Рішення № 88906506, 23.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 квітня 2020 р. Справа № 120/1288/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровичам, розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якій просить визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України в розмірі не нижчому за прожитковий мінімум та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі не нижчому за прожитковий мінімум, встановлений Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в січні 2020 року звернувся до пенсійного органу із заявою, у якій просив надати ро`яснення щодо нарахування йому пенсії як інваліду ІІ групи, оскільки розмір пенсії є нижчим за прожитковий мінімум, що не відповідає статті 46 Конституції України.

Листом вих. №413-386/Б-02/8-0200/20 від 05 лютого 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило заявника, що у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, пенсійним органом постійно проводиться перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України.

Проте, на думку позивача, органом пенсійного фонду не проведено нарахування та не виплачено пенсію у належному розмірі, у зв`язку із чим він звернувся до суду із позовною заявою.

Ухвалою від 24 березня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку, визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

07 квітня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що особливості подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1). Пунктом 4.1 вказаного Порядку визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Окрім того, відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відтак, наведеними вище нормами передбачено, що підставою для здійснення перерахунку пенсії є відповідна заява особи та додані до неї документи, подані до уповноваженого органу пенсійного фонду в установленому порядку. Однак, 21 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою, у якій просив надати роз`яснення щодо розміру нарахованих йому пенсійних виплат, зміст якої свідчив про звернення його із заявою в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", на яку 05 лютого 2020 року надано відповідь. За наведених обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії, оскільки заяву про перерахунок пенсії позивачем до пенсійного органу не подано.

Водночас, у відзиві зазначено, що пенсійним органом систематично проводиться перерахунок пенсії позивача у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Крім того, відповідачем зазначено, що в період з 01 липня 2019 року по 30 листопада 2019 року розмір пенсії позивача складав 1564 гривень, а в період з 01 грудня 2019 року - 1638 гривень, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що був встановлений у відповідні періоди. Відтак, на думку відповідача відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непроведення позивачу нарахування та виплату пенсії в розмірі не нижчому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, тому суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

З огляду на те, що ухвалою від 24 березня 2020 вирішено розгляд цієї справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (тобто в письмовому провадженні), тому повний текст рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

21 січня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо надання роз`яснення про нарахування йому пенсії як інваліду ІІ групи, оскільки розмір пенсії є нижчим за прожитковий мінімум, що не відповідає статті 46 Конституції України.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вих. №413-386/Б-02/8-0200/20 від 05 лютого 2020 року заявника повідомлено, що відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж заявника становить 25 років 08 місяців 20 днів (додатковий - 04 роки 10 місяців 17 днів). Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 30 років 07 місяців 07 днів. У зв`язку із зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 липня 2019 року, який встановлено на рівні 1564 гривень, здійснено перерахунок пенсії заявника, розмір якої склав не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В подальшому, Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" змінено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 грудня, що склав 1638 гривень. Після проведеного перерахунку пенсії заявника розмір останньої склав 1638 гривень. Таким чином, призначена ОСОБА_1 пенсія виплачується відповідно до вимог чинного законодавства України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частини 4, 5 статті 45 Закону №1058-IV).

Правила подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" деталізовано Порядком, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1).

Пунктом 4.1 вказаного Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 згаданого вище Порядку).

Відтак, передумовою для здійснення перерахунку пенсії є подання особою заяви про перерахунок пенсії, після розгляду якої орган, що призначає пенсію, приймає рішення про перерахунок пенсійних виплат.

Водночас, проведення перерахунку пенсії (у разі застосування процедури перерахунку за заявою особи) неможливе без волі особи, що знаходить вияв у поданій заяві про перерахунок пенсії.

Як свідчить подана 21 січня 2020 року позивачем заява, що адресована начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, стосується надання роз`яснень щодо розміру пенсії ОСОБА_1 . Зміст заяви не містить звернення щодо проведення перерахунку пенсії.

За наведених обставин, на переконання суду, слушними є твердження відповідача, що зміст поданої позивачем заяви свідчить про те, що така подана в порядку Закону України "Про звернення громадян", та стосується надання певних роз`яснень, а не здійснення перерахунку пенсії.

Відтак, з огляду на те, що подана позивачем 21 січня 2020 року заява не може вважатися заявою про перерахунок пенсії, тому відповідачем обгрунтовано розглянуто порушені у такій заяві питання та надано відповідь відповідно до приписів Закону України "Про звернення громадян".

Окрім того, варто звернути увагу на наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати. Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 19 Закону №1058-IV передбачено такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом 1 частини 1 статті 33 Закону №1058-IV визначено, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Разом із тим, за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (абзац 1 частини 3 статті 28 Закону №1058-IV).

З листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вих. №413-386/Б-02/8-0200/20 від 05 лютого 2020 року слідує, що загальний страховий стаж позивача для обчислення пенсії складає 30 років 07 місяців 07 днів (з них додатковий стаж - 04 роки 10 місяців 17 днів).

Водночас, пенсія по інвалідності призначена ОСОБА_1 відповідно до статті 33 Закону №1058-IV як інваліду ІІ групи та складає 90 відсотків пенсії за віком.

Разом із тим, відповідно до частини 2 статті 7 Закону №1058-IV пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» передбачено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, крім осіб, зазначених у пунктах 1 і 2-1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

В свою чергу, статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - у розмірі 1497 гривень, з 1 липня - у розмірі 1564 гривні, з 1 грудня - у розмірі 1638 гривень.

Як свідчить надане відповідачем рішення №905290184809, органом пенсійного фонду у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у 2019 році проведено перерахунок пенсії позивача, розмір якої з 01 липня по 30 листопада 2019 року становив 1564 гривні, а з 01 грудня 2019 року - 1638 гривень, що повністю узгоджується із розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлені Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік».

Відтак, суд доходить висновку, що розмір пенсії позивача у період з 01 липня 2019 року по момент звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відповідав мінімальному розміру пенсії.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем в повній мірі спростовано обставини, на які вказує позивач. Натомість, позивачем не доведено факт виплати пенсії у розмірі нижчому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що доводи, наведені позивачем у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу належить відмовити.

Не підлягає також задоволенню позовна вимога зобов`язального характеру, оскільки така є похідною в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує те, що підстав для відшкодування понесених судових витрат у разі відмови у задоволенні позову статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 258 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину (пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Повний текст рішення складено 23.04.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович