Ухвала суду № 88905494, 24.04.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" квітня 2020 р. Черкаси справа № 925/377/20

Суддя господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І., без повідомлення та виклику учасників справи, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМІКАЛ ЕЛЕМЕНТС ЮКРЕЙН» про скасування судового наказу у справі №925/377/20,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 Господарським судом Черкаської області у порядку наказного провадження за заявою фізичної особи-підприємця Гаврилова Дмитра Олексійовича було видано судовий наказ про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМІКАЛ ЕЛЕМЕНТС ЮКРЕЙН» на користь заявника 33000,00 грн (тридцять три тисячі гривень) штрафу за договором про надання юридичних послуг №1/18 від 02.04.2018 та 210,20 грн (двісті десять гривень 20 коп) на відшкодування сплачених заявником судових витрат.

21.04.2020 до Господарського суду Черкаської області від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМІКАЛ ЕЛЕМЕНТС ЮКРЕЙН» надійшла заява про скасування судового наказу у справі № 925/377/20, у якій просить суд:

- скасувати судовий наказ від 01.04.2020 по справі №925/377/20;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Гаврилова Дмитра Олексійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМІКАЛ ЕЛЕМЕНТС ЮКРЕЙН» понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 105,10 грн;

- винести окрему ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з Гаврилова Д.О. штрафу за зловживання процесуальними правами та введенням суду в оману;

- направити окрему ухвалу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області.

Заява мотивована тим, що вимоги стягувача є повністю необґрунтованими та такими, що суперечать нормам матеріального права. Як вбачається з заяви стягувача, свої грошові вимоги він обґрунтував, посилаючись на договір про надання юридичних послуг від 02.04.2018 №1/18, зокрема, пункт 4.8 договору, якого передбачає, що у разі дострокового припинення договору за ініціативою замовника (Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМІКАЛ ЕЛЕМЕНТС ЮКРЕЙН»), замовник сплачує на користь виконавця (підприємця Гаврилова Дмитра Олексійовича) штраф у розмірі подвійної абонентської плати 33000,00 грн.

Водночас, за доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМІКАЛ ЕЛЕМЕНТС ЮКРЕЙН», договір про надання юридичних послуг від 02.04.2018 №1/18 підроблено та викладено стягувачем в редакції, яка відрізняється від редакції цього договору, примірник якого знаходиться у товариства.

Заявник вказує на те, що суду надано підроблений документ, чим введено суд в оману. Стягувачем включено до договору про надання юридичних послуг від 02.04.2018 №1/18 (в редакції договору наданого суду), умову щодо накладення штрафних санкцій на клієнта за дострокове розірвання договору, яка є нікчемною.

Боржник отримав копію судового наказу 06.04.2020.

Виконання за судовим наказом не проводилося.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 для розгляду заяви боржника про скасування судового наказу визначено суддю господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 4 статті 156 Господарського процесуального кодексу України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику.

Частиною 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 157 Господарського процесуального кодексу України закріплені вимоги до форми і змісту заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до частини 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Боржник отримав копію судового наказу 06 квітня 2020 року, а до суду із заявою про скасування судового наказу звернувся 21 квітня 2020 року. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕМІКАЛ ЕЛЕМЕНТС ЮКРЕЙН» звернулося у передбачені законом строки до суду із заявою про скасування судового наказу від 01 квітня 2020 року у справі №925/377/20, тому підстав для її повернення у суду немає.

Суд враховує, що стягнення за договором про надання юридичних послуг від 02.04.2018 №1/18 та відповідна заборгованість не є безспірною, тому дана заява відповідача про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Одночасно суд роз`яснює фізичній особі-підприємцю Гаврилову Дмитру Олексійовичу, що він може звернутися в господарський суд Черкаської області з тими самими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо винесення окремої ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з фізичної особи-підприємця Гаврилова Д.О. штрафу за зловживання процесуальними правами та введенням суду в оману, суд зазначає наступне.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Кодексом.

Пунктом 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 42 Господарського процесуального кодексу України за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

За змістом частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з положеннями частини 2 статті 43 Кодексу залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Частиною 2 статті 246 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Відповідно до частини 5 статті 246 Господарського процесуального кодексу України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, отже для застосування до стягувача заходів процесуального примусу (до яких відноситься і стягнення штрафу), а також постановлення окремої ухвали у справі наказного провадження у суду немає підстав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 157-158, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скасувати судовий наказ від 01 квітня 2020 року, який виданий господарським судом Черкаської області у справі №925/377/20 за заявою фізичної особи-підприємця Гаврилова Дмитра Олексійовича.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя О.І. Кучеренко