Рішення № 88906630, 15.04.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/164/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинській області про визнання протиправним та нечинним регламенту в частині,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинській області (далі - Дубівська сільська рада, відповідач) про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 1 статті 42 Регламенту Дубівської сільської ради, затвердженого рішенням сесії ради від 27 грудня 2016 року (зі змінами).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку в жовтні 2019 року звернулась до Дубівської сільської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території села Дубове (бажане місце розташування - по вулиці Вишнева ). Листом від 06.01.2020 №34/3.24 відповідач повідомив, що подана позивачем заява не буде внесена по порядку денного чергової сесії ради, підставою чого слугувала норма Регламенту Дубівської сільської ради, передбачена абзацом 2 пункту 1 статті 42, відповідно до якої питання щодо регулювання земельних відносин вносяться до порядку денного сесії ради лише після отримання позитивного висновку постійної профільної комісії.

Позивач вказує, що оскаржувані положення Регламенту суперечать вимогам земельного законодавства, оскільки встановлюють додаткові, не передбачені Земельним кодексом України адміністративні процедури для реалізації особою права на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки.

Ухвалою суду від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.15).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.19-20) позовних вимог ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що Регламент ради є місцевим нормативно-правовим актом, що регулює процедурні питання роботи ради та її постійних комісій. Оскаржувана норма Регламенту ніяким чином не змінила форму звернення громадян до органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України. Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише стадією процесу отримання права користування на земельну ділянку, при цьому отримання дозволу не гарантує особі набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим документом. З наведених підстав просить в позові відмовити.

Ухвалою суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не прибули, подали клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.55, 57).

Враховуючи вимоги частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 07.10.2019 ОСОБА_1 звернулася до Дубівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с . 8 ).

До даної заяви позивач додала викопіювання з генерального плану забудови села Дубове, кадастрову карту та збірний кадастровий план земельної ділянки (а.с.9-11).

06.01.2020 відповідач листом за вих.№34/3.24 повідомив ОСОБА_1 про те, що її заяву було розглянуто на черговій комісії з питань земельних відносин, сільського господарства, екології, будівництва та перспективного планування Дубівської сільської ради та у зв`язку з відсутністю позитивного висновку постійної профільної комісії відповідно до ст.42 Регламенту ради заява не буде внесена до порядку денного чергової сесії Дубівської сільської ради (а.с.12).

Також судом встановлено, що рішенням відповідача від 27.12.2016 №16/7-2016 затверджено Регламент Дубівської сільської ради (а.с.35-44).

Статтею 42 «Попередній розгляд проекту рішення» Підрозділу 5 «Підготовка питань на розгляд сесії» Регламенту передбачено, що включенню питання до проекту порядку денного та його внесенню на розгляд пленарного засідання ради для прийняття не процедурного рішення передує попередній розгляд цього проекту у постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (пункт 1). При прийнятті невідкладних рішень на вимогу сільського голови за погодженням не менше двох третин зареєстрованих на засідання депутатів, засідання відповідної комісії з розгляду ініційованого головою питання може бути проведене під час пленарного засідання (пункт 2).

Рішенням Дубівської сільської ради від 17.09.2019 №45/2 внесені зміни до Регламенту ради, зокрема, пункт 1 статті 42 «Попередній розгляд проекту рішення» Підрозділу 5 «Підготовка питань на розгляд сесії» доповнено наступним абзацом: «Питання щодо регулювання земельних відносин вносяться до порядку денного сесії ради лише після отримання позитивного висновку постійної профільної комісії» (а.с.34).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

При цьому згідно з пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

При цьому законом встановлені виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Разом з тим, вирішення питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Пунктами «а», «б» частини першої статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Таким чином, розпорядження земельними ділянками комунальної власності територіальної громади с.Дубове Ковельського району Волинської області відноситься до повноважень Дубівської сільської ради Ковельського району.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закону №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною першою статті 47 Закону №280/97-ВР визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі частини четвертої статті 47 Закону №280/97-ВР постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Відповідно до частин першої-третьої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

З системного аналізу зазначених норм слідує, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України. При цьому, зважаючи на норми Закону №280/97-ВР, таке рішення приймається на пленарних засіданнях.

Водночас постійна комісія ради з питань земельних відносин відповідно до визначених Законом №280/97-ВР повноважень вправі розглядати питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, розробляти проекти рішень та готувати свої висновки з цього питання.

Вищенаведені норми ЗК України та Закону №280/97-ВР дають підстави дійти висновку про те, що заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою попередньо розглядається профільною комісією ради, яка вправі надавати як позитивні, так і негативні висновки з даного питання, однак рішення за заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою приймає орган місцевого самоврядування на пленарному засіданні.

Таким чином, оскаржувані позивачем положення Регламенту Дубівської сільської ради обмежують права громадян на розгляд компетентним органом їх заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, надання земельних ділянок у власність або у користування, оскільки зумовлюють внесення на розгляд ради лише тих заяв, які отримали позитивний висновок постійної профільної комісії ради.

Фактично, оскаржуваним положенням Регламенту передано постійній профільній комісії ради повноваження щодо вирішення питання надання чи відмови у наданні земельної ділянки у власність або користування, як і надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, що суперечить вимогам ЗК України та Закону №280/97-ВР.

Суд зазначає, що сам факт відсутності позитивного висновку постійної комісії ради не може бути підставою для не внесення на розгляд ради питання, яке в силу закону підлягає вирішенню органом місцевого самоврядування.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Регламент Дубівської сільської ради в частині абзацу другого пункту 1 статті 42 не відповідає вимогам статті 118 ЗК України та статті 26 Закону №280/97-ВР, а тому за правилами частини дев`ятої статті 264 КАС України його слід визнати протиправним та нечинним.

Згідно з частиною першою статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, слід зобов`язати Дубівську сільську ради невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Керуючись статтями 243- 246, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та нечинним абзац другий пункту 1 статті 42 Регламенту Дубівської сільської ради, затвердженого рішенням Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 27 грудня 2016 року №16/7-2016 зі змінами, внесеними рішенням рішенням Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 17 вересня 2019 року №45/2.

Зобов`язати Дубівську сільську раду Ковельського району Волинській області (45031, Волинська обл., Ковельський р-н, с.Дубове, вул. Ковельська, 60, ідентифікаційний код 04333939) невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Рішення суду в повному обсязі складено 23 квітня 2020 року.