Ухвала суду № 88906883, 23.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 квітня 2020 року Справа №160/7625/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі заяву Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданому по справі №160/7625/19 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, який видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/7625/19 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування зазначеної заяви, заявник зазначив, що на підставі виконавчого листа, виданого судом на виконання прийнятого Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення по справі №160/7625/19 державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України згідно постанови від 20.12.2019 р. було відкрито виконавче провадження за №60879406. При цьому, заявник зауважив, що рішення суду по справі №160/7625/19 було оскаржено ним в апеляційному порядку та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 р. заявнику, як апелянту, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим виконавчі дії були зупинені. За результатами перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення в апеляційному порядку останнє було залишено без змін. Надалі ухвалою від 02.04.2020 р. суд змінив спосіб виконання рішення суду. При цьому, заявник зазначив, що відповідне рішення суду ним було виконано у добровільному порядку та у повному обсязі, у зв`язку з чим заявник вважає, що обов`язок Держлікслужби (боржника) відсутній, а виконавчий лист, виданий по справі №160/7625/19 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 р. було призначено до розгляду дану заяву.

22 квітня 2020 р. до суду надійшли направлені засобами електронного зв`язку представником Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" клопотання про розгляд вищезазначеної заяви без участі представника товариства, письмові пояснення із копією заяви до державного виконавця щодо відмови від примусового виконання та закінчення виконавчого провадження №60879406.

Представники учасників справи в судове засідання призначене на 23 квітня 2020 р. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 3 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

При вирішенні даної заяви, суд виходить з наступного.

10 жовтня 2019 р. за результатами розгляду адміністративної справи №160/7625/19 в порядку письмового провадження Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Даним рішенням суд визнав протиправною бездіяльність Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо не переоформлення ліцензії на отримання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" серія АЕ №293029, виданої 28 травня 2014 року, та зобов`язав Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками вчинити дії з переоформлення ліцензії на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" серія АЕ №293029, виданої 28 травня 2014 року, на безстрокову шляхом внесення запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо наявності права на провадження діяльності з отримання, зберігання, реалізація (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" (із зазначенням про його безстроковість), а також вирішив стягнути з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (03115, м.Київ, пр. Перемоги, 120-А, код ЄДРПОУ 40517815) на користь ПАТ «ПІВДГЗК» (50026, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Частиною 1 статей 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Так, протягом встановленого вищезазначеного строку до суду не надійшло від Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками апеляційної скарги на рішення суду по справі №160/7625/19, у зв`язку з чим з огляду на відсутність доказів протилежного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду набрало законної сили.

04 грудня 2019 р. на виконання рішення суду по справі №160/7625/19 за заявою представника позивача суд видав два виконавчі листи, в яких викладено наступні резолютивні частини рішення суду:

"Зобов`язати Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками вчинити дії з переоформлення ліцензії на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» серія АЕ №293029, виданої 28 травня 2014 року, на безстрокову шляхом внесення запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо наявності права на провадження діяльності з отримання, зберігання, реалізація (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із зазначенням про його безстроковість)" та

"Стягнути з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 120-А, код ЄДРПОУ 40517815) на користь ПАТ «ПІВДГЗК» (50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір у розмірі 3 842,00 гривень (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.)"

Як слідує із заяви Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданому по справі №160/7625/19, на підставі відповідного виконавчого листа за постановою державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України від 20.12.2019 р. було відкрито виконавче провадження за №60879406.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7625/19 від 10.10.2019 р. було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 р. по справі №160/7625/19 суд поновив Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками строк на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення та відкрив апеляційне провадження по справі.

З огляду на викладене, як стверджує заявник та представник Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", виконавчі дії 20.01.2020 р. були зупинені.

02 березня 2020 р. Третім апеляційним адміністративним судом винесено постанову по справі №160/7625/19, якою апеляційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 р. по справі №160/7625/19 остаточно набрало законної сили - 02 березня 2020 р.

13 березня 2020 р., як слідує зі змісту письмових пояснень представника Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

13 березня 2020 р. до суду надійшла заява представника Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про зміну способу виконання рішення суду по справі №160/7625/19, за результатами розгляду якої ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 р. суд ухвалив змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 р. по справі №160/7625/19 в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

16 березня 2020 р. до суду надійшла заява представника Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про роз`яснення рішення по справі №160/7625/19, за результатами розгляду якої ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 р. суд відмовив у задоволенні такої заяви.

14 квітня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання виконавчого листа, виданого по справі №160/7625/19 таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник стверджує, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 р. по справі №160/7625/19 Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками винесено наказ №365 від 31.03.2020 р. щодо переоформлення ліцензії серії АЕ №293029, виданої 28.05.2014 р. позивачу на провадження господарської діяльності з зберігання, придбання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) та внесено відповідний запис до ліцензійного реєстру, що підтверджується доданою до заяви копією витягу та з чим погоджується представник Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у наданих до суду письмових поясненнях та зазначає, що такі дії були вчинені заявником - 01.04.2020 р.

Також заявник повідомив суд про сплату на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками присуджених судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 3842, 00 грн. згідно копії виписки за 08.04.2020 р.

З огляду на вищенаведене заявник вважає, що обов`язок Держлікслужби (боржника) відсутній, а виконавчий лист, виданий по справі №160/7625/19 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Оцінюючи обґрунтованість заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.

За змістом ч.1, ч.2 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.01.2018 року у справі №755/15479/14-ц.

Таким чином, виконавчий лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, зокрема у разі його добровільного виконання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України - виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

Судом установлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 р. по справі №160/7625/19 набрало законної сили та було звернуто до примусового виконання, до звернення заявника із відповідною заявою.

Отже, виконавчий лист було подано на виконання до органів державної виконавчої служби у той період, коли відповідач мав повноваження на його виконання та мав час для його виконання у добровільному порядку.

Суд зазначає, що сам факт виконання рішення суду в розумінні статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. При цьому, рішення суду виконано боржником під час примусового виконання рішення суду, оскільки виконавчий лист було звернуто до виконання.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав передбачених статтею 374 Кодексу адміністративного судочинства України, для задоволення поданої Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками заяви та визнання виконавчого листа по справі №160/7625/19 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого по справі №160/7625/19 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжується на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко