проте, питання про донарахування такого підвищення до пенсії позивача за минулий час з моменту виникнення такого права, а саме: з 01.01.2004р. по 01.08.2019р. залишилося не вирішеним. Тому 04.09.2019р. та повторно 27.09.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами щодо донарахування пенсії за минулий час з моменту виникнення такого права з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, за результатами розгляду його заяв Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листами від 11.10.2019р. та 01.11.2019р. повідомило, що пенсія позивачеві виплачується згідно з нормами чинного законодавства та підстави для її перерахунку та виплати компенсації втрати частини пенсії відсутні. Позивач вважає таку відмову в перерахунку та виплаті пенсії за минулий час необґрунтованою та безпідставною, оскільки право на зарахування періоду роботи з 01.01.2004р. по 02.08.20006р. до пільгового стажу за Списком №1 у ОСОБА_1 виникло ще з 01.01.2004р. та було підтверджено відповідними записами у його трудовій книжці. Водночас, пенсійний орган у разі виникнення у нього сумнівів щодо наявності підстав для зарахування цього періоду до пільгового стажу відповідно до приписів ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повинен був витребувати відповідні документи на підтвердження цих записів в трудовій книжці позивача, однак, цього не зробив, тому саме з вини пенсійного органу позивач не отримав пенсію у належному розмірі за минулий час, через що відповідно до приписів ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не отримані суми пенсії за минулий час з 01.01.2004р. по 01.08.2019р. мають бути нараховані та виплачені ОСОБА_1 без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Таким чином, відмова відповідача в перерахунку та виплати пенсії позивача за минулий час, викладена у його листах від 11.10.2019р. та 01.11.2019р., суперечить вищенаведеним приписам законодавства, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2019р. адміністративну справу №199/10118/19 (2а/199/232/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до Лівобережного відділу обслуговування громадян при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Адміністративна справа №199/10118/19 (2а/199/232/19) надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14.01.2020 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду та для відповідача.

На виконання ухвали суду від 20.01.2020р. позивачем до канцелярії суду 06.02.2020р. та 07.02.202 р. надані заяви, якими усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020р. прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №199/10118/19 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 28.02.2020 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Також вказаною ухвалою суду витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

17.02.2020р. від позивача до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останнім додатково наголошено, що ним не отримано відповідну частку пенсії за період з 01.01.2004р. по 01.08.2019р. саме з вини відповідача.

12.03.2020р. до суду від пенсійного органу надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому останній пред`явлений позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію на пільгових умовах за Списком №1, яка обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі особистої заяви позивача від 16.05.2019р. та наданих до неї документів Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про підтвердження періоду роботи з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. для зарахування до пільгового стажу за Списком №1. На підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 19.07.2019р. здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з додаванням пільгового стажу з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. Таким чином, пенсія позивачеві обчислена відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства України та для виплати компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати - відсутні підстави.

13 березня 2020 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали суду від 12.02.2020р. надано копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2020р. залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до участі у справі №199/10118/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Лівобережного відділу обслуговування громадян при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії у якості другого відповідача, зобов`язано позивача надати копію позовної заяви та всіх доданих до неї документів для відповідача-2 та встановлено відповідачу-2 строк для подання відзиву на позовну заяву.

31.03.2020р. та 08.04.2020р. на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2020р. від позивача надійшла копія позовної заяви для відпвідача-2 та докази її направлення відповідачу-2.

21.04.2020р. відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому останній пред`явлений позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що по-перше, відповідач-1 - Лівобережний відділ обслуговування громадян при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України, а є лише його структурним підрозділом, який немає статусу юридичної особи та не наділений всіма повноваженнями саме пенсійного органу, а, отже, не може бути належним відповідачем у справі, що розглядається, по-друге, саме до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звертався позивач зі спірного питання та саме ним було надано відмову у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за минулий період. При цьому, на думку відповідача-2, така відмова є законною та обґрунтовано, оскільки позивач отримує пенсію на пільгових умовах за Списком №1, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 1994 року, при цьому, на підставі наданих позивачем уточнюючих довідок про пільговий характер роботи пільговий стаж за Списком №1 було обчислено по 30.12.2003р. Після первинного призначення пенсії позивачеві неодноразово проводилися її перерахунки відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В подальшому на підставі особистої заяви позивача від 16.05.2019р. та наданих до неї додаткових документів Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про підтвердження періоду роботи з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. для зарахування до пільгового стажу за Списком №1. Відповідно до особистої заяви ОСОБА_1 від 19.07.2019р. здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.08.2019р. відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з додаванням пільгового стажу з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. Таким чином, пенсія позивачеві обчислена відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства України і підстави для її перерахунку та виплати компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а повний текст рішення суду складено після отримання судом відзиву відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.04.1994р.

Трудовий стаж позивача на дату призначення пенсії (тобто на 11.04.1994р.) складав 11 років 3 місяці 9 днів.

Після первинного призначення пенсії позивач продовжував працювати, у зв`язку із чим останньому неодноразово проводився перерахунок пенсії відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як свідчать матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , період роботи позивача у ВАТ «Дніпрошина» на посаді коваля на молотах і пресах ремонтно-механічного цеху з 14.07.1987р. по 30.12.2003р. зараховано пенсійним органом на підставі відомостей трудової книжки позивача та наданих ним документів, зокрема, уточнюючої довідки про умови і характер роботи №660 від 29.12.2003р., наказів про атестацію робочих місць тощо, до пільгового стажу за Списком №1.

Перерахунок пенсії ОСОБА_1 , при якому здійснено зарахування періоду роботи позивача у ВАТ «Дніпрошина» з 12.04.1994р. (після первинного призначення пенсії) по 30.12.2003р. до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії №151293 від 09.03.2004р. та розрахунку стажу до нього, здійснено на підставі заяви ОСОБА_1 від 30.12.2003р. (дата звернення за перерахунком пенсії).

Про наведене позивача повідомлено листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, наданим у відповідь на звернення останнього від 01.03.2004р.

Судом встановлено, що період роботи позивача у ВАТ «Дніпрошина» з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. зараховано до загального трудового стажу.

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 також встановлено, що в подальшому 16.05.2019р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, за період з 01.01.2003р. по серпень 2006 року, до якої надав відповідні документи, зокрема, документи видані архівними установами: довідку про заробітну плату з зазначенням посади, копії документів про проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати, а також довідку з Єдиного державного реєстру про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника та копію трудової книжки.

За результатами розгляду вищевказаної заяви позивача та доданих до неї документів рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №10 від 04.07.2019р. періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. були підтверджені та зараховані до пільгового стажу за Списком №1.

Листом від 08.07.2019р. за вих.№14271/03-01/26 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №10 від 04.07.2019р. та надало копію цього рішення.

Отримавши вищевказане рішення, 19.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 19.07.2019р. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 26.07.2019р. здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.08.2019р. відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з додаванням пільгового стажу за Списком №1 з 01.01.2004р. по 02.08.2006р., що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 26.07.2019р. (вид перерахунку: зміна параметрів існуючого стажу).

З вказаного протоколу перерахунку пенсії від 26.07.2019р. та розрахунку стажу до нього також слідує, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком із загального стажу, який становить 48 років 5 місяців 2 дні (зарахований по 05.11.2012р.), з них на роботах за Списком №1 - 25 повних років.

04 вересня 2019 року та 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 звертався із заявою та скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування йому суми пенсії, не отриманої ним з вини саме пенсійного органу, за минулий час з моменту виникнення такого права, а саме: з 01.01.2004р. по 01.08.2019р. з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також 27.09.2019р. позивачем подано аналогічну скаргу Міністру соціальної політики України.

Листом від 30.09.2019р. за вих.№6557/0/196-19 Міністерство соціальної політики направило скаргу ОСОБА_1 для розгляду за належністю до Пенсійного фонду України.

Листами від 17.09.2019р. за вих.№6602/П-09 та від 11.10.2019р. за вих.№7234/П-09 ГУ ПФУ у Дніпропетровській області відмовило позивачеві у проведенні перерахунку та виплати пенсії за минулий час з моменту виникнення такого права, а саме: з 01.01.2004р. по 01.08.2019р. з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, посилаючись на те, що пенсія ОСОБА_1 обчислена відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, а саме: після первинного її призначення на підставі поданих позивачем документів, зокрема, уточнюючих довідок про пільговий характер роботи, пільговий стаж за Списком №1 було обчислено по 30.12.2003р., а в подальшому на підстав особистої заяви позивача від 16.05.2019р. та наданих ним додаткових документів Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про підтвердження періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. та зарахування його до пільгового стажу за Списком №1, з урахуванням чого на підставі особистої заяви позивача від 19.07.2019р. з 01.08.2019р. йому проведено перерахунок пенсії відповідно до норм ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з додаванням пільгового стажу за Списком №1. Таким чином, пенсія ОСОБА_1 призначена із загального стажу, який становить 48 років 5 місяців 2 дні (зарахований по 05.11.2012р.), з них на роботах за Списком №1 - 25 повних років, тобто для перерахунку пенсії та виплати компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати відсутні підстави.

Листом від 01.11.2019р. за №25694/П-4, №26656/П-11 Пенсійний фонд України повідомив ОСОБА_1 про те, що за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі уточнюючих довідок його пільговий стаж роботи було обчислено по 30.12.2003р., довідки які підтверджують пільговий характер роботи у 2004-2006 роках не надавались, проте тільки на підставі поданої 16.05.2019р. заяви та доданих до неї документів відповідним рішенням було підтверджено пільговий стаж роботи та саме на підставі заяви про перерахунок пенсії від 19.07.2019р. проведено перерахунок пенсії заявника в строки, передбачені ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, пенсія виплачується щомісячно у призначеному розмірі, тому підстави для нарахування компенсації відсутні.

Не погоджуючись з такою відмовою пенсійного органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами Закону №1058-IV розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально, залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнту заробітної плати.

Абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абз.1 ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 1 статті 43 Закону №1058-IV визначено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Частиною 4 статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з абз.5 п.1.7 Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Пунктом 2.7 Поряду №22-1 визначено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Так, зокрема, абз.1 п.п.2 п.2.1 Порядку №22-1 передбачено необхідність подання документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. N637.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення (перерахунку) пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Як встановлено судом, перерахунок пенсії позивача відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії №151293 від 09.03.2004р. та розрахунку стажу до нього, під час якого здійснено зарахування періоду роботи позивача у ВАТ «Дніпрошина» з 12.04.1994р. (після первинного призначення пенсії) по 30.12.2003р. до пільгового стажу за Списком №1, здійснено на підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 30.12.2003р. (дата звернення за перерахунком пенсії) та наданих до неї документів, зокрема, уточнюючої довідки про умови і характер роботи №660 від 29.12.2003р., наказів про атестацію робочих місць тощо.

При цьому відповідні підтверджуючі пільговий стаж документи, надання яких для перерахунку пенсії передбачено приписами п.2.7, абз.1 п.п.2 п.2.1 Порядку №22-1 та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, щодо періоду роботи позивача у ВАТ «Дніпрошина» з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. подано ОСОБА_1 вперше лише 16.05.2019р. разом з заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 (а саме 16.05.2019р. позивачем надано документи видані архівними установами: довідку про заробітну плату з зазначенням посади, копії документів про проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати, а також довідку з Єдиного державного реєстру про ліквідацію підприємства, установи, організації (ВАТ «Дніпрошина») без визначення правонаступника та копію трудової книжки).

Як свідчать матеріали пенсійної справи, до 16.05.2019р. позивач неодноразово звертався до пенсійного органу з заявами про перерахунок пенсії та перерахунок стажу (зокрема, позивачем подано заяви від 23.01.2006р., від 20.02.2006р., від 10.07.2008р., від 01.08.2013р. тощо), проте, до жодної з них позивачем не додавалися підтверджуючі документи щодо пільгового стажу роботи у ВАТ «Дніпрошина» за період з 01.01.2004р. по 02.08.2006р.

Такі документи подані ОСОБА_1 лише 16.05.2019р. і саме за результатами їх розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №10 від 04.07.2019р., яким періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. були підтверджені та зараховані до пільгового стажу за Списком №1.

На підставі вищевказаного рішення 19.07.2019р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії.

Приписами абз.1 та 2 п.4.1 Порядку №22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно з п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Право органів Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, виданих ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, передбачено також ч.3 ст.44 Закону №1058-IV.

З наведеного слідує, що саме заява пенсіонера про перерахунок пенсії та надання ним всіх необхідних для цього документів є підставою для розгляду органом, що призначає пенсію, питання про перерахунок раніше призначеної пенсії.

Дійсно приписами ч.3 ст.44 Закону №1058-IV та п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 передбачено право органів Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, виданих ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, водночас, таке право надано саме з метою перевірки наданих пенсіонером документів у разі, якщо вони викликають сумніви, при цьому вказаними нормами не встановлено саме обов`язку пенсійного органу щодо збирання замість пенсіонера необхідних для призначення (перерахунку) пенсії документів, оскільки такий обов`язок за змістом приписів розділу ІІ Порядку №22-1 покладено саме на особу, яка звертається з заявою про призначення (перерахунок) пенсії.

При цьому суд зауважує, що наявність у відповідача обов`язку здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивачеві у належному розмірі відповідно до чинного законодавства не звільняє особу від необхідності вживати заходів щодо надання всіх передбачених чинним законодавством та необхідних для призначення (перерахунку) пенсії документів, а також своєчасно звертатися задля захисту свого права, якщо воно порушується.

Таким чином, доводи позивача відносно того, що період його роботи з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. був зарахований до пільгового стажу за Списком №1 лише у липні 2019 року саме з вини пенсійного органу не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Судом встановлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 з додаванням пільгового стажу за Списком №1 з 01.01.2004р. по 02.08.2006р. здійснено на підставі заяви позивача від 19.07.2019р. відповідно до вимог статті 45 Закону №1058-IV саме з 01.08.2019р. (з першого числа наступного місяця, після місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, оскільки заяву про перерахунок пенсії з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа).

Отже, відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо твердження позивача про те, що відповідач повинен був здійснити перерахунок і виплату позивачеві невиплаченої частини пенсії за минулий час з 01.01.2004р. по 01.08.2019р. згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, суд зазначає таке.

Згідно з приписами ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Системний аналіз даної статті дає підстави зробити висновок, що в ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується до вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу або своєчасно не отриманих пенсіонером, на виплату яких він мав право, з власної вини.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо наявності підстав для перерахунку та виплати позивачеві невиплаченої частини пенсії за минулий час з 01.01.2004р. по 01.08.2019р., оскільки у даному випадку, по-перше, такі суми пенсії за минулий час не були нараховані взагалі, а по-друге, за результатами розгляду справи не встановлено вини пенсійного органу у несвоєчасному нарахуванні та невиплаті сум пенсії за минулий час.

За наведених обставин, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім цього, суд зауважує, що первинно у якості відповідача позивачем визначено Лівобережний відділ обслуговування громадян при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і саме до нього були пред`явлені позовні вимоги щодо здійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 невиплаченої частини пенсії за минулий час з 01.01.2004р. по 01.08.2019 р. згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Водночас, відповідно до чинного законодавства України призначення, нарахування (перерахунок) та виплата пенсії відноситься до виключної компетенції органів пенсійного фонду України.

При цьому, до органів Пенсійного фонду України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 року №821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» належать відповідні територіальні органи Пенсійного фонду України, зокрема, у Дніпропетровській області - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області.

Натомість, Лівобережний відділ обслуговування громадян при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є структурним підрозділом територіального органу Пенсійного фонду України - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, яке немає статусу юридичної особи та не наділене всіма повноваженнями саме пенсійного органу, а, отже, не може бути належним відповідачем у справі, що розглядається.

Крім того, з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 слідує, що з приводу спірних питань позивач звертався саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та саме від нього отримував відповіді щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати ОСОБА_1 невиплаченої частини пенсії за минулий час з 01.01.2004р. по 01.08.2019р. згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Зважаючи на те, що первинний відповідач - Лівобережний відділ обслуговування громадян при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України, а є лише його структурним підрозділом, який немає статусу юридичної особи та не наділений всіма повноваженнями саме пенсійного органу, при цьому спірні питання порушувалися позивачем саме перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та саме від нього було отримано остаточну відмову у вчиненні дій, про зобов`язання яких просить позивач, суд доходить висновку, що відповідач-1 є неналежним відповідачем у справі, що розглядається, а тому з цих підстав у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити.

Належним відповідачем у справі з означених вище підстав є саме відповідач-2.

При цьому у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити саме у зв`язку із встановленням судом за результатами розгляду справи відсутності вини останнього у несвоєчасному нарахуванні та невиплаті позивачеві сум пенсії за минулий час.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також суд зазначає, що під час відкриття провадження у справі поставало питання щодо дотримання позивачем передбачених ст.122 КАС України строків звернення до суду з цими позовними вимогами. При цьому в ході розгляду справи судом встановлено, що такі строки ОСОБА_1 фактично порушено не було, оскільки первинно позивач звернувся до відповідача зі спірного питання саме 19.07.2019р. і після отримання остаточної відмови останнього від 11.10.2019р. в межах встановленого ст.122 КАС України строку звернувся з цим позовом до суду 17.12.2019р. отже, підстави для вирішення питання по поновлення строку звернення до суду відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Лівобережного відділу обслуговування громадян при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. січе славська Набережна, буд.17, м. Дніпро, 49000), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 23.04.2020р.

Суддя О.М. Турова