Рішення № 88906840, 10.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року Справа № 160/2299/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у повідомленні про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії від 17.01.2020 року № 912040830866 щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Дніпропетровської області від 11.01.2020 р. №18-2 вих.20 про заробітну плату з урахуванням підвищення посадового окладу заступника прокурора регіональної прокуратури (посада, яку обіймав ОСОБА_1 ) з 06.09.2017 року на підставі постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», у розмірі 90 % з 01.02.2019 року на підставі ч. 2, 3, 4, 13 та ч. 20 (в редакції згідно рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 р.) ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», без обмеження максимального розміру пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 11.10.2016 року та отримує пенсію за віком.

Згідно деяких постанов КМУ посадовий оклад заступника прокурора регіональної прокуратури (посада, яку обіймав ОСОБА_1 ) з 06.09.2017 року підвищено до 8 500 гривень, що дає підстави для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

На звернення позивача щодо перерахунку пенсії останній отримав повідомлення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії від 17.01.2020 року № 912040830866, оскільки на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Позивач вважає, що рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, викладене у повідомленні про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії від 17.01.2020 року № 912040830866, є таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, протиправним та незаконним, а відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02 березня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

24 березня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову у зв`язку з наступним.

Так, представником відповідача зазначено, що 14.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області з письмовою заявою про перерахунок пенсії на підставі п. 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Листом від 17.01.2020 № 912040830866 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була надана відповідь про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р (11) 2019 працівникам прокуратури згідно Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 р. № 1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.

При цьому, пунктом 7 Постанови № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Щодо посилань позивача про перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, Головне управління звертає увагу на таке.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року (у справі за заявою Великода проти України) підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

На залежність розмірів соціальних виплат від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VІІ Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

У цьому Рішенні вказано, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).

Як відзначив Конституційний Суд України, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 11.10.2016 року та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (в редакції Закону від 15 січня 2011 року), що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 11.10.2016р.

На момент виходу на пенсію посадовий оклад заступника прокурора регіональної прокуратури (посада, яку обіймав позивач) становив 3 675 (три тисячі шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», посадовий оклад заступника прокурора регіональної прокуратури (посада, яку обіймав ОСОБА_1 ) з 06.09.2017 року підвищено до 8 500 гривень.

У зв`язку з цим 14 січня 2020 року позивачем було подано до Новокодацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву № 326 про перерахунок пенсії на підставі п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Додатково до вищезазначеної заяви 21 січня 2020 року представником позивача було подано додаткові документи стосовно правових підстав для перерахунку пенсії за заявою ОСОБА_1 від 14.01.2020 року. (вх.№655/0-0400-20).

Однак, 06 лютого 2020 року представником ОСОБА_1 було отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії від 17.01.2020 року № 912040830866, в якому зазначено, що відповідачем прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з того, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (пенсійне посвідчення № 766383 від 11.10.2016) та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (в редакції Закону від 15 січня 2011 року), на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. по справі № 804/3087/16, яке набрало законної сили 25 липня 2016 року.

Вищезазначеним рішенням, зокрема, було зобов`язано Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську призначити з 27 травня 2016 року та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції до внесення змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VІ) у розмірі 90 відсотків від суми посадового окладу ОСОБА_1 вказаної у довідці, виданої Дніпропетровською обласною прокуратурою 27.05.2016 року.

На момент виходу на пенсію посадовий оклад заступника прокурора регіональної прокуратури (посада, яку обіймав ОСОБА_1 ) становив 3 675, 00 грн.

06 вересня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», згідно з якою до чинної постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року внесено зміни, а саме: підвищено посадовий оклад заступника прокурора регіональної прокуратури (посада, яку обіймав ОСОБА_1 ) з 06.09.2017 року до 8500 гривень

Частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ (в чинній редакції) (далі - Закон) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Так, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VІІІ внесені зміни до ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р., зокрема частину 20 було викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 було визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції.

Таким чином, з 13 грудня 2019 року ч. 20 ст. 86 Закону, відповідно до якої Кабінет Міністрів України мав встановити певний порядок перерахунку пенсії, не діє, а діє її первинна редакція, яка автоматично надає пенсіонерам право на перерахунок пенсії.

Однак, в порушення вказаної норми, рішенням, яке оформлене повідомленням про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії від 17.01.2020 року № 912040830866, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з посиланням на те, що нібито на час звернення ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України не визначені умови та порядок перерахунку раніше призначеної пенсії.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області застосувало норми, які визнані Конституційним Судом неконституційними, а отже такими, що втратили чинність.

Пунктом 5 ч. 1 ст. Закону України «Про прокуратуру» визначено, що гарантії незалежності прокурорів забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням.

Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

15.07.2015 р. набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ. Відповідно до Розділу XII Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ положення Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ.

Згідно ч. 13 ст. 86 Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» також встановлено право на перерахунок пенсії (ч. 13 Закону), підстави перерахунку (підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього - ч. 4 Закону) та його порядок (ч.ч. 3, 4 ст.86 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.86 Закону, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

В силу ч.4 ст. 86 Закону, середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

Згідно ч. 20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ у первинній редакції визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VІІІ внесені зміни до ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р., зокрема ч. 20 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Однак, як зазначалося вище, рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 було визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та визначено, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції.

Суд також вважає, що навіть якщо брати до уваги визнання неконституційною ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», то відсутність Порядку перерахунку пенсій не може бути підставою для порушення відповідачем законних прав позивача та відмови на перерахунок пенсії.

Так, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до частин першої та третьої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми й забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі, в разі необхідності, регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Відповідно до пункту 3.2 рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Згідно з вимогами пункту 4 рішення від 11 жовтня 2005 року у справі № 1-21/2005 Конституційний Суд України вказав, що в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров`я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов`язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, до яких віднесено і працівників органів прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Крім того, пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 26 грудня 2014 року №76-УІІІ» зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

На момент виникнення спірних правовідносин у січні 2020 року, на момент звернення позивача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії та на сьогодні наведений обов`язок Кабінетом Міністрів України не виконаний, умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено. Такі дії Кабінету Міністрів України визнано протиправними.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі №826/15466/16 за позовом до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 року, бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиконання пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 26 грудня 2014 року №76-УІІІ визнана протиправною.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року у справі №826/8546/18 за позовом до Кабінету Міністрів України, третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року, бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», визнана протиправною.

Вказані судові рішення були предметом перегляду в касаційному провадженні за № К/9901/6145/19 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року залишені без змін.

При цьому, за наслідками касаційного розгляду Верховним Судом звернуто увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-УІІ покладено саме на нього, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.09.2014 року дійшов висновку, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого Протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Разом з тим, Європейський Суд вказав, що Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, однак, жодного рішення з цього приводу прийнято не було.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу, так як заявники мали законне сподівання на перерахунок

Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини також викладено й у справі "Будченко проти України", в якій суд вказав, що Уряд України повинен запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник.

Відтак, із урахуванням вищевикладеного, можна прийти до висновку, що не визначення у відповідності з Законом Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку раніше призначених пенсій не може бути підставою для відмови громадянину, якому пенсія вже призначена.

Такого самого висновку дійшов і Верховний Суд у прийнятому 15 лютого 2018 року рішенні у зразковій справі №820/6514/17.

Також суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.03.2018 у справі № 819/1249/17, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. по справі № 804/3087/16, яке набрало законної сили 25 липня 2016 року, вже було встановлено розмір пенсії ОСОБА_1 за вислугою років у розмірі 90 відсотків від суми посадового окладу ОСОБА_1 без зазначення жодних обмежень граничного розміру пенсії, то у даному випадку перерахунок також повинен бути здійснений у тому ж процентному розмірі та без обмежень граничного розміру пенсії, оскільки це є звуженням вже існуючих соціальних прав та гарантій позивача.

Відсутність відповідного нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України, який би регулював умови та порядок перерахунку пенсії, на що посилається відповідач у своїй відмові, не може бути підставою для відмови в перерахунку пенсії позивачеві. А отже, відповідна відмова у перерахуванні пенсії з посиланням на вказану підставу, також не є правомірною та такою, що порушує право позивача на призначення йому пенсій та отримання належного рівня пенсійних виплат.

У зв`язку із вищезазначеним суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 840,8 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у повідомленні про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії від 17.01.2020 року № 912040830866 щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Дніпропетровської області від 11.01.2020 р. №18-2 вих. 20 про заробітну плату, з урахуванням підвищення посадового окладу заступника прокурора регіональної прокуратури (посада, яку обіймав ОСОБА_1 ) з 06.09.2017 року на підставі постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», у розмірі 90 % з 01.02.2019 р. на підставі ч.ч. 2, 3, 4, 13 та ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції згідно рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 р.), без обмеження максимального розміру пенсії.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник