Ухвала суду № 88905187, 21.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову та відкладення судового засідання

м. Київ

21.04.2020Справа № 910/10984/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (03150, м. Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНОВИЧА, будинок 127)

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАС" (04070, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСОГЛІБСЬКА, будинок 3)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" (ідентифікаційний код: 30310317; 03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 114)

Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Приватне акціонерне товариство "УКРПІДШИПНИК" (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 6, поверх 3)

2) Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3)

Про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Бондаренко Г.П.

Секретар судового засідання Лебович А.О.

Представники учасників справи:

від позивача: Беседін В. І. (довіреність № 0001000/44-20 від 02.01.2020);

від позивача: Будниченко О.В. (довіреність № 0001000/41-20 від 02.01.20);

від відповідача-1: Христич О.В. (керівник) паспорт серія КЕ № 459984;

від відповідача-1: Прокопенко Т.Ю. (Ордер серія КС № 627125 від 01.12.2018);

від відповідача-2: Прокопенко Т.Ю. (Ордер серія КС № 627123 від 01.12.2018);

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Кузьмік Д. В. (представник ФГВФО, довіреність № 27-18426/19 від 25.10.2019).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАС" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

28.02.2019 Господарський суд міста Києва прийняв рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2019, про відмову в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАС"; треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Приватне акціонерне товариство "УКРПІДШИПНИК"; 2) Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК"; про звернення стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.08.2019 частково задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ"; рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 у справі № 910/10984/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019 справу № 910/10984/18 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П.

29.10.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/10984/18, ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 21.11.2019.

08.11.2019 від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "АКТИВ-БАНК" надійшли пояснення третьої особи щодо позову.

19.11.2019 відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі.

20.11.2019 відповідач подав заяву про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

21.11.2019 в судовому засіданні Суд задовольнив заяву відповідача та залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1" як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів та відклав підготовче судове засідання на 17.12.2019.

02.12.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

10.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" надійшли пояснення третьої особи, відповідач подав відзив на позов.

В судовому засіданні 17.12.2019 Суд відмовив у задоволенні клопотання щодо поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву. В судовому засіданні 17.12.2019 року представник позивача подав заяву про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" у якості співвідповідача. Суд, розглянувши на місці подане клопотання прийшов до висновку, що заява про залучення співвідповідача підлягає задоволенню. Представник відповідача - ТОВ "БСД-1" заявила клопотання про розгляд справи спочатку, в зв`язку з залученням нового співвідповідача у справі.

Крім того, в судовому засіданні 17.12.2019 року судом було розглянуто подану позивачем у справі заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову з підстав, викладених в ухвалі суду від 17.12.2019 року (арк. 178-181 т. 7 матеріалів справи). Суд відклав підготовче засідання у справі на 14.01.2020.

Розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладався двічі.

В судовому засіданні 04.02.2020 суд поновив строк для подання відповіді на відзив, встановив строк відповідачам на подання додаткових доказів до 25.02.2020, встановив строк позивачу для подачі доказів до 12.03.2020, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 17.03.2020.

02.03.2020 від відповідачів надійшли пояснення з додатковими доказами у справі.

12.03.2020 до суду надійшло клопотання відповідачів про витребування доказів та клопотання про долучення доказів.

17.03.2020 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та клопотання про відкладення судового засідання.

В судовому засіданні 17.03.2020 позивачем подане клопотання про відмову в приєднанні доказів, наданих відповідачами.

В судовому засіданні 17.03.2020 суд ухвалив задовольнити клопотання позивача та відповідачів про поновлення строків та долучення документів (доказів) до матеріалів справи, відмовив у задоволенні клопотання позивача про відмову у приєднанні доказів, поданих відповідачами, задовольнив клопотання відповідачів про витребування доказів та витребував у Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" копію платіжного № 36930 від 06.03.2019, зобов`язав позивача та третю особу-2 (Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК") з`ясувати чи надходили (перераховувались відповідно) грошові кошти за платіжним дорученням № 36930 від 06.03.2019 та відклав судове засідання на 14.04.2020, про що постановив відповідну ухвалу, в якій навів мотиви та обґрунтування прийнятих процесуальних рішень.

14.04.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшли пояснення, від третьої особи - 2 документи, подані на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2020 року.

В судовому засіданні 14.04.2020 позивачем подана письмова заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, а також позивач просив відкласти розгляд даної заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки подана засобами поштового зв`язку заява про вжиття заходів до забезпечення позову станом на 14.04.2020 року не надійшла до суду.

В судовому засіданні 14.04.2020 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 21.04.2020 за клопотанням позивача та для отримання та вивчення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову з усіма додатками.

15.04.2020 через відділ канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на дату, що настане після закінчення карантину, введеного до 24.04.2020.

16.04.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову з додатками, в якій позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3.

17.04.2020 через відділ канцелярії суду від відповідачів надійшли пояснення відповідачів.

В судове засідання 21.04.2020 третя особа - 1 не прибула, інші учасники справи прибули.

Судом в засіданні було встановлено, що заяви позивача про забезпечення позову подані 14.04.2020 та 16.04.2020 ідентичні за своїм змістом, після чого суд перейшов до розгляду відповідних заяв.

Позивач заяву про забезпечення позову підтримав у повному обсязі, відповідачі заперечили проти задоволення заяви про забезпечення позовних вимог, зокрема зазначили, що посилання позивача на проведення перереєстрації вже було оцінено судом при відмові у забезпеченні позову (в судовому засіданні 17.12.2019) та що договір іпотеки не оскаржувався, відтак відсутні підстави стверджувати про неправомірність передання майна в іпотеку.

На думку третьої особи - 2 заява позивача про забезпечення позову не обґрунтована.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та заслухавши думку учасників справи щодо вказаної заяви суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з нижчевикладених підстав.

Так, відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Отже, чинне законодавство України передбачає можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет спору та заборони іншим особам вчиняти певні дії щодо предмету спору.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подана позивачем заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на даний час існує імовірність істотного ускладнення та унеможливлення виконання рішення суду у справі, на що вказують наступні обставини:

- без відома позивача, як іпотекодержателя нерухомого майна (предмету іпотеки), із Державного реєстру прав були вилучені записи про іпотеки та заборони, на підставі рішень суду у справі № 910/21911/14. При цьому, у зазначеній справі не приймалися рішення, резолютивна частина яких містила б вказівку державному реєстратору здійснити записи про реєстрацію припинення іпотеки, а в подальшому рішення у справі № 910/21911/14 було скасовано, а справа направлена на новий розгляд до Господарського суду міста Києва;

- на момент подання позовної заяви власником нерухомого майна було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонас» , і під час розгляду справи в суді, а саме 19.02.2019, були здійснені дії щодо реєстрації підземного паркінгу та нежилих приміщень за ПАТ «КБ «Актив - Банк», а в подальшому - 04.03.2019 власником майна зареєстровано ТОВ «БСД - 1»;

- 06.03.2018 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 910/23258/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ТОВ «Сонас» про стягнення заборгованості з останнього у розмірі 985 252, 47 дол. США та 32 517 641, 23 грн, що свідчить про існування об`єктивної вірогідності вжиття в рамках виконавчого провадження по виконанню рішення у справі № 910/23258/17 заходів направлених на звернення стягнення і на нерухоме майно - предмет іпотеки.

За вказаних обставин, на думку позивача, не має підстав виключати імовірність подальших реєстраційних дій стосовно права власності на предмет іпотеки, що в свою чергу може істотно ускладнити виконання рішення суду у справі.

До заяви про забезпечення позову позивачем додана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, із якої вбачається що: 19.02.2019 право власності на нерухоме майно - нежилі приміщення в літері А, загальною площею 3 904, 90 грн, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3 було зареєстровано за третьою особою - 2, а 04.03.2019 - за третьою особою - 3. Також надано копію рішення у справі № 910/23258/17 від 06.03.2018, роздруковану з Державного реєстру судових рішень.

Обставини здійснення незаконних реєстраційних дій щодо внесення записів про зміну права власності на предмет іпотеки 19.02.2019 та 04.03.2019, які були здійснені без згоди банку, вже були оцінені судом при розгляді попередньої заяви про забезпечення позову, поданої позивачем 17.12.2019.

Так, судом було зазначено в ухвалі від 17.12.2019 у даній справі, що саме на підставі судового рішення у справі №910/21911/14, що набуло законної сили, ТОВ "Мірасол" (третя особа - 3) 11.06.2016 здійснило державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, що зазначено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі №910/21911/14, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №910/21911/14 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського від 17.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017, яким позовні вимоги задоволено повністю та визнано дійсними і укладеними договори купівлі-продажу нерухомого майна, в тому числі предмета іпотеки, на зазначених в резолютивній частині умовах.

За вказаних обставин, та за відсутності доказів визнання реєстраційних дій щодо внесення записів про зміну права власності на предмет іпотеки 19.02.2019 та 04.03.2019 незаконними в судовому порядку твердження позивача щодо незаконності таких дій не підтверджені матеріалами справи, а наявність відповідних обставин була відома позивачу і раніше.

При зверненні до суду із заявою про забезпечення позову 14.04.2020 та 16.04.2020 позивач також не надав доказів визнання реєстраційних дій щодо внесення записів про зміну права власності на предмет іпотеки 19.02.2019 та 04.03.2019 незаконними, також позивач не надав суду і доказів, із яких би вбачалася зміна обставин справи, встановлених в ухвалі суду від 17.12.2020, не надано позивачем і будь - яких доказів, що вчиняються інші дії щодо відчуження відповідного нерухомого майна. Отже, позивачем (заявником заяви про вжиття заходів до забезпечення позову) не надано суду доказів щодо зміни обставин, що були на момент відмови судом у вжитті заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на іпотечне майно, на яке позивач просить звернути стягнення, тобто не доведено, що обставини, що стали підставою для відмови у вжитті заходів до забезпечення позову, змінилися станом на 21.04.2020 року.

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, заявник на підтвердження доводів викладених в його заяві не надав суду жодного доказу на підтвердження тверджень, викладених в заяві про забезпечення позову, щодо подальшого утруднення або неможливості виконання судового рішення у справі.

Додатково суду зазначає, що протягом розгляду справи судом першої інстанції та з моменту винесення ухвали від 17.12.2019 року про відмову у вжитті заходів до забезпечення позову до розгляду нової заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано доказів, що відповідачі, зокрема відповідач-2 вчиняє активні дії щодо відчуження нерухомого майна чи має намір його відчужувати. Разом з тим, представник відповідача-2 (власника нерухомого майна) здійснює представництво своїх інтересів в суді, з`являється на виклик суду в судове засіданні та вчиняє активні дії щодо заперечень позовних вимог та подання відповідних доказів, що підтверджують його заперечення, що опосередковано може свідчити про те, що відповідач не має наміру на відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна.

Щодо існування об`єктивної вірогідності вжиття в рамках виконавчого провадження по виконанню рішення у справі № 910/23258/17 заходів направлених на звернення стягнення і на нерухоме майно - предмет іпотеки, то окрім самого рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором у грошовій сумі, позивач не надав суду жодних інших доказів вчинення виконавчих дій за відповідним рішенням, зокрема, і шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За відсутності відповідних доказів такі твердження позивача є нічим іншим, як припущенням, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, частиною 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поданими заявником доказами не підтверджено та необґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, заявником не наведено суду обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, не надано суду відповідних належних доказів, також з матеріалів заяви судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача, як не доведеної та необґрунтованої.

Відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про забезпечення по позову відмовити.

2. Відкласти підготовче засідання у справі на 14.05.20 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19. Явку уповноважених представників учасників справи визнати обов`язковою!

3. Повідомити учасників справи про наявність у них обов`язку повідомити суд про причини неявки.

4. Повідомити учасників справи про особливості розгляду справи в період дії карантинних заходів, якщо вони будуть продовжені за рішенням Уряду.

4.1. Всі письмові пояснення та інші документи по справі сторони можуть бути подані засобами поштового зв`язку та/або подані на електронну адресу суду inbox@ki.arbitr.gov.ua або на адресу судді - Bondarenko_judge@ki.arbitr.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі.

4.2. На період дії карантинних заходів, явка представників сторін та учасників справи в судове засідання не є обов`язковою. Судове засідання може буде проведене без участі представників сторін за наявності їх згоди (клопотання про розгляд справи без їх участі).

4.3. В період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, для забезпечення права учасників справи на участь у судовому засіданні можлива участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення "EasyCon".

4.3.1. Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 08.04.2020 N 169 "Про затвердження Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду".

4.3.2. Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, наведеним в додатку 1 до зазначеного Порядку.

4.3.3. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 до зазначеного Порядку, не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається учасником, що подав заяву, іншим учасникам справи.

4.3.4. Головуючий суддя приймає рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності у суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час). Про прийняте рішення головуючим суддею учасники справи інформуються засобами телефонного зв`язку (електронної пошти), вказаними у заяві, щодо технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції або відсутності такої можливості.

4.3.5. Учасник, що бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, зобов`язаний: зайти та авторизуватися в Системі за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камера) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи; очікувати запрошення Секретаря (обліковий запис: lebovych.a@ki.arbitr.gov.ua) до участі в судовому засіданні. Підтвердження особи учасника відбувається шляхом його авторизації в Системі із застосуванням електронного підпису. Система не дає можливості участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції неавторизованим учасникам.

4.4. В період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, для забезпечення права учасників справи на участь у судовому засіданні можлива участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програми SKYPE.

4.4.1. На сайті та інформаційних стендах Господарського суду міста Києва розміщено список логінів SKYPE суддів та секретарів, зокрема: логін судді Бондаренко Г. П. - Bondarenko_judge@ki.arbitr.gov.ua; логін секретаря судових засідань Лебович А. О. - Bondarenko_secretary@ki.arbitr.gov.ua.

4.4.2. З метою взяття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програми SKYPE учаснику справи необхідно НЕ ПІЗНІШЕ НІЖ ЗА П`ЯТЬ ДНІВ до дати судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв`язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні у відповідному форматі із зазначенням його ОБЛІКОВОГО ЗАПИСУ (ЛОГІНУ) у програмі SKYPE.

4.4.3. У призначений для розгляду справи час секретар судового засідання створює у програмі SKYPE відео конференцію, із підключенням до неї судді та інших учасників справи.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в частині відмови у забезпеченні позову.

Повний текст ухвали складено та підписано:23.04.2020.

Суддя Г.П. Бондаренко